30 січня 2026 року Справа № 480/4087/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 12.03.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідача. При цьому, з 29.01.2020 не у повному обсязі нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення. На розрахунковий рахунок позивача 12.03.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду відповідачем виплачено позивачу кошти у розмірі 105458,80 грн. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що він набув право на компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», “Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Вищевказана компенсація позивачу не нарахована та не виплачена.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що питання виплати компенсації за втрату частини доходів врегульовано Законом України № 2050-ІІІ та Порядком № 159, якими передбачено компенсацію виключно щодо грошових доходів, які не мають разового характеру та прямо визначені законом. Відповідач наголосив, що такі виплати, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, компенсація за невикористані дні відпустки та премії, не належать до переліку доходів, на які нараховується відповідна компенсація.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №480/4286/24, крім іншого зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 18.07.2022, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 " станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №480/4286/24, відповідач 12.03.2025 виплатив на користь позивача кошти у сумі 105458,80 грн, що підтверджується витягом з карткового рахунку позивача (а.с. 12). Дані обставини відповідачем не заперечуються.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахуванню та невиплаті відповідачем компенсації втрати частини доходів громадян під час виплати суми коштів на виконання судового рішення, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Так, сума у розмірі 105458,80 грн нарахована відповідачем на виконання рішення суду від 20.01.2025 по справі №480/4286/24 та була перерахована 12.03.2025 на рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача (а.с. 12).
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2011 № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-Ш).
Статтею 4 Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу наведених норм убачається, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, у тому числі визначені ст. 2 Закону, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №480/4286/24 позивачу перераховано та виплачено за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 грошове забезпечення, а також грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, у загальній сумі 105458,80 грн, але така виплата була здійснена лише 12.03.2025.
При цьому, під час виплати заборгованості станом на 12.03.2025 відповідачем не вирішено питання щодо компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати відповідно до Закону.
Суд зазначає, що у даному випадку, компенсація втрати частини доходів нараховується лише на ту частину заборгованості, яка вже виплачена позивачу.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, від 20.04.2023 у справі № 200/11746/19-а, від 18.05.2023, у справах № 200/14129/19-а, № 200/14127/19-а, від 07.06.2023 у справі №200/299/21-а, від 2 квітня 2024 року по справі №К/990/129/22 та від 27.06.2024 у справі № 520/17342/18.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Стосовно періоду за який відповідач повинен нарахувати компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати коштів на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №480/4286/24, а також стосовно права позивача на отримання суми компенсації за виплачені 12.03.2025 кошти на виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, положення Закону пов'язують виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу і нарахування та виплата суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).
У силу вимог частин першої та другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 252 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частин першої та п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 Цивільного кодексу України).
В українській мові прийменник "до" вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 (провадження № К/9901/42116/18), від 07.02.2019 у справі № 803/630/17 (провадження № К/9901/20829/18), від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16 (провадження № К/9901/25471/18).
Суд зазначає, що з урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття прийменника “до» та положень Конвенції, а також той факт, що виплата позивачу коштів в сумі 105458,80 грн за період з 29.01.2020 до 18.07.2022 відбулася 12.03.2025, таким чином позивач має право на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати складових грошового забезпечення (індексації) за період з 29.01.2020 до 11.03.2025 включно.
Виходячи з меж, підстав та предмету позову, аналізу викладених положень законодавства, та оцінки наявних у матеріалах справи доказів у сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з вищевикладених підстав.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №480/4286/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_5 ) за період з 29.01.2020 до 11.03.2025 (включно) нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати коштів у розмірі 105458,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №480/4286/24.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета