30 січня 2026 рокум. Рівне№460/12051/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12882348/37993043 від 20.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 та зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №2 від 31.03.2025, складені Товариством з обмеженою відповідальністю “Захід-Схід-Енерго», датою її подання.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що за результатами здійснення господарських операції з контрагентом, позивачем сформована податкова накладна, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано платнику податків надати пояснення та документи щодо такої операції. Позивач вказує, що ним надано до комісії регіонального рівня усі належні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, а відтак оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків виконано у повному обсязі обов'язок надання документів, водночас такі документи не були взяті до уваги відповідачем-1 під час прийняття спірного рішення. З огляду на вказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що вказані в квитанції підстави зупинення реєстрації податкової накладної №156 від 17.04.2025 року містять посилання на конкретний критерій ризиковості, визначений у пункті 1 Додатку 3 до Порядку №1165 та зазначено які дії має вжити платник податків з метою реєстрації податкової накладної. Відповідач також зазначає, що положеннями пункту 11 Порядку №1165, яким визначені реквізити квитанції, не передбачено, що така квитанція повинна містити конкретний перелік документів, натомість пункт 11 Порядку №1165 містить виключно вимогу щодо зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Зауважує, що рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. З огляду на вказане відповідачі просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 15.07.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 15.07.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 21.07.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачам строк подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав 30.07.2025 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
Відповідач-2 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача-1 та подав 04.08.2025 до суду свою відповідь на відзив, у якій позивачем викладено свої заперечення проти відзиву.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" зареєстроване в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 37993043, та є виробником теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установаках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії (КВЕД - 35.30) з 15.10.2015року (ліцензія №2586 від 15.10.2015).
Між ТОВ “Захід-Схід-Енерго» (як постачальником) та Закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Катюжанський професійний коледж» (як споживачем) укладено Договір №2 від 01.01.2025.
Відповідно до п. 1.1.-1.4. договору постачальник зобов'язується протягом опалювального періоду 2025 року надавати споживачу послуги з постачання теплової енергії, а споживач зобов'язується оплачувати отриману послугу. Найменування послуги - ДК 021:2015: - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії). Кількість обліковується в обсягах теплової енергії, яка передається в опалювальний період та становить 1420 Гкал. Розподіл теплової енергії в Гкал по місяцях виконується відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря, але не більше обсягів, зазначених в договорі.
На виконання умов договору №2 та згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 31.03.2025, у березні 2025 року ТОВ “Захід-Схід-Енерго» здійснив постачання ЗП(ПТ)О «Катюжанський професійний коледж» теплової енергії на загальну суму 400 050,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 66675,00грн.).
ЗП(ПТ)О «Катюжанський професійний коледж» було оплачено послугу з постачання теплової енергії за березень 2025 року в сумі 400 050,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №04/04/2025 від 04.04.2025 та №15/04/2025 від 16.04.2025.
На виконання вимог ПК України позивачем була сформована податкова накладна 31.03.2025 №2 на загальну суму операцій - 400050,00 грн, ПДВ - 66675,00 грн, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Однак, 15.04.2025 ГУ ДПС у Рівненській області надіслало позивачу квитанцію про те, що документ прийнято, однак реєстрація податкової накладної від 31.03.2025 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=4.4900%, "Рпоточ"=31933.75. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».
Позивач в електронній формі засобами електронного зв'язку 16.05.2025 направлено на адресу Головного Управління ДПС у Рівненській області повідомлення №1 «Про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинене» із письмовими поясненням і копіями документів у кількості 20 додатків.
Комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направлено позивачу рішення від 20.05.2025 №12882348/37993043 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 на загальну суму 400050,00 грн. в т.ч. ПДВ 66675,00 грн. виписану ТОВ «Захід-Схід-Енерго» на отримувача ЗП(ПТ)О «Катюжанський професійний коледж».
Підставою прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 вказано, що рішення прийнято у зв'язку із наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано «не надано первинні підтверджуючі документи - Договір про надання послуг, оренди котельні, місця зберігання, банківські виписки з особових рахунків про зарахування коштів, акт звірки, узагальнені ОСВ по рах.361., 631, 10, 206 - рух та залишки, виробничих запасів (інвентаризаційні описи). Первинні документи складені з порушенням законодавства - не містить обов'язкових реквізитів».
Позивачем оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20.05.2025 №12882348/37993043 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 виписану ТОВ «Захід-Схід-Енерго» на отримувача ЗП(ПТ)О «Катюжанський професійний коледж».
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС України №23822/37993043/2 від 05.06.2025 скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи рішення відповідача-1 від 20.05.2025 №12882348/37993043 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За правилами підпунктів «а» та «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності з 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
Суд встановив, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість наведений в Додатку 1 до Порядку №1165.
Пунктом 1 зазначеного Додатку, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Як зазначив суд, з квитанції слідує, що реєстрація ПН в ЄРПН зупинена у зв'язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в свою чергу позивачу було запропоновано надати документи згідно переліку, зазначеному у Квитанції на підтвердження господарської операції з ЗП (ПТ)О «Катюжанський професійний коледж».
Позивач на виконання п.п. 101.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України направив 16.05.2025 документи та свої письмові пояснення, які підтверджують господарську діяльність по спірній податкової накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
Згідно з вимогами пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, з викладених положень суд висновує, що рішення комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Підставою прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2025 вказано, що рішення прийнято у зв'язку із наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано «не надано первинні підтверджуючі документи - Договір про надання послуг, оренди котельні, місця зберігання, банківські виписки з особових рахунків про зарахування коштів, акт звірки, узагальнені ОСВ по рах.361., 631, 10, 206 - рух та залишки, виробничих запасів (інвентаризаційні описи). Первинні документи складені з порушенням законодавства - не містить обов'язкових реквізитів».
Суд зазначає, що міститься суперечність щодо підстави відмови у реєстрації ПН в ЄДПР в тексті самого спірного рішення: вказано “надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства», а в графі “Додаткова інформація» зазначено: не надано первинні підтверджуючі документи - Договір про надання послуг, оренди котельні, місця зберігання, банківські виписки з особових рахунків про зарахування коштів, акт звірки, узагальнені ОСВ по рах.361., 631, 10, 206 - рух та залишки, виробничих запасів (інвентаризаційні описи).
Тобто, у випадку прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН з підстави “надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства», контролюючий орган повинен був зазначити у графі “Додаткова інформація» опис документів, які складені з порушенням законодавства, і в чому полягає таке порушення щодо оформлення кожного конкретного документа.
Проте, графа “Додаткова інформація» оскаржуваного рішення не містить опису документів, які, на думку контролюючого органу, складені з порушенням законодавства, а саме лише посилання на те, що первинні документи складені з порушенням законодавства, зокрема без обов'язкових реквізитів, не містить конкретизації, які саме документи складені з порушенням та яких обов'язкових реквізитів такі документи не містять на думку контролюючого органу.
Суд також зазначає, що у випадку, якщо на думку контролюючого органу, платник податків надав комісії не повний пакет документів, і таких документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, то у відповідності до пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня має можливість надіслати платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Проте, податковий орган цього не зробив.
Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту/податкового зобов'язання за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 та від 19.07.2023 по справі №400/7850/22, від 17.05.2023 по справі №140/14282/20, від 20.06.2023 по справі №200/6012/20-а та від 11.04.2024 у справі №500/4244/20, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд також зазначає, що у ході судового розгляду встановив, що позивачем для підтвердження господарської операції відображеної у податковій накладній №2 від 31.03.2025, було надано повідомлення №1 від 16.05.2025 з письмовими поясненнями та пакетом документів на підтвердження господарських операцій. Суд зауважує, що відповідачі у ході розгляду справи не спростували факту надання позивачем таких документів та письмових пояснень, а відтак такі були наявні у контролюючого органу на момент винесення спірного рішення.
У своїх письмових поясненнях, наданих контролюючому органу, позивачем детально описано з посиланням на конкретні документи не лише фінансово-господарські розрахунки, на підставі яких було виписано податкову накладну, але суть господарської діяльності підприємства в цілому, із зазначенням наявності основних засобів, оренди приміщень тощо.
Зокрема, позивач зазначив, на виконання умов Договору №2, ТОВ “Захід-СхідЕнерго» здійснив постачання ЗП(ПТ)О «Катюжанський професійний коледж» теплової енергії у березні 2025 року, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 31.03.2025 за березень 2025 року на загальну суму 400 050,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 66675,00грн.), на підставі чого ТОВ “Захід-Схід-Енерго» виписав ПН №2 від 31.03.2025 та надіслав до податкового органу для реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснення господарських операцій.
Натомість Комісія ГУ ДПС у Рівненській області не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.
Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.
У зв'язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкової накладної, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.
При цьому, як суд вже зазначав вище, спірне рішення відповідача-1 містить суперечність щодо підстави відмови у реєстрації ПН в ЄДПР в якому вказано “надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства», а в графі “Додаткова інформація» зазначено: не надано первинні підтверджуючі документи - Договір про надання послуг, оренди котельні, місця зберігання, банківські виписки з особових рахунків про зарахування коштів, акт звірки, узагальнені ОСВ по рах.361., 631, 10, 206 - рух та залишки, виробничих запасів (інвентаризаційні описи). Тобто, у випадку надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства, контролюючий орган повинен був зазначити у графі “Додаткова інформація» опис документів, які складені з порушенням законодавства, і в чому полягає таке порушення щодо оформлення кожного конкретного документа, водночас спірне рішення таких посилань не містить, що свідчить про неузгодженість підстав прийняття такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд враховує, що зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів є підставою для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі №0740/804/18, від 05.08.2021 справі 816/2222/18.
Крім того суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістова оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить жодних висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Окрім того, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
При цьому, платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 по справі №500/2655/22.
На переконання суду, надані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Крім того, відповідачем-1 не зазначено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Відповідачем-1 не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.
Суд наголошує, що дослідження факту здійснення господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні, є предметом документальних перевірок, обов'язком контролюючого органу при реєстрації податкових накладних є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Таким чином суд констатує, що оскаржуване рішення відповідача-1 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та спричиняє його неоднозначне трактування, що водночас впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, відтак суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного Рішення від 20.05.2025 №12882348/37993043, наслідком чого є його скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За правилами частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного Рішення від 20.05.2025 №12882348/37993043, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача-2 здійснити реєстрацію ПН в ЄРПН саме датою її подання на реєстрацію є належним способом захисту прав платника податків, оскільки визначення дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН безумовно впливає на питання формування податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідні звітні податкові періоди.
Такий спосіб захисту прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Зобов'язання відповідача-2 зареєструвати ПН в ЄРПН не стосується дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН через констатацію факту протиправності Рішення від 20.05.2025 №12882348/37993043, підставам прийняття якого надано оцінку.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 9028,75 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованими позовні вимоги позивача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 9028,75 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12882348/37993043 від 20.05.2025.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" від 31.03.2025 року №2 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 9028,75 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (місце проживання: вул. Заводська, буд. 1, смт. Смига, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35680; РНОКПП: 37993043);
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ: 44070166).
Відповідач: Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК