за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
29 січня 2026 р. Р і в н е№460/51087/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Боюка В.В.,
відповідача: представник Назаревич Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні суду перебувала справа №460/51087/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, стягувач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, боржник) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 05 грудня 2023 року.
На виконання вказаного рішення 12 грудня 2023 року судом видано виконавчий лист, стягувачем за яким є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Від ОСОБА_1 22.07.2025 надійшла заява від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року суд розглянув зазначену заяву в частині, врегульованій ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення від 02 листопада 2023 року в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року, з метою належного розгляду заяви в частині, врегульованій ст.383 КАС України, суд витребував у сторін додаткові докази.
10 жовтня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року призначено судове засідання для розгляду звіту про виконання рішення суду та інших вимог позивача на 14 листопада 2025 року.
Судове засідання 14 листопада 2025 року відкладено на 18 листопада 2025 року в зв'язку з відсутністю технічної можливості у представника позивача взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
У судовому засіданні 18 листопада 2025 року оголошено перерву до 11 грудня 2025 року у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
25 листопада 2025 року від представника позивача надійшли письмові зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання від 18 листопада 2025 року.
Ухвалою від 02 грудня 2025 року призначено судове засідання для розгляду письмових зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання від 18 листопада 2025 року на 09 грудня 2025 року.
Судові засідання 09 грудня 2025 року та 11 грудня 2025 року не відбулися у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, відкладено розгляд звіту про виконання рішення суду та зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання на 23 грудня 2025 року.
У судовому засіданні 23 грудня 2025 року суд ухвалою відхилив письмові зауваження представника позивача щодо технічного запису і протоколу судового засідання від 18 листопада 2025 року.
У судовому засіданні 23 грудня 2025 року оголошено перерву для розгляду звіту та інших вимог позивача до 20 січня 2026 року за клопотанням представника позивача.
У судовому засіданні 20 січня 2026 року оголошено перерву для розгляду звіту та інших вимог позивача до 29 січня 2026 року за клопотанням представника позивача.
У судових засіданнях представник відповідача підтримала поданий звіт. Пояснила суду, що рішення суду у цій справі виконано згідно з резолютивною частиною рішення. Позивачу з 19.06.2022 нараховано доплату в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Починаючи з 01.01.2024 доплата нараховувалася та виплачувалася в сумі 3200,00грн, а починаючи з 01.01.2025 - в сумі 2361,00грн, згідно із законами про державний бюджет на відповідний рік. На виконання рішення суду нарахована сума доплати за період з 19.06.2022 по 30.11.2025 в сумі 245200,00грн. Виплату розпочато з 01.11.2025 в сумі 187,35грн з урахуванням норм Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Просила прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт.
Представник позивача у судових засіданнях заперечив проти прийняття звіту та суду пояснив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ухилялося від виконання рішення суду. Жодних належних доказів виконання ні суду, ні позивачу відповідачем не надано. Існують декілька рішень про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про фальшування боржником документів для створення доказової бази на підставі підроблених доказів. Просив відмовити у прийнятті звіту та вжити до відповідача заходи відповідно до заяви від 21.07.2025.
Розглянувши поданий відповідачем звіт та додаткові докази, заслухавши представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч.4 ст.382-3 КАС України).
Судом встановлено, що на виконання рішення суду у цій справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з 19.06.2022 нараховано ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у таких сумах:
- у період з 19.06.2022 до 30.09.2022 - 13000,00грн;
- у період з 01.10.2022 до 31.12.2023 - 13400,00грн;
- у період з 01.01.2024 до 31.12.2024 - 3200,00грн;
- у період з 01.01.2025 до 31.12.2025 - 2361,00грн.
Ці обставини підтверджуються рішеннями про перерахунок пенсії від 06.10.2025 №956110124432 та від 17.11.2025 №956110124432 (а.а.с.119-120, 178-181).
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX (далі - Закон №1928-IX) установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX (далі - Закон №2710-IX) установлено з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX) визначено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Таким чином, відповідач здійснив нарахування позивачу підвищення до пенсії у період з 19.06.2022 до 31.12.2023 у повній відповідності з рішенням суду - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом №1928-IX та Законом №2710-IX.
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за періоди 2024, 2025 років, то суд зазначає, що з моменту набрання чинності Законом №3460-IX та Законом №4059-IX змінилося правове регулювання спірних відносин. Ці обставини (застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ст.8 Закону №3460-IX та ст.45 Закону №4059-IX) не були предметом дослідження та оцінки судом під час розгляду справи по суті, а тому не можуть бути підставою для висновку про неповне виконання рішення суду.
Крім того, судом встановлено, що сума доплати на виконання рішення суду за період з 19.06.2022 до 30.11.2025 становить 245200,00грн.
Ця обставина підтверджується протоколом індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 18.11.2025 та довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.12.2025 №3867/05-16 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 (т.1 - а.а.с.184-186, 232-233).
Відповідач зазначає, що ця сума буде виплачена позивачу після виділення коштів з Державного бюджету України, та почала виплачуватися з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).
Частиною 1 статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пп."а" п.9).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 (далі - Положення №423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства лід час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.
З врахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка №3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11*, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.5 Порядку №821, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку (п.7 Порядку №821).
Згідно з п.8 Порядку №821, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Судом встановлено, що 22.09.2025 головою правління Пенсійного фонду України затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2025 рік (т.1 - а.а.с.123-125).
У Плані доходів і видатків на 2025 рік передбачено кошти на виконання рішень суду:
- за рахунок власних доходів: 28726,8тис.грн на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, 28726,8тис.грн на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень;
- за рахунок коштів Державного бюджету: 28726,8тис.грн на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, 28726,8тис.грн на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень.
Згідно із списками №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ КБ "Приватбанк" за період №18, за період №19, за період №33, ОСОБА_1 було виплачено по 187,35грн (а.а.с.17-19).
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19, від 07.11.2019 у справі №420/70/19).
Таким чином, згідно з поданим звітом рішення суду у цій справі у повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконало рішення суду в межах його повноважень, перерахунок пенсії позивача провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов'язковими до застосування.
У сукупності викладеного суд вважає за можливе прийняти поданий суб'єктом владних повноважень звіт.
При цьому, судом під час розгляду звіту встановлено порушення відповідачем закону, на яке суд реагує окремою ухвалою.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду у справі №460/51087/22.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 29 січня 2026 року.
Суддя О.М. Дудар