. 30 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16299/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 18.01.2012 року згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення 18.01.2012 року з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних військового квитка позивач був виключений з військового обліку в 2012 році відповідно до п.4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у редакції Закону від 12.11.2011. З мобільного застосунку "Резерв +" позивачу також стало відомо про те, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформація щодо нього вказана некоректно, а саме, в категорії обліку вказано «військовозобов'язаний» та вказано що останній перебуває на військовому обліку у восьмому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 . З метою виправлення відповідної інформації у Реєстрі позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте фактично позивачу було відмовлено у її задоволенні. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг", просить задовольнити позов.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 заперечує проти позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. Вказує, що відомості, які можуть бути підставою для виключення громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку позивачем не надані, а тому законні підстави для цього відсутні. У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XІІ було змінено підстави для взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які та можуть бути використані для доукомплектуванням Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Від часу опублікування (набрання чинності) змін до цього Закону він діє на території України i розповсюджуються на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування в запасі або визнані непридатними до військової служби. Отже, під час прийняття рішень необхідно керуватися приписами законодавства, чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме повторного взяття позивача на військовий облік.
31.12.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
18.01.2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був виключений з військового обліку на підставі п. 4 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у редакції від 12.11.2011 року, а саме через досягнення позивачем граничного (40-річного) віку перебування в запасі.
Даний факт підтверджується записом у графі 34 сторінки 33 військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року, який засвідчено печаткою військового комісаріату та підписом військового комісара.
У липні 2025 року при перевірці військово-облікових документів Позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено невідповідність у даних паперового військового квитка Позивача та у базі Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг", а саме: у військовому квитку була інформація про виключення з військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в електронному реєстрі «Оберіг» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувався як військовозобов'язаний, що перебуває на обліку восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку з зазначеними розбіжностями 09.07.2025 року адвокатом Борисенко Є.М. в інтересах Позивача було подано до ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатський запит стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» актуальної інформації відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення його з військового обліку 18.01.2012 року .
Листом т.в.начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №11/2813 від 17.07.2025 року було повідомлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зазначений військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку у восьмому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) і для отримання інформації стосовно Позивача було запропоновано звернутися безпосередньо до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22.07.2025 року адвокатом Борисенко Є.М. в інтересах Позивача було подано до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатський запит стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» актуальну інформацію відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення його з військового обліку 18.01.2012 року.
Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №83/1/3274 від 04.08.2025 року було повідомлено, що згідно до п.2 ст. 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1. перший розряд - до 35 років; 2. другий розряд - до 60 років. Згідно до п.4 ст. 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі. Відповідно до вищевказаного, військовозобов'язаний ОСОБА_1 являється військовозобов'язаним, так як не досяг граничного віку перебування в запасі; інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку відсутня.
22.08.2025 року адвокатом Борисенко Є.М. в інтересах Позивача було подано до ІНФОРМАЦІЯ_4 (через ІНФОРМАЦІЯ_5 ) заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення у 2012 році з військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через досягнення ним граничного віку перебування в запасі .
29.08.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 було отримано відповідь за №11/3162 на вищевказану заяву, з рекомендацією звернутися до того ж самого восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
02.10.2025 року адвокатом Борисенко Є.М., в інтересах Позивача було повторно подано до ІНФОРМАЦІЯ_4 (через ІНФОРМАЦІЯ_5 ) заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення у 2012 році з військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через досягнення ним граничного віку перебування в запасі.
Через відсутність будь-якої відповіді у встановлені чинним законодавством строки на вище зазначені заяви від 22.08.2025 року та від 03.11.2025 року адвокатом було подано скарги про порушення ЗУ «Про звернення громадян» на гарячу лінію ІНФОРМАЦІЯ_8 (099 032 89 24), до Міністерства оборони та на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Станом на дату подачі позовної заяви відповідь від восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 на заяви в інтересах Позивача відсутні, тому позивач вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправною, та такою, що порушує права позивача.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, і встановлені законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Так, ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру…Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Отже, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (ч.6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ).
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами , органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності .
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати [ зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" в редакції, яка діяла станом на 18.01.2012, військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
Згідно з ч. 4 вказаного Закону граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного закону, військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Як свідчать матеріали справи, відповідно із записом у графі 34 сторінки 33 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , який засвідчено печаткою військового комісаріату та підписом військового комісара, ОСОБА_1 виключено з військового обліку 18.01.2012, тобто набув статусу особи, яка вже не є військовозобов'язаним.
З відомостей сформованого у мобільному застосунку «Резерв+» військово-облікового документа в електронній формі, що містить QR-код позивач встановив, що його категорія обліку - військовозобов'язаний; ТЦК та СП, де перебуває на військовому обліку - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Позивач не входить до жодної з категорій, передбачених частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Він не має статусу військовозобов'язаного та не перебуває в запасі, оскільки був виключений з військового обліку ще у 2012 році через досягнення граничного віку перебування в запасі. Будь-які документи, що підтверджують його повторне зарахування на облік, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", в редакції чинній на момент досягнення граничного строку перебування в запасі позивача, існувало лише дві категорії військового обліку - облік призовників і облік військовозобов'язаних.
Після досягнення граничного віку перебування в запасі позивач автоматично втратив належність до відповідних категорій та, відповідно, був знятий з військового обліку. Таким чином, після виключення з обліку особа втрачає статус військовозобов'язаного, та на неї більше не поширюються положення законодавства, що регулюють військовий обов'язок і військову службу. Зокрема, така особа не підлягає мобілізації, не повинна проходити військово-лікарську комісію, оновлювати свої облікові дані чи отримувати повістки.
Рішення про зняття з обліку є остаточним, і повторне взяття на військовий облік можливе лише за власним бажанням громадянина. Позивач не звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про поновлення на обліку. Чинні нормативно-правові акти не передбачають обов'язку осіб, виключених із військового обліку, самостійно оновлювати свої персональні дані. Крім того, внесення чи уточнення інформації в застосунку «Резерв+» не є фактом повторної постановки на військовий облік.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку.
Оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає.
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (п.1).
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. (п.8 Положення)
Районні ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (п.9).
В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, відповідач, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Відповідно до ч. 3 п. 35 Порядку № 1487 у разі неприбуття військовозобов'язаного та резервіста, який досяг граничного віку перебування в запасі, до відповідного районного (міського) територіальних центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу для виключення з військового обліку, таке виключення здійснюється без участі зазначених осіб 1 січня наступного року після року досягнення граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до ч. 2 п. 81 Порядку, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням.
Отже, поновлення позивача на військовому обліку відповідно до нових законодавчих положень є неможливим, оскільки він був остаточно виключений з обліку ще у 2012 році. Така дія погіршувала б його правове становище та становила б обмеження його конституційних прав і свобод.
Відповідно до Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а саме:
п. 8 - в окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, крім тих, які досягли граничного віку перебування в запасі.
п. 29 - у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Примітки до Додатку 5 - разі виключення громадянина з персонального військового обліку робиться відмітка "Виключено з обліку". У Додатку 4 "Повідомлення про зміну облікових даних" передбачено для ТЦК та СП заповнення цієї форми, в якій містяться, зокрема графа 7. Зміна облікових даних та графа 8. Підстави для зміни облікових даних.
Подання позивачем звернення про внесення даних щодо його виключення з військового обліку до відповідних державних баз, зокрема, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», підтверджує його вжиття належних заходів для врегулювання власного правового статусу як особи, яка не належить до військовозобов'язаних. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, невносячи інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру, фактично неправильно тлумачить та застосовує положення законодавства, що регулює питання військового обов'язку, зокрема норми, які визначають принцип дії закону в часі та забороняють його зворотну дію.
Будь-які вимоги ТЦК та СП щодо повторного взяття на військовий облік особи, яка була з нього виключена, або внесення її персональних даних до реєстрів військовозобов'язаних без її згоди, суперечать чинному законодавству та є такими, що обмежують конституційні права громадянина.
З огляду на відсутність доказів анулювання військового квитка позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які його оформили та видали, суд дійшов висновку, що військовий квиток серії НОМЕР_1 є належним доказом виключення позивача з військового обліку у 2012 році та підтверджує втрату ним статусу військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі по тексту також - Порядок №559) та форму військово-облікового документа. Відповідно до пункту 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно з абз. 5 п. 7 Порядку № 559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Як визначено пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Таким чином, з аналізу положень Порядку №559 слідує, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі. Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Враховуючи вищевикладене, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви від 22.08.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення його з військового обліку відповідно до запису у військовому квитку, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Крім того, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 не вчинив жодних дій щодо прийняття конкретного рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а лише повідомив про відсутність у останнього правових підстав для виключення з військового обліку.
Суд висновує, що оскільки належним чином оформлене рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відсутнє, то це є підтвердженням протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, що свідчили б про наявність правових підстав для невнесення вказаної інформації.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 чітко зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд висновує, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15 квітня 2021 року у справі №9901/104/20, від 01 вересня 2022 року у справі №990/46/22, від 31 серпня 2023 року у справі №990/75/23 та від 14 березня 2024 року у справі №240/25193/23, неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.
Така бездіяльна форма поведінки щодо неприйняття рішення, невчинення певних дій не здійснюється суб'єктом владних повноважень всупереч установленого законодавчим актом обов'язку взагалі чи протягом установленого строку.
У постанові від 13 грудня 2019 року у справі №826/7889/16 Верховний Суд зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Враховуючи вищевикладене, всі обставини справи та докази, що містяться в її матеріалах, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення 18.01.2012 року з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року
Відтак, позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 ,3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 18.01.2012 року згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення 18.01.2012 року з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова