30 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15886/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі- відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
зобов'язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 та із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не в повному обсязі, зокрема, з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення відповідачем не виплачувалась. Позивач вважає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи наведене, зазначив, що невиплата індексації грошового забезпечення є обмеженням конституційних прав позивача та є незаконною.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що посадовий оклад для осіб, які проходили службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації прочинаючи з 01.01.2007 був визначений Постановою №1588. 07 листопада 2007 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова №1294). Дана постанова набрала чинності з 01.01.2008. У відповідності до пункту 1 даної постанови вона визначала, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 2 Постанови № 1294 (в редакції станом на 01.01.2008) закріплено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань. Вказаною Постановою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками до неї, серед яких відсутні схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Таким чином, станом на 01.01.2008 Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в порядку визначеному Постановою №1294. 31 серпня 2011 року прийнято Кабінетом Міністрів України постанову від 31.08.2011 № 917 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 917), яка набрала чинності з 01.09.2011. Вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність Постанова №1588 та дію Постанови № 1294 було поширено з 01.09.2011 на військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. У зв'язку з цим постанову № 1294 було доповнено, зокрема, додатками № 30-33. Постанова №1294, яка набула чинності 01.01.2008 не розповсюджувала свою дію на осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а тому за посадою, яку займав позивач в період з 01.01.2008 до 01.01.2016 не відбулися зміни в грошовому забезпеченні, у зв'язку із запровадженням Постановою №1294 нових посадових окладів. Таким чином, розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався саме Постановою №1588.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач проходив військову службу у 3 Територіальному Одеському вузлі урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що сторонами не заперечується.
На заяву позивача від 15.09.2025 відповідачем листом № 54/06-477/2025 від 13.10.2025 повідомлено позивача про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпеченння за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснювалася на законних підставах.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення - січень 2008 року, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Законом України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III), Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Статтею 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з положеннями статті 18 Закону №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За визначенням частини другої статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою-четвертою та шостою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.
Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Наведені норми у сукупності свідчать про те, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Пунктами 2, 6 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність 3 Територіального Одеського вузлу урядового зв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Суд враховує, що визначальним критерієм для визначення «базового місяця» проведення нарахування індексації грошового забезпечення є встановлення, в якому місяці відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).
Так, у відповідності до вимог Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» 15 листопада 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» (далі Постанова №1588). Дана постанова набрала чинності з 01.01.2007.
Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації складається з грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення і визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
До грошового утримання належать посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, до додаткових видів грошового забезпечення - надбавки до грошового утримання і посадового окладу, доплати, одноразова та щомісячна винагорода, матеріальна і грошова допомога та премія.
Пунктом 2 вказаної постанови затверджено схеми посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації згідно з додатками 1-3.
Отже, посадовий оклад для осіб, які проходили службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації починаючи з 01.01.2007 визначений Постановою №1588.
07 листопада 2007 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі Постанова №1294).
Дана постанова набрала чинності з 01.01.2008.
У відповідності до пункту 1 даної постанови вона визначала, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 1294 (в редакції станом на 01.01.2008) закріплено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.
Вказаною Постановою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками до неї, серед яких відсутні схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Таким чином, станом на 01.01.2008 Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в порядку визначеному Постановою №1294, та відповідно схеми посадових окладів працівників даної установи не були затверджені вказаною постановою.
Отже, відсутні підстави для застосування січня 2008 року як базового місяця, для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки з січня 2008 року розмір посадового окладу позивача не підвищувався.
Разом з тим, 31 серпня 2011 року прийнято постанову Кабінетом Міністрів України №917, яка набрала чинності з 01.09.2011.
Вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність Постанова №1588 та дію Постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
У зв'язку з цим постанову № 1294 доповнено, зокрема, додатками № 30-33, якими, в тому числі, визначалась Схема посадових окладів осіб середнього і старшого начальницького складу Адміністрації та регіональних органів Держспецзв'язку за основними типовими посадами.
Таким чином, розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався саме Постановою №1588, а з 01.09.2011 - Постановою № 1294.
Враховуючи те, що Постанова № 1294, яка набула чинності 01.01.2008, не розповсюджувалась на осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, за посадою, яку займав позивач, не відбулися зміни в грошовому забезпечення з 01.01.2008, у зв'язку із запровадженням Постановою №1294 нових посадових окладів.
З наведеного у сукупності вбачається помилковість доводів позивача відносно застосування постанови № 1294 для цілей визначення січня 2008 як базового місяця для проведення індексації, оскільки, як вже зазначалося, дію постанови № 1294 поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України лише з прийняттям постанови КМ України від 31 серпня 2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача під час виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без застосування на підставі Постанови № 1294 січня 2008 як «базового» місяця.
Суд звертає увагу, що питання визначення будь-якого іншого базового місяця, окрім як січня 2008 року, не є предметом спору в межах розгляду даної справи.
В силу ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Тобто, суд розглядає в межах підстав та предмету позову, заявленого позивачем.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що зважаючи на те, що розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації станом на 01.01.2008 не змінювався, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України щодо ненарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 та із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, за вирахуванням раніше фактично виплачених сум індексації.
Отже, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (вул. Гоголя, буд. 179,м. Миргород, Полтавська область, 37602, код ЄДРПОУ 34264453) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький