30 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2838/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки сплати належних при звільненні сум;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки сплати належних при звільненні сум у розмірі 680275,68 грн (шістсот вісімдесят тисяч двісті сімдесят п'ять гривень, 68 копійок), з утриманням податків, зборів та інших обов'язкових платежів при виплаті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 07 листопада 2015 року по 15 січня 2024 року проходив службу на різних посадах Головного управління Національної поліції в Полтавській області. 27.02.2025 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі №440/2464/24 та від 13.05.2024 по справі №440/2790/24 здійснено зарахування коштів у розмірі 2371,52 грн, 2585,89 грн та 77998,76 грн. Таким чином фактичний розрахунок при звільненні відбувся 27.02.2025 року. Позивач вважає, що з Головного управління Національної поліції в Полтавській області підлягає стягненню компенсація за несвоєчасний розрахунок при звільненні, оскільки відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі /а.с. 46-48/, посилаючись на відсутність у позивача права на виплату середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП України.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області наголошувало, що відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2838/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.04.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну /а.с. 56-57/, в якій позивач просив відхилити заперечення відповідача щодо розміру середньоденного заробітку та періоду затримки та зазначав, що частина 2 статті 117 КЗпП чітко встановлює, що якщо спір про розмір виплат вирішено на користь працівника, компенсація нараховується за весь період затримки, а не лише за 6 місяців.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07.11.2015 №9о/с по особовому складу, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" вирішено призначити тих, хто прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом, з 07 листопада 2015 року: ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання "старший сержант міліції", поліцейським Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання "старший сержант поліції" /а.с. 54 зворотній бік/.
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області по особовому складу від 15.01.2024 №24о/с /а.с. 12/, згідно із Законом України "Про Національну поліцію" вирішено звільнити зі служби в поліції за п.7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0130408), слідчого слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції, 15 січня 2024 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі №440/2464/24 (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/118763499) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава,36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 6 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2016-2018 роки та грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2018 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік у кількості 14 діб, відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік у кількості 14 діб, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 6 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за 2016-2018 роки та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі №440/2464/24 (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/123943782) апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року, - без змін.
Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі №440/2790/24 посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/119050673) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період: з 08:00 27 січня 2019 року по 08:00 28 січня 2019 року; з 08:00 01 лютого 2019 року по 08:00 02 лютого 2019 року; з 08:00 16 лютого 2019 року по 08:00 17 лютого 2019 року; з 08:00 26 лютого 2019 року по 09:00 27 лютого 2019 року; з 08:00 27 березня 2019 року по 28 березня 2019 року; з 12 квітня 2019 року по 09:00 13 квітня 2019 року; з 08:00 25 квітня 2019 року по 09:00 26 квітня 2019 року; з 08:00 18 червня 2019 року по 08:30 19 червня 2019 року; з 08:00 25 червня 2019 року по 09:00 26 червня 2019 року; з 28 липня 2019 року по 08:30 29 липня 2019 року; з 17 серпня 2019 року по 09:40 18 серпня 2019 року; з 08:00 23 серпня 2019 року по 12:00 24 серпня 2019 року; з 08:00 02 вересня 2019 року по 08:30 03 вересня 2019 року; з 08:00 14 вересня 2019 року по 08:50 15 вересня 2019 року; з 08:00 19 жовтня 2019 року по 08:00 20 жовтня 2019 року; з 08:00 25 жовтня 2019 року по 08:00 26 жовтня 2019 року; з 07:30 06 листопада 2019 року по 08:00 07 листопада 2019 року; з 07:30 22 листопада 2019 року по 08:00 23 листопада 2019 року; з 07:30 18 грудня 2019 року по 08:00 19 грудня 2019 року; з 07:30 27 грудня 2019 року по 09:00 28 грудня 2019 року; з 07:30 05 січня 2020 року по 08:00 06 січня 2020 року; з 07:30 14 січня 2020 року по 08:00 15 січня 2020 року; з 01 лютого 2020 року по 08:00 02 лютого 2020 року; з 07:30 12 лютого 2020 року по 08:00 13 лютого 2020 року; з 07:30 12 березня 2020 року по 08:00 13 березня 2020 року; з 07:30 04 квітня 2020 року по 09:00 05 квітня 2020 року; з 17 квітня 2020 року по 17:00 17 квітня 2020 року; з 08:00 09 травня 2020 року по 10:40 10 травня 2020 року; з 07:30 18 травня 2020 року по 10:30 19 травня 2020 року; з 07:36 27 травня 2020 року по 10:45 28 травня 2020 року; з 08:00 08 червня 2020 року по 08:40 09 червня 2020 року; з 08:00 21 червня 2020 року по 08:00 22 червня 2020 року; з 08:00 15 липня 2020 року по 08:40 16 липня 2020 року; з 08:00 24 липня 2020 року по 08:00 25 липня 2020 року; з 08:00 15 серпня 2020 року по 16 серпня 2020 року; з 08:00 25 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року; з 08:00 02 вересня 2020 року по 08:30 03 вересня 2020 року; з 08:00 23 вересня 2020 року по 09:00 24 вересня 2020 року; з 08:00 07 жовтня 2020 року по 08:00 08 жовтня 2020 року; з 08:00 28 жовтня 2020 року по 08:00 29 жовтня 2020 року; з 07 листопада 2020 року по 09:00 08 листопада 2020 року; з 07:30 17 листопада 2020 року по 09:00 18 листопада 2020 року; з 08:00 22 листопада 2020 року по 08:00 23 листопада 2020 року; з 08:00 28 листопада 2020 року по 09:00 29 листопада 2020 року; з 08:00 08 грудня 2020 року по 08:00 09 грудня 2020 року; з 08:00 17 грудня 2020 року по 09:00 18 грудня 2020 року; з 24 грудня 2020 року по 19:00 24 грудня 2020 року; з 08:00 09 січня 2021 року; з 08:00 19 січня 2021 року; з 08:00 27 січня 2021 року; з 08:00 16 лютого 2021 року; з 08:00 21 лютого 2021 року; з 08: 00 10 квітня 2021 року; з 08:00 07 травня 2021 року; з 08:00 05 червня 2021 року; з 08:00 15 червня 2021 року; з 08:00 22 червня 2021 року; з 10 липня 2021 року; з 08:00 07 серпня 2021 року; з 08:00 24 серпня 2021 року; з 08:00 23 серпня 2021 року; з 08:00 17 жовтня 2021 року; з 08:00 09 листопада 2021 року; з 08:00 13 листопада 2021 року; з 07 грудня 2021 року по 08:30 08 грудня 2021 року; з 08:00 14 грудня 2021 року; з 08:00 19 січня 2022 року; з 08:00 30 січня 2022 року; з 04 лютого 2022 року; з 08:00 12 квітня 2022 року; з 08:00 25 квітня 2022 року; з 08:00 08 травня 2022 року; з 31 травня 2022 року; з 08:00 16 червня 2022 року; з 06 липня 2022 року; 16 серпня 2022 року; 28 серпня 2022 року; 29 вересня 2022 року; 20 жовтня 2022 року; 28 жовтня 2022 року; 15 листопада 2022 року; 16 грудня 2022 року; з 08:00 31 грудня 2022 року; з 08:00 04 січня 2023 року по 23:40 04 січня 2023 року; з 08:00 09 січня 2023 року по 08:30 10 січня 2023 року; з 08:00 14 лютого 2023 року по 08:00 15 лютого 2023 року; з 08:00 28 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року; з 08:00 12 березня 2023 року по 13 березня 2023 року; з 08:00 15 квітня 2023 року по 16 квітня 2023 року; з 08:00 07 травня 2023 року по 08 травня 2023 року; з 18 червня 2023 року по 19 червня 2023 року; з 08:00 16 липня 2023 року по 08:30 17 липня 2023 року; з 08:00 13 серпня 2023 року по 08:30 14 серпня 2023 року; з 08:00 09 вересня 2023 року по 08:30 10 вересня 2023 року; з 08:00 25 вересня 2023 року по 08:30 26 вересня 2023 року; з 08:00 12 жовтня 2023 року по 08:30 13 жовтня 2023 року; з 08:00 22 жовтня 2023 року по 08:00 23 жовтня 2023 року; з 08:00 01 листопада 2023 року по 08:30 02 листопада 2023 року; з 08:00 18 листопада 2023 року по 08:30 19 листопада 2023 року; з 08:00 20 листопада 2023 року по 21 листопада 2023 року; з 08:00 02 грудня 2023 року по 03 грудня 2023 року; з 08:00 26 грудня 2023 року 2023 по 27 грудня 2023 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період : з 08:00 27 січня 2019 року по 08:00 28 січня 2019 року; з 08:00 01 лютого 2019 року по 08:00 02 лютого 2019 року; з 08:00 16 лютого 2019 року по 08:00 17 лютого 2019 року; з 08:00 26 лютого 2019 року по 09:00 27 лютого 2019 року; з 08:00 27 березня 2019 року по 28 березня 2019 року; з 12 квітня 2019 року по 09:00 13 квітня 2019 року; з 08:00 25 квітня 2019 року по 09:00 26 квітня 2019 року; з 08:00 18 червня 2019 року по 08:30 19 червня 2019 року; з 08:00 25 червня 2019 року по 09:00 26 червня 2019 року; з 28 липня 2019 року по 08:30 29 липня 2019 року; з 17 серпня 2019 року по 09:40 18 серпня 2019 року; з 08:00 23 серпня 2019 року по 12:00 24 серпня 2019 року; з 08:00 02 вересня 2019 року по 08:30 03 вересня 2019 року; з 08:00 14 вересня 2019 року по 08:50 15 вересня 2019 року; з 08:00 19 жовтня 2019 року по 08:00 20 жовтня 2019 року; з 08:00 25 жовтня 2019 року по 08:00 26 жовтня 2019 року; з 07:30 06 листопада 2019 року по 08:00 07 листопада 2019 року; з 07:30 22 листопада 2019 року по 08:00 23 листопада 2019 року; з 07:30 18 грудня 2019 року по 08:00 19 грудня 2019 року; з 07:30 27 грудня 2019 року по 09:00 28 грудня 2019 року; з 07:30 05 січня 2020 року по 08:00 06 січня 2020 року; з 07:30 14 січня 2020 року по 08:00 15 січня 2020 року; з 01 лютого 2020 року по 08:00 02 лютого 2020 року; з 07:30 12 лютого 2020 року по 08:00 13 лютого 2020 року; з 07:30 12 березня 2020 року по 08:00 13 березня 2020 року; з 07:30 04 квітня 2020 року по 09:00 05 квітня 2020 року; з 17 квітня 2020 року по 17:00 17 квітня 2020 року; з 08:00 09 травня 2020 року по 10:40 10 травня 2020 року; з 07:30 18 травня 2020 року по 10:30 19 травня 2020 року; з 07:36 27 травня 2020 року по 10:45 28 травня 2020 року; з 08:00 08 червня 2020 року по 08:40 09 червня 2020 року; з 08:00 21 червня 2020 року по 08:00 22 червня 2020 року; з 08:00 15 липня 2020 року по 08:40 16 липня 2020 року; з 08:00 24 липня 2020 року по 08:00 25 липня 2020 року; з 08:00 15 серпня 2020 року по 16 серпня 2020 року; з 08:00 25 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року; з 08:00 02 вересня 2020 року по 08:30 03 вересня 2020 року; з 08:00 23 вересня 2020 року по 09:00 24 вересня 2020 року; з 08:00 07 жовтня 2020 року по 08:00 08 жовтня 2020 року; з 08:00 28 жовтня 2020 року по 08:00 29 жовтня 2020 року; з 07 листопада 2020 року по 09:00 08 листопада 2020 року; з 07:30 17 листопада 2020 року по 09:00 18 листопада 2020 року; з 08:00 22 листопада 2020 року по 08:00 23 листопада 2020 року; з 08:00 28 листопада 2020 року по 09:00 29 листопада 2020 року; з 08:00 08 грудня 2020 року по 08:00 09 грудня 2020 року; з 08:00 17 грудня 2020 року по 09:00 18 грудня 2020 року; з 24 грудня 2020 року по 19:00 24 грудня 2020 року; з 08:00 09 січня 2021 року; з 08:00 19 січня 2021 року; з 08:00 27 січня 2021 року; з 08:00 16 лютого 2021 року; з 08:00 21 лютого 2021 року; з 08: 00 10 квітня 2021 року; з 08:00 07 травня 2021 року; з 08:00 05 червня 2021 року; з 08:00 15 червня 2021 року; з 08:00 22 червня 2021 року; з 10 липня 2021 року; з 08:00 07 серпня 2021 року; з 08:00 24 серпня 2021 року; з 08:00 23 серпня 2021 року; з 08:00 17 жовтня 2021 року; з 08:00 09 листопада 2021 року; з 08:00 13 листопада 2021 року; з 07 грудня 2021 року по 08:30 08 грудня 2021 року; з 08:00 14 грудня 2021 року; з 08:00 19 січня 2022 року; з 08:00 30 січня 2022 року; з 04 лютого 2022 року; з 08:00 12 квітня 2022 року; з 08:00 25 квітня 2022 року; з 08:00 08 травня 2022 року; з 31 травня 2022 року; з 08:00 16 червня 2022 року; з 06 липня 2022 року; 16 серпня 2022 року; 28 серпня 2022 року; 29 вересня 2022 року; 20 жовтня 2022 року; 28 жовтня 2022 року; 15 листопада 2022 року; 16 грудня 2022 року; з 08:00 31 грудня 2022 року; з 08:00 04 січня 2023 року по 23:40 04 січня 2023 року; з 08:00 09 січня 2023 року по 08:30 10 січня 2023 року; з 08:00 14 лютого 2023 року по 08:00 15 лютого 2023 року; з 08:00 28 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року; з 08:00 12 березня 2023 року по 13 березня 2023 року; з 08:00 15 квітня 2023 року по 16 квітня 2023 року; з 08:00 07 травня 2023 року по 08 травня 2023 року; з 18 червня 2023 року по 19 червня 2023 року; з 08:00 16 липня 2023 року по 08:30 17 липня 2023 року; з 08:00 13 серпня 2023 року по 08:30 14 серпня 2023 року; з 08:00 09 вересня 2023 року по 08:30 10 вересня 2023 року; з 08:00 25 вересня 2023 року по 08:30 26 вересня 2023 року; з 08:00 12 жовтня 2023 року по 08:30 13 жовтня 2023 року; з 08:00 22 жовтня 2023 року по 08:00 23 жовтня 2023 року; з 08:00 01 листопада 2023 року по 08:30 02 листопада 2023 року; з 08:00 18 листопада 2023 року по 08:30 19 листопада 2023 року; з 08:00 20 листопада 2023 року по 21 листопада 2023 року; з 08:00 02 грудня 2023 року по 03 грудня 2023 року; з 08:00 26 грудня 2023 року 2023 по 27 грудня 2023 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
27.02.2025 на банківський рахунок позивача від Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшли виплати:
- у розмірі 2371,52 грн (grosh.zabezp.u vyhliadi doplaty za slush.v nichnyi chas po spravi №440/2790/24 Тrush D.I, kod 3326511351, PDV-0,00), перераховано 2383,44 грн, комісія банку 11,92 грн), що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /а.с. 14/ та платіжною інструкцією №494 від 25.02.2025 /а.с. 51/;
- у розмірі 2585,89 грн (іndeks.hrosh.zabezp. po spravi №440/2790/24 Trush D.I. kod 3326511351, PDV-0,00), перераховано 2598,88 грн, комісія банку 12,99 грн, що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /14 зворотній бік/ та платіжною інструкцією №497 від 25.02.2025 /а.с .53/;
- у розмірі 77998,76 грн (hrosh.kompen.za nevykoryst.kal.dni dodat.oplach.vidpustky po spravi №440/2464/24 Trush D.I. kod 3326511351, PDV-0,00), що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /15/ та платіжною інструкцією №469 від 25.02.2025 /а.с .52/.
Позивач, вважаючи, що з Головного управління Національної поліції в Полтавській області підлягає стягненню середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
За приписами частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 15 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260), у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Суд зазначає, що спеціальне законодавство, що регламентує порядок проходження служби поліцейськими та виплати грошового забезпечення, не містить норм щодо регулювання виплати звільненому поліцейському середнього заробітку у зв'язку із затримкою з вини роботодавця всіх належних йому виплат при звільненні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб), при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Таким чином, за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними, тоді як норми КЗпП України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Водночас, такі питання врегульовані КЗпП України.
З огляду на неврегульованість спеціальним законодавством питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні зі служби поліцейських, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України.
Вказаний вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, в постанові від 21.10.2021 у справі №640/14764/20.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби) роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
За приписами статті 116 КЗпП України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України встановлено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
Так, відповідно до статті 117 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування за затримку розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, що нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямоване на захист прав звільненого працівника щодо отримання ним у передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Цією нормою Кодексу на роботодавця покладено обов'язок виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум або в разі вирішення цього спору повністю на користь працівника. Окремо обумовлено, що в разі вирішення спору на користь працівника частково розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Водночас невиконання роботодавцем в добровільному порядку обов'язку виплатити працівникові в зазначених випадках середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні зумовлює виникнення нового спору про стягнення відповідної суми відшкодування в судовому порядку.
Питання щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX було предметом дослідження Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справі №440/6856/22 (постанова від 06 грудня 2024 року).
У вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що з моменту набрання чинності Законом №2352-IX (19 липня 2022 року) положення статті 117 КЗпП України, у попередній редакції Закону №3248-IV, втратили чинність, у зв'язку з чим було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 117 КЗпП України. Так, до 19 липня 2022 року правове регулювання таких правовідносин здійснювалося відповідно до положень статті 117 КЗпП України у попередній редакції, тоді як після 19 липня 2022 року підлягає застосуванню стаття 117 КЗпП України, у редакції Закону №2352-IX.
Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли як під час дії статті 117 КЗпП України у попередній редакції, та були припинені на момент чинності дії статті 117 КЗпП України, у редакції Закону №2352-IX, то в такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року урегульовані згідно з положенням статті 117 КЗпП України (у попередній редакції, тобто без обмеження строком виплати у шість місяців); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 117 КЗпП України (у новій редакції Закону №2352-IX, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями).
Предметом спору у цій справі є середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 15.01.2024 по 27.02.2025.
Отже, спірні правовідносини виникли під час дії статті 117 КЗпП України після внесення до неї змін Законом №2352-IX, а тому застосуванню підлягають норми цієї статті у відповідній редакції.
Судом встановлено, що днем звільнення позивача зі служби в Національній поліції України є 15.01.2024, що підтверджується витягом із наказу начальника ГУНП в Полтавській області від 15.01.2024 № 24 о/с /а.с. 54/.
Водночас 27.02.2025 на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №440/2790/24 та від 01.05.2024 у справі № 440/2464/24 на банківський рахунок позивача від Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшли виплати:
- у розмірі 2371,52 грн (grosh.zabezp.u vyhliadi doplaty za slush.v nichnyi chas po spravi №440/2790/24 Тrush D.I, kod 3326511351, PDV-0,00), перераховано 2383,44 грн, комісія банку 11,92 грн), що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /а.с. 14/ та платіжною інструкцією №494 від 25.02.2025 /а.с. 51/;
- у розмірі 2585,89 грн (іndeks.hrosh.zabezp. po spravi №440/2790/24 Trush D.I. kod 3326511351, PDV-0,00), перераховано 2598,88 грн, комісія банку 12,99 грн, що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /14 зворотній бік/ та платіжною інструкцією №497 від 25.02.2025 /а.с .53/;
- у розмірі 77998,76 грн (hrosh.kompen.za nevykoryst.kal.dni dodat.oplach.vidpustky po spravi №440/2464/24 Trush D.I. kod 3326511351, PDV-0,00), що підтверджується скріншотом відомостей про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 /15/ та платіжною інструкцією №469 від 25.02.2025 /а.с .52/.
Зважаючи на те, що на дату звільнення ОСОБА_1 відповідачем не проведено остаточного розрахунку у повному обсязі, а такий розрахунок здійснено на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №440/2790/24 та від 01.05.2024 у справі № 440/2464/24, наявні підстави для застосування наслідків статті 117 КЗпП України у відповідній редакції.
В силу вимог частин 2, 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на час звільнення позивача) днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Отже, 15.01.2024 є днем закінчення проходження позивачем служби в поліції та відповідно звільнення зі служби в поліції, відтак до цієї дати обов'язок роботодавця щодо повного розрахунку не виник.
Період затримки розрахунку при звільненні з 16.01.2024 (наступний день після звільнення ) по 26.02.2025 (не включаючи день фактичного розрахунку 27.07.2025) становить 408 календарних днів.
Суд враховує, що спеціальний нормативно-правовий акт, який би регулював питання розрахунку середньої заробітної плати поліцейських, відсутній.
Водночас, абзацами першим, другим пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
За змістом пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати, грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
На підставі пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Аналіз Порядку № 100 та Порядку № 260 свідчить, що нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні поліцейським проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням.
Середньоденне грошове забезпечення поліцейського обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.
Нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні поліцейським здійснюється з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням. При цьому, до розрахунку не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду, а також інші виплати, передбачені пунктом 4 Порядку № 100.
Згідно довідки ГУНП в Полтавській області від 28.03.2025 №57692-2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 останньому у листопаді та грудні 2023 року було виплачено грошове забезпечення у загальному розмірі 53223,94 грн (по 26611,97 грн за кожен місяць), а відтак на дату звільнення зі служби в поліції розмір середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 складав 872,52 грн (53223,94 грн : 61 день), а не 2321,76 грн, як помилково зазначає позивач у позовній заяві, та не 858,45 грн, як зазначає у довідці відповідач.
Відтак, оскільки середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить 872,52 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні позивача з 16.01.2024 по 26.02.2025 (за 183 днів, тобто не більше ніж за шість місяців) становить 159 671,16 грн.
При цьому, суд бере до уваги, що Верховний Суд, надаючи оцінку застосуванню положень статті 117 КЗпП, неодноразово наголошував на обов'язку визначення розміру середнього заробітку за час затримки органом, який виносить рішення по суті спору, зокрема у постановах від 30.04.2020 у справі №140/2006/19, від 26.11.2020 у справі №520/1365/2020, від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а та інш.
Також суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц звертала увагу на те, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця. Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (див. пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц):
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19.
У постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 зазначено, що у разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.
Тобто залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.
Такі висновки знайшли відображення і у подальшій практиці Верховного Суду, зокрема, застосовані у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 380/10158/24.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 (провадження №14-85цс25) відступила від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведеного у постанові від 06.12.2024 у справі №440/6856/22, про те, що з прийняттям Закону №2352-IX законодавець, обмеживши строк нарахування шістьма місяцями, фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, а отже, застосовувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019, до правовідносин, що регулюються новою редакцією статті 117 КЗпП України, неможливо.
Переглядаючи справу №489/6074/23, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, нагадала, що в постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (провадження №14-323цс19) розтлумачила зміст статті 117 КЗпП України та сформулювала висновок, що відшкодування, передбачене цією нормою права, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаційний характер, а її заходи спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого (пункти 81, 82 постанови).
Ключовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №489/6074/23 полягає в тому, що виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа дозволяє застосувати загальні принципів права, зокрема пропорційності, та обґрунтовує можливість судового контролю за співмірністю розміру компенсації. Законодавчі положення, внесені Законом №2352-IX, не змінили правової природи цього заходу відповідальності з компенсаційного на каральний.
Застосовуючи означені підходи до обставин цієї справи, суд враховує, що загальний розмір належних позивачу при звільненні виплат складав - 214416,94 грн (131435,85 грн (виплачені відповідачем у січні 2024 року (а.с. 61, зворотній бік) +82981,09 грн (перераховані 27.02.2025 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №440/2790/24 та від 01.05.2024 у справі № 440/2464/24).
Отже, оскільки загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат у січні 2024 року склав 214416,94 грн, частка суми доплат, виплаченої за рішеннями суду 82981,08 грн), становить 38,7%.
Відтак, враховуючи те, що позивача звільнено зі служби в поліції 15.01.2024, судові рішення щодо грошового забезпечення, за затримку виплату якого позивач просить стягнути середній заробіток, набрали законної сили після звільнення позивача, при цьому частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні із загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат, складає 38,7 %, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.01.2024 по 26.02.2025 підлягає зменшенню та визначенню в розмірі, прямо пропорційному розміру невиплачених звільненому працівникові сум, а саме у розмірі 61792,74 грн (159 671,16 грн х 38,7 %).
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 61792,74 грн.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5442,21 грн.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 494,34 грн (61792,74 грн від ціни позову 680275,68 грн).
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 61792,74 грн (шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто дві гривні сімдесят чотири копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 494,34 грн (чотириста дев'яносто чотири гривні тридцять чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол