Справа № 420/38378/25
30 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом 297 комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов 297 комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича від 24.10.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79427271 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн., та пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №79427271.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.10.2025 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрите виконавче провадження №79427271 з виконання виконавчого листа №420/3403/24, виданого 12.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23 січня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13638/23.
Водночас, постановою старшого державного виконавця старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2025 року у виконавчому провадженні №79427271 було вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн.
Разом з тим, позивач вважає, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі №420/3403/24, мають всі ознаки майнового спору.
На підставі вищезазначеного, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду у справі №420/38378/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 16.01.2026 року було залучено до участі у справі №420/38378/25 в якості другого відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та розпочато розгляд адміністративної справи №420/38378/25 спочатку.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 03.12.2025 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
У визначений КАС України п'ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.
При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про можливість вирішення судом справи за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.
Пояснень від третьої особи по суті спірних правовідносин до суду не надходило.
Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина 4 ст. 287 КАС України).
Рішення винесено у строки, встановлені КАС України, з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній відпустці.
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року по справі №420/3403/24 було задоволено адміністративний позов позивача, та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23 січня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13638/23.
Рішення по справі №420/3403/24 набрало законної сили 01.07.2024 року.
24.10.2025 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрите виконавче провадження №79427271 з виконання виконавчого листа №420/3403/24, виданого 12.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23 січня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13638/23. Крім того, у п.3 вказаної постанови було зобов'язано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн.
Також 24.10.2025 року окремою постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №79427271 було вирішено стягнути з боржника (297 комендатура охорони та обслуговування) виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн
Водночас, позивач стверджує, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі №420/3403/24, мають всі ознаки майнового спору.
Не погоджуючись із стягненням виконавчого збору у вищевказаному розмірі, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За ч.ч.1-4 ст.27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі №907/9/17 та від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19.
Також вищевказана правова позиція була підтримана у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 року по справі №420/11482/24.
Як було встановлено судом вище, підставою для прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в межах ВП №79427271 став виконавчий лист №420/3403/24, виданий Одеським окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23 січня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13638/23. Крім того, у п.3 вказаної постанови було зобов'язано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн.
Водночас, аналізуючи рішення суду по справі №420/3403/24 від 08.04.2024 року суд дійшов висновку, що метою звернення ОСОБА_1 (стягувача в межах ВП №79427271) до суду з відповідним позовом було відновлення його майнових прав шляхом зобов'язання 297 комендатури охорони та обслуговування нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, що, в свою чергу, є благом, яке після його перерахунку та виплати піддається грошовій оцінці.
Таким чином, вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/3403/24 спір, на думку суду, носить майновий характер, а тому в межах спірних правовідносин розмір виконавчого збору мав обраховуватися державним виконавцем з урахуванням нарахованої та виплаченої стягувачу суми компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Суд враховує, з 31.12.2025 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) змінило назву на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а з 26.05.2025 року зареєстровано нову юридичну особу публічного права - Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України. При цьому, з 31.12.2025 року в структуру Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не входять Відділи примусового виконання рішень, юрисдикція яких поширюється на Одеську область. Наразі ВП №79427271, в межах якого було винесено спірну постанову від 24.10.2025 року про стягнення виконавчого збору, перебуває в провадженні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Водночас, суд акцентує увагу, що спірна постанова від 24.10.2025 року про стягнення виконавчого збору в межах ВП №79427271 була винесена ще Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що п.3 постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2025 року про відкриття виконавчого провадження та постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2025 року про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження №79427271 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 03.12.2025 року 297 комендатурі охорони та обслуговування було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №420/38378/25.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги необхідність задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне суму судового збору у розмірі 4 844,80 грн. (у розрахунку: 3 028,00 грн. * 2 * 0,8 (коефіцієнт пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі) за подання адміністративного позову у справі №420/38378/25 стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України на р/р UA468999980313171206084015756, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов 297 комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.3 постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.10.2025 року про відкриття виконавчого провадження №79427271.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.10.2025 року про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження №79427271.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901) суму судового збору у розмірі 4 844,80 грн. за подання адміністративного позову за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України на р/р UA468999980313171206084015756, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - 297 комендатура охорони та обслуговування (65012, м. Одеса, Італійський бульвар, 3, код ЄДРПОУ 09958153).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 45862901).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Білостоцький