Рішення від 30.01.2026 по справі 420/15537/25

Справа № 420/15537/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Вейко А.В.,

представника відповідача - ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невнесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024, зазначивши отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньку ОСОБА_1 ;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо приведення у відповідність грошового атестату загиблого ОСОБА_3 з урахуванням вимог п. 1 Постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме з зазначенням грошової винагороди у п. 13 «інші виплати»;

зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024, зазначивши отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньку ОСОБА_1 та направити відповідний витяг з наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов'язати військову частину НОМЕР_1 привести у відповідність грошовий атестат загиблого ОСОБА_3 з урахуванням вимог п.1 Постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме з зазначенням грошової винагороди у п.13 «інші виплати» та направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача у позові, з покликанням на фактичні обставини у справі, зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як стверджує представник позивача, згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії (Протокол №1418 від 25 березня 2024 року), травма матроса ОСОБА_3 , яка призвела до смерті та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.

У зв'язку з означеним, з метою оформлення належних виплат, ОСОБА_1 , донька загиблого, неодноразово зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також до Військової частини НОМЕР_1 з відповідними заявим щодо приведення грошового атестата у відповідність, а також оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, та інших видів виплат.

Окрім того, як вказано у позові, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Військової частини НОМЕР_1 із відповідними заявами та скаргами, що стосувались виплати належних видів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за загиблого батька ОСОБА_3 , а також надання їй грошового атестата батька із зазначенням у розділі 13 інформації про виплату на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 .

Так, як вказує представник позивача, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2024 №67, отримувачем виплат було зазначено ОСОБА_2 (бабусю загиблого військовослужбовця), проте остання виплати не отримувала, а грошовий атестат ОСОБА_3 від 16.03.2024 №803 не містить у розділі 13 інформації про виплату на дату загибелі ОСОБА_3 додаткової винагороди.

Представник позивача також зауважує, що до Військової частини НОМЕР_1 направлялись адвокатські запити щодо направлення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 грошового атестату загиблого ОСОБА_3 з урахуванням вимог п.1 Постанови 168 в частині зазначення грошової винагороди у п.13 «інші виплати», внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024, зазначивши отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньку ОСОБА_1 , надання витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024, із врахуванням внесених змін, де отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік вказано доньку ОСОБА_1 .

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприведення грошового атестату загиблого ОСОБА_3 у відповідність до законодавства, а також невнесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 в частині визначення отримувачем грошового забезпечення ОСОБА_3 його доньку ОСОБА_1 , позивач змушена звернутись до суду.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві, Військова частина НОМЕР_1 вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Так, представник відповідача, з покликанням на норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зазначає, що позивачем не підтверджено наявність у неї права на виплату грошового забезпечення, у тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення належних колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , про що листом від 03.12.2024 №182/1/5128 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про недостатню кількість наданих документів для підтвердження права на отримання одноразової грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тому виплата була призупинена.

Заперечуючи проти доводів позовної заяви, представник відповідача зазначив, що, згідно наданих позивачем документів, встановлено, що вона є повнолітньою донькою колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 . Військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 у обліково-послужній картці до військового облікового документу зазначено наступні відомості щодо членів його сім'ї: бабуся - ОСОБА_4 , 1931 року народження. Місце реєстрації членів сім'ї: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім'ї, долученої до скороченої особової справи військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 зазначено наступне:

дружина: ОСОБА_5 (розлучені), ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце роботи - ЗСУ, домашня адреса: АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_2 ;

донька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон НОМЕР_3 , домашня адреса - не зазначена;

бабуся: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , домашня адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_4 .

Таким чином, як вказує представник відповідача, у військової частини відсутнє документальне підтвердження факту проживання колишнього військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 з його повнолітньою донькою ОСОБА_1 .

На переконання представника відповідача, з метою підтвердження факту утримання позивачки військовослужбовцем ОСОБА_3 , позивач мала звернутися до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні. Якщо рішення суду вже існує, позивач мала б отримати його копію та пред'явити до Військової частини НОМЕР_1 для отримання виплат, які передбачені для утриманців військовослужбовців.

Представник відповідача також зазначив, що позивачем не надано на адресу Військової частини НОМЕР_1 підтвердження прийняття спадщини від померлого колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 до позивача.

Щодо вимог позивача стосовно внесення до грошового атестату військовослужбовця ОСОБА_3 відомостей у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», то представник відповідача заначив таке.

Так, представник відповідач зазначає, що постановою КМУ №168 та розділу XXXIV Порядку №260 встановлені наступні умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а також за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, про що має бути прямо зазначено у документах; факт перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення, а також перебування такої особи у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

За твердженням представника відповідача, померлий військовослужбовець ОСОБА_3 не набував статусу загиблої особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 вищезазначеної Постанови КМУ №168, а також його смерть не настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Як вказано у відзиві, на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.09.2023 №1595 «Про призначення розслідування нещасного випадку з матросом ОСОБА_3 », відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289, комісією проведено розслідування нещасного випадку з матросом ОСОБА_3 . У ході розслідування нещасного випадку встановлено, що відповідно до рапорту командира ІНФОРМАЦІЯ_18 військової частини НОМЕР_1 , вх№29702 від 28.08.2023 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час стаціонарного лікування у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова (м. Дніпро) помер матрос ОСОБА_3 , гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_19 військової частини НОМЕР_1 , після госпіталізації 22.08.2023 внаслідок отруєння невідомою речовиною (згідно корінця первинної медичної картки від 22.08.2025).

Згідно довідки про причину смерті №5912 від 27.08.2023, смерть настала по причині: Внутрішньочерепна травма внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений. Причина смерті встановлена судово-медичним експертом на підставі розтину. Хвороби, що призвели до смерті: набряк речовини та оболонок головного мозку, внутрішньочерепна травма, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений

Довідкою про отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 Положення №40, виданою командуванням Військової частини НОМЕР_1 за вих.№182/2707 від 29.02.2024, підтверджується настання факту смерті, а не загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , що суперечить висновку з наданого позивачем витягу з протоколу №1418 від 25 березня 2024 року, винесеного головою 18 регіональної військово-лікарської комісії без урахування вищезазначеної довідки військової частини.

У відзиві вказано, що обставини, за яких стався нещасний випадок, викладені у Розділі 3 Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (травмування, зникнення, смерті, аварії) та свідчать про те, що нещасний випадок (травмування) з матросом ОСОБА_3 , гранатометником ІНФОРМАЦІЯ_19 військової частини НОМЕР_1 , мав місце в лікувальному закладі внаслідок травми, отриманої ним раніше під час виконання обов'язків військової служби та слід вважати таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 №67, матроса ОСОБА_3 виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення, визначено, що смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (відсутній висновок щодо пов'язання смерті з Захистом Батьківщини). Грошове забезпечення померлого матроса ОСОБА_3 призначено до виплати - ОСОБА_2 , яка має подати підтвердження факту перебування на утриманні ОСОБА_3

Грошовий атестат військовослужбовця ОСОБА_3 направлено разом з іншими документами, з метою подальшого обліку, на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 за вих.№182/1/2213 від 16.03.2024

З урахуванням наведеного у відзиві, представник відповідача вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими та такими, що суперечать як спеціальним, так і загальним нормативно-правовим актам, також вважає, що командування військової частини НОМЕР_1 діє відповідно до вимог чинного законодавства і тому дії командування військової частини НОМЕР_1 не є протиправними, як це зазначено в позовній заяві.

Стислий виклад відповіді на відзив.

У відповіді на відзив, на спростування доводів відповідача, представник позивача зазначила, що відповідач вірно вказав, що, відповідно Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Так, за твердженням представника відповідача, довідкою Департаменту надання адміністративних послуг ОМР №Ч1 148214-ф/л від 06.11.2018 підтверджується спільне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Крім того, рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року №521/23242/23 підтверджено спільне місце реєстрації ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 (набрання законної сили 08.04.2024).

Таким чином, на переконання представника позивача, вимога відповідача щодо надання додаткових підтверджень є протиправною та необґрунтованою. Донька ОСОБА_6 - ОСОБА_1 має всі законні підстави на отримання належного, але не отриманого ОСОБА_3 до дня смерті (загибелі) грошового забезпечення, а саме виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.

При зверненнях до військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем надавались всі підтверджуючі документи, однак ні відповіді, ні жодних дій не було отримано, що і стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача також зауважила, що на момент смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_1 не досягла повноліття (18-ти річного віку). Крім того, до теперішнього часу ОСОБА_1 є непрацездатною особою, оскільки продовжує навчання у навчальному закладі.

На переконання представника позивача, право ОСОБА_1 на отримання належного, але не отриманого ОСОБА_3 до дня смерті (загибелі) грошового забезпечення також підтверджується нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У відповіді на відзив представник позивача також зазначила, що на підставі Витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії (Протокол №1418 від 25.03.2024), зазначено, що ТРАВМА матроса ОСОБА_3 , ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Оскільки, як зазначено відповідачем, питання визначення ступеню важкості отриманих травм військовослужбовцями, так само, як і визначення пов'язання їх із захистом Батьківщини, належать до дискреційних повноважень саме військово лікарських комісій, наявне необхідне підтвердження причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 .

Представник позивача вважає, що твердження відповідача про те, що померлий військовослужбовець ОСОБА_3 не набував статусу загиблої особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 вище зазначеної Постанови КМУ №168, а також його смерть не настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), - є протиправним та таким, що свідомо вводить в оману.

Крім того, як вказує представник позивача, відповідачем також підтверджено і те що ОСОБА_3 неодноразово брав участь у бойових діях та отримував травму також і раніше, а саме у лютому 2023 року отримав контузію (струс головного мозку) під час проходження військової служби на бойових позиціях м. Мар'їнка .

Так, виявлені при експертизі трупа ушкодження прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті

Відповідачем визнається і те, що травмування та наступна смерть матроса ОСОБА_3 , гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_19 Військової частини НОМЕР_1 , мало місце в лікувальному закладі внаслідок травми, отриманої ним раніше під час виконання обов'язків військової служби та слід вважати таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.

У відповіді на відзив представник позивача звернула увагу на довідку Військової частини НОМЕР_1 №41/2670, відповідно до якої ОСОБА_3 брав участь у заходах необхідних для оборони України, перебуваючи на території бойових дій, а саме в АДРЕСА_4 .

Підсумовуючи викладене у відповіді на відзив, представник позивача робить висновок, що протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 порушує права позивача на соціальний захист, гарантований їй Конституцією та діючим законодавством України.

Стислий виклад заперечень.

У запереченнях представник відповідача зазначає, що позивач, яка є повнолітньою дитиною померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 надає довідку про реєстрацію місця проживання, датовану 2018 роком (видана Департаментом надання адміністративних послуг ОМР №Ч1-148214-ф/л від 06.11.2018), однак, за період перебування на військовій службі військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 у жодному документі не зазначено місце проживання позивачки, у тому числі не зазначено інформації щодо її спільного проживання з ОСОБА_3 , натомість, у обліково-послужній картці до військового облікового документу, зазначено наступні відомості щодо членів сім'ї ОСОБА_3 : бабуся - ОСОБА_4 , 1931 року народження. Місце реєстрації членів сім'ї: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім'ї, долученої до скороченої особової справи військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 домашня адреса позивачки не зазначена.

У запереченнях вказано, що представник позивача посилається на рішення Малиновського районного суду від 06 березня 2024 року по справі №521/2324/23 (дата набрання законної сили 08.04.2024), яким на її думку, підтверджено спільне місце реєстрації (проживання) позивачки та померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , однак, як вважає представник відповідача, вищезазначеним рішенням суду, встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 , а не факт спільного проживання або утримання повнолітньої доньки військовослужбовця. Слід зазначити, що факт батьківства ОСОБА_3 встановлений після його смерті на підставі вищезазначеного рішення суду, таким чином, на момент подачі звернення позивачкою щодо призначення їй належних виплат після смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , батьківство якого встановлено лише 06.03.2024, позивач була повнолітньою особою, якою не підтверджено факт спільного проживання з ОСОБА_3 .

Окрім того, представник відповідача звертає увагу, що позивачем не надано підтвердження факту перебування на утриманні військовослужбовця ОСОБА_3 , а також, не підтверджено факт того, що за медичними показниками, вона не може виконувати певний вид робіт, або її стан здоров'я не дозволяє працювати за професією.

На переконання представника відповідача, встановлено відсутність відомостей про наявність рішень суду про призначення аліментів на утримання ОСОБА_3 позивачки.

Представник відповідача у запереченнях зауважує, що військовослужбовцем ОСОБА_3 у місяць настання смерті не виконувались бойові спеціальні завдання, за які передбачено виплату підвищеного розміру додаткової винагороди, його безпосереднім командиром начальником не надано підтвердження виконання таких заходів військовослужбовцем у місяць настання смерті, окрім того, госпіталізація військовослужбовця мала місце 22.08.2023 внаслідок отруєння невідомою речовиною (згідно корінця первинної медичної картки від 22.08.2025), аналізи, відібрані під час госпіталізації медичною установою до ОСОБА_3 військової частини не надано.

Факт смерті ОСОБА_3 мав місце ІНФОРМАЦІЯ_3 о 04:45 під час стаціонарного лікування у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова (м.Дніпро). Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть №5912 від 27.08.2023, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у стаціонарі КЗ ДОКЛМ ДОР м. Дніпро внаслідок ушкодження з невизначеним наміром, проте 22.08.2023 військовослужбовець не був госпіталізований до медичної установи з ушкодженнями.

На переконання представника відповідача, висновок 18 регіональної військово-лікарської комісії, оформлений протоколом №1418 від 25 березня 2024 року, винесено без урахування довідки про отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 Положення №40, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 за вих.№182/2707 від 29.02.2024.

Проте, довідкою про безпосередню участь, яка видана за вих.41/2670 від 12.02.2024, не визначено, що матрос ОСОБА_3 перебував на виконанні бойових (спеціальних) завдань протягом серпня місяця 2023 року. Довідка видана з метою отримання статусу учасника бойових дій, а не з метою підтвердження настання факту смерті під час виконання зазначених вище заходів, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_3 у таких заходах лише протягом липня 2023 року, під час виконання яких травмування військовослужбовця не зафіксовано.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 №67, матроса ОСОБА_3 , виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення, визначено, що смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Грошове забезпечення померлого матроса ОСОБА_3 призначено до виплати - ОСОБА_2 . Отже рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ряду інших осіб, які не залучені до даної справи, насамперед, ОСОБА_2 , яка згідно наданої матросом ОСОБА_3 інформації - є членом сім'ї військовослужбовця, та в силу свого віку (1931 року народження) могла перебувати на утриманні військовослужбовця ОСОБА_3 , а також, може бути його спадкоємницею відповідно до чинного законодавства України.

Підсумовуючи наведене у запереченнях, представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Суд ухвалою від 04.06.2025 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 01.09.2025 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.09.2025.

У підготовчому засіданні 19.09.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання:

залучив ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, встановив третій особі строк для надання пояснень та зобов'язав позивача протягом 2-х днів надіслати ОСОБА_2 позовну заяву разом з усіма додатками до неї та надати докази такого направлення до суду;

витребував у відповідача копії заяв разом з доданими документами ОСОБА_1 щодо виплати депонованого грошового забезпечення, а також відповіді Військової частини НОМЕР_1 по суті розгляду поданих заяв;

витребував у Військової частини НОМЕР_1 докази приймання участі ОСОБА_3 у заходах необхідних для забезпечення оборони України протягом всього періоду його служби у Військовій частині НОМЕР_1 , а також відповідні відомості щодо нарахування додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №168 у розмірі до 100 тисяч, до 30 тисяч гривень протягом всього періоду служби, а також зазначити місяць останньої виплати у розмірі до 100 тисяч гривень;

витребував у Військової частини НОМЕР_1 відомості про отримання ОСОБА_3 травми, контузії або інші ушкодження здоров'я пов'язані і з виконанням заходів забезпечення оборони України протягом усього періоду служби.

Суд ухвалою від 19.09.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.10.2025.

З метою належного сповіщення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , суд направив на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку відповідний лист від 19.09.2025 №420/15537/25/ 102522/25 із змістом ухвали суду від 19.09.2025, проте поштове відправлення повернуто до Одеського окружного адміністративного суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Представник позивача 23.09.2025 (вх.№ЕС99601/25 від 24.09.2025) надала до суду докази направлення позовної заяви разом з додатками на адресу ОСОБА_2

08 жовтня 2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення судового засідання (вх.№ЕС105848/25 від 09.10.25), призначеного на 09.10.2025.

У підготовчому засіданні 09.10.2025, з огляду на клопотання представника відповідача, суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відклав підготовче засідання у справі до 23.10.2025.

22 жовтня 2025 року представник відповідача подав додаткові пояснення разом з витребуваними судом доказами (вх.№ЕС111563/25 від 23.10.2025).

Суд ухвалою від 23.10.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 11.11.2025.

У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, суд відклав судове засідання до 26.11.2025.

У судовому засіданні 26.11.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, витребував:

у позивача: довідку про навчання позивача, копію довідки про місце реєстрації ОСОБА_3 ;

у відповідача: копію грошового атестату від 20.06.2024 та додаткові пояснення щодо зазначення ОСОБА_2 як отримувача грошового забезпечення ОСОБА_3 , а також зазначити мотиви відмови у виплаті позивачці грошового забезпечення ОСОБА_3 .

У зв'язку з витребуванням додаткових доказів та пояснень, суд ухвалою від 26.11.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 11.12.2025.

07 грудня 2025 року представник позивача подала до суду витребувані судом докази (вх.№ЕС129269/25 від 08.12.2025).

10 грудня 2025 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення разом з витребуваними судом доказами (вх.№ЕС130758/25 від 11.12.2025).

У зв'язку з неявкою представника відповідача до судового засідання, призначеного на 11.12.2025, суд ухвалою від 11.12.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 20.01.2026.

У судовому засіданні 20.01.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2026 позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду додаткові пояснення та докази.

Суд ухвалою від 20.01.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Відповідно до матеріалів справи, військовослужбовець, призваний під час мобілізації в умовах воєнного стану, матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 02.09.2023, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 25.03.2024 №1418, травма матроса ОСОБА_3 , 1984 р.н., «Внутрішньочерепна травма. Набряк речовини та оболонок головного мозку. Ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір не визначений», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть від 02.09.2023 р. серії НОМЕР_6 , лікарським свідоцтвом про смерть від 27.08.2023 р. №5912, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням Малиновського районного суду м.Одеса від 06.03.2024 у справі №521/23242/23, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 26.04.2024.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 - матроса ОСОБА_3 .

Матеріалами справи підтверджено, що Військова частина НОМЕР_1 надіслала на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 лист від 16.03.2024 №182/1/2213, відповідно до якого надані такі документи матроса ОСОБА_3 для подальшого обліку та належного оформлення грошової допомоги родичам загиблого: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №63 від 19.03.2022; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №54-РС від 28.02.2024; довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення №804 від 16.03.2024; довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Додаток 8) №805 від 16.03.2024; грошовий атестат №803 від 16.03.2024; копія лікарського свідоцтва про смерть №5912 від 27.08.2023; копія свідоцтва про поховання № НОМЕР_8 від 03.09.2023; копія свідоцтва про смерть НОМЕР_6 від 02.09.2023; копія паспорта НОМЕР_9 ; обліково-послужна картка до військового квитка Б/Н; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №238 від 12.02.2024; сповіщення про смерть вих.№182/9070 від 28.08.2023; довідка про безпосередню участь №41/2702 від 07.03.2024.

Відповідно до матеріалів справи, 18 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 направив командиру Військової частини НОМЕР_1 лист №1291/1850, в якому зазначено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька загиблого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 - матроса ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер під час стаціонарного лікування у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова (м. Дніпро) ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з відповідною заявою щодо оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

В означеному листі вказано, що, у зв'язку з набуттям чинності наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», потрібні документи, які підтверджують отримання загиблим винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

У листі від 18.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 просив командира Військової частини НОМЕР_1 надіслати в найкоротший термін:

грошовий атестат (додаток 16 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної Спеціальної служби транспорту) із зазначенням у розділі 13 інформації про виплату на дату загибелі військовослужбовця винагороди, передбаченої Постановою №168;

витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої Постановою №168, на дату загибелі військовослужбовця.

Суд також встановив, що 25.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 направив командиру Військової частини НОМЕР_1 лист №748, яким надіслано заяву ОСОБА_1 щодо отримання виплати грошової допомоги на оздоровлення та грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення, право на які набув ОСОБА_3 .

У додатках до означеного листа вказано такі документи: заява від ОСОБА_1 ; заяви доньки загиблого - ОСОБА_1 щодо отримання виплат грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення; згода на обробку персональних даних доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія паспорту доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія витягу з реєстру територіальної громади про місце реєстрації доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія картки реквізитів для проведення операцій поповнення карткового рахунку доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія довідки з місця навчання доньки загиблого - ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів справи, 10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 лист №943/12074, яким повернув на доопрацювання документи загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , які надійшли до ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо призначення одноразової грошової допомоги членам його сім'ї, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме.

не підтверджено отримання загиблим винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», на дату загибелі військовослужбовця.

В означеному листі доручено відповідальним особам за забезпечення соціальними виплатами, порядку оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги батькам, членам сімей та утриманцям загиблих військовослужбовців, зазначених у пункті 1 Постанови №168, привести комплект документів у відповідність до вимог наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. №45.

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась зі скаргами на дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання грошового атестату ОСОБА_3 із визначеними законодавством даними та реквізитами, а також невиплати їх належного, але не отриманого ОСОБА_3 грошового забезпечення, зокрема ОСОБА_7 зверталась на гарячу лінію МОУ із зверненнями від 03.09.2024, від 15.10.2024.

У відповідь на звернення позивача на гарячу лінію МОУ від 03.09.2024, Військова частина НОМЕР_1 листом від 23.09.2024 №182/11482 направила ОСОБА_1 витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 №67 та грошовий атестат ОСОБА_3 .

Так, відповідно до п.15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 №67, отримувачем грошової допомоги на оздоровлення за 2023рік у розмірі 25460,93 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі 25460,93 грн визначено бабусю ОСОБА_2 .

Грошовий атестат ОСОБА_3 від 16.03.2024 №803 у графі 13 не містить сум отриманої додаткової винагороди, визначеної пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Окрім того, під час судового розгляду, представник відповідача надав до суду копію грошового атестату ОСОБА_3 від 20.06.2024 №1281, у графі « 13. Інші відмітки» якого вказано, що відповідно до ПКМУ від 28.02.22 №168 виплачено додаткову винагороду за період з 01 серпня 2023 р. по 21 серпня 2023 р. з розрахунку 30000,00 грн. у сумі 20322,58 грн.

Суд також встановив, а представник відповідача у додаткових поясненнях підтвердив, що Військова частина НОМЕР_1 на лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2024 №748 направила відповідь від 03.12.2024 вих.№182/1/5128 ОСОБА_1 .

Так, в означеному листі, з покликанням на Наказ МОУ №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зазначено, що у зв'язку з недостатньою кількістю наданих документів для підтвердження права на отримання одноразової грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань виплата була призупинена.

Відповідно до матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 10.12.2024 листом №1291/2983 повторно направив лист командиру Військової частини НОМЕР_1 , в якому, зокрема зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 до Військової частини НОМЕР_1 25.05.2024 за вих.№748 було надіслано засобами військового поштового зв'язку заяви доньки загиблого ОСОБА_1 щодо отримання виплати грошової допомоги на оздоровлення та грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видні грошовою забезпечення, право на які набув ОСОБА_3 .

Листом №1291/2093 від 10.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно надіслав на адресу Військової частини НОМЕР_1 засобами зв'язку СЕДО, копії заяв доньки загиблого ОСОБА_1 щодо отримання виплати грошової допомоги на оздоровлення та грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення, право на які набув ОСОБА_3 .

У додатках вказаного листа вказані такі документи: копія супроводу; копія заява від ОСОБА_1 ; копія заяви доньки загиблого - ОСОБА_1 щодо отримання виплат грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення; копія згода на обробку персональних даних доньки загиблого ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія паспорту доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія витягу і реєстру територіальної громади про місце реєстрації доньки загиблого - ОСОБА_1 ; копія картки реквізитів для проведення операцій поповнення карткової о рахунку доньки загиблою ОСОБА_1 ; копія довідки з місця навчання доньки загиблою ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів справи, 22.12.2024 позивач звернулась зі скаргою до Міністерства оборони України, в якій зазначила, що 06.12.2024 позивач отримала відповідь на своє електронне звернення на сайті МО України №Ч Е-17931643 від 15.10.20245 та №ЧЕ-17931643/1 від 22.11.2024 про те, що відповідних документів на отримання грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за загиблого батька ОСОБА_3 на адресу військової частини не надходило. Але це не так.

У вказаній скарзі позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_12 25.05.2024 на направлення лист №748 з проханням в призначенні одноразової грошової виплати, грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за загиблого батька ОСОБА_3 . Крім того були направлені як додатки усі необхідні документи. Позивач також зазначила, що10. НОМЕР_10 ІНФОРМАЦІЯ_12 листом 1291/2093 усі зазначені документи були відправлені повторно.

У зверненні до Міністерства оборони України від 22.12.2024 позивач просила розглянути та виплатити усі належні види грошового забезпечення та додаткові види грошового забезпечення за загиблого батька ОСОБА_3 , а також надати грошовий атестат батька із зазначенням у розділі 13 інформації про виплату на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 винагороди, передбаченої Постановою №168, а також дійсним витяг з наказу для призначення одноразової допомоги.

У додатках до скарги позивач зазначила такі документи: лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2024 №748; лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2024 №1291/2093; грошовий атестат від 15.03.2024; витяг з наказу 67 від 07.03.2024.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 в частині зазначення отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньку ОСОБА_1 , а також щодо неприведення у відповідність грошового атестату загиблого ОСОБА_3 з урахуванням вимог п. 1 Постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в частині зазначення грошової винагороди у п. 13 «Інші виплати», позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що спірним у цій справі є невнесення Військовою частиною НОМЕР_1 змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 в частині зазначення отримувачем допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , а також неприведення грошового атестату ОСОБА_3 у відповідність до вимог законодавства в частині зазначення додаткової винагороди у графі 13 в розмірі до 100000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 в частині визначення отримувачем допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно абзаців 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 2 розділу ХХХ Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Суд встановив, що, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 №67, отримувачем грошової допомоги на оздоровлення за 2023рік у розмірі 25460,93 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі 25460,93 грн визначено бабусю ОСОБА_2 .

При цьому, як встановлено під час судового розгляду, при визначенні ОСОБА_2 недоотриманих ОСОБА_3 сум грошового забезпечення, відповідач керувався виключно даними обліково-послужної картки ОСОБА_3 .

Під час розгляду цієї справи суд встановив, що 25.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 направив командиру Військової частини НОМЕР_1 лист №748, яким надіслано заяву ОСОБА_1 щодо отримання виплати грошової допомоги на оздоровлення та грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення, право на які набув ОСОБА_3 .

Так, рішенням Малиновського районного суду м.Одеса від 06.03.2024 у справі №521/23242/23 встановлено факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .

У вказаному рішенні суду також відображено про спільне місце реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та померлого ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі вказаного рішення суду, ОСОБА_1 видане повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 26.04.2024.

Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про реєстрацію місця проживання особи №Ч1-148214-ф/л від 06.11.2018, ОСОБА_1 зареєстрована з 24.03.2017 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом з реєстру Одеської територіальної громади від 13.05.2024, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване з 24.03.2017 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Ч5-344649-ф/л від 20.12.2021, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Окрім того, відповідно до автобіографії та довідки про склад сім'ї ОСОБА_3 , останній вказав, що у нього є донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 є повнолітньою дитиною померлого ОСОБА_3 , яка проживала разом з ним.

З урахуванням встановлених обставин, суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що позивач не надала документів на підтвердження проживання разом з батьком ОСОБА_3 .

Суд також вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що у довідці про склад сім'ї не зазначено адреси проживання доньки ОСОБА_1 , адже такі відомості надані позивачем разом з відповідною заявою про виплату їй грошового забезпечення.

Суд також вказує, що, відповідно до довідки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 04.07.2025 №117-25, ОСОБА_1 з 01.09.2021 до 30.06.2025 була студенткою геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова денної форми навчання.

Під час судового розгляду представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що ОСОБА_1 також надсилалась до Військової частини НОМЕР_1 довідка про період навчання на денній формі навчання позивачки в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Суд враховує, що, відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

З урахуванням наведеного, в силу приписів ст.199 Сімейного кодексу України, ОСОБА_8 як батько мав утримувати повнолітню доньку ОСОБА_1 до досягнення нею 23 років, оскільки матеріалами справи підтверджено її навчання у вищому навчальному закладі.

При цьому, п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що члени сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, є, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

За таких встановлених обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 як донька померлого ОСОБА_3 має право на виплату належного, але не отриманого ОСОБА_3 до дня смерті (загибелі) грошового забезпечення.

Водночас, суд не надає оцінку діям відповідача щодо визначення ОСОБА_2 в якості отримувача грошового забезпечення померлого ОСОБА_6 , оскільки це не є предметом розгляду цієї справи.

Однак, суд зауважує, що відповідач не надав до суду доказів того, що ОСОБА_2 відповідає вимогам розділу ХХХ Порядку №260 як особа, яка перебувала на утриманні ОСОБА_3 , адже, як зазначено судом, відповідач при визначенні ОСОБА_2 в якості отримувача грошового забезпечення ОСОБА_3 керувався виключно записом в обліково-послужній картці.

Разом з цим, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 зареєстрована за іншої адресою, ніж ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 .

Водночас, під час судового розгляду позивач та її представник не заперечували щодо можливого права ОСОБА_2 на отримання відповідного грошового забезпечення.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення шляхом.

визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення змін до п.15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 щодо померлого військовослужбовця ОСОБА_3 в частині визначення отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 внести зміни до п.15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 щодо померлого військовослужбовця ОСОБА_3 та зазначити доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримувачем допомоги для оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та направити відповідний витяг з наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо неприведення у відповідність грошового атестату загиблого ОСОБА_3 , з урахуванням вимог п.1 Постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме із зазначенням грошової винагороди у п. 13 «інші виплати», суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, зокрема, діти, загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Відповідно до статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

При цьому, частина 3 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Порядок призначення ОГД за Постановою №168 чітко регламентований Наказом МОУ №45 від 25.01.2023, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок №45).

Так, відповідно до п.1.2 означеного Порядку №45, ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Пунктом 1.4. Порядку №45 передбачено, що особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно з п.2.1 Порядку №45, орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина):

1) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП:

витяг з цього наказу;

витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім'ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва));

грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.

У разі відсутності інформації про місце проживання батьків, дружини/чоловіка, неповнолітніх дітей або утриманців (далі - члени сім'ї) загиблого (померлого) військовослужбовця або якщо загиблий (померлий) військовослужбовець не мав сім'ї чи близьких родичів, військова частина надсилає документи, зазначені в цьому підпункті, до районного (міського) ТЦКСП за місцем прийняття (призову) загиблого (померлого) військовослужбовця на військову службу. Якщо районний (міський) ТЦКСП знаходиться на тимчасово окупованій території (в районах проведення бойових дій) військова частина надсилає до підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_16 документи, зазначені в підпункті 1 пункту 2.1 цього розділу, для подальшого надсилання їх районним (міським) ТЦКСП (за їх запитом);

2) у разі повернення військовослужбовця, включеного до іменного списку безповоротних втрат особового складу, або з'ясування, що він знаходиться на лікуванні (в полоні), про це в той самий день оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині і доповідається керівнику служби персоналу вищого штабу (органу військового управління) або кадрового центру за підпорядкованістю, а також негайно сповіщається Кадровий центр Збройних Сил України, районний (міський) ТЦКСП, якому було відправлено сповіщення командира військової частини про загибель (смерть), та Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент соціального забезпечення);

3) за запитом районних (міських) ТЦКСП, до яких звернулися члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), який помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надає документи, зазначені у підпункті 1 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно з Додатком 5 до Порядку №45, військовою частиною надається грошовий атестат (крім військовослужбовців строкової служби)/ витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», на дату загибелі військовослужбовця, а у разі смерті, що настала не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану - на дату поранення (контузії, травми, каліцтва).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 - матроса ОСОБА_3 .

В той же час, відповідно до матеріалів справи, 18 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 направив командиру Військової частини НОМЕР_1 лист №1291/1850, в якому зазначено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - матроса ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер під час стаціонарного лікування у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова (м.Дніпро) ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з відповідною заявою щодо оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

У листі від 18.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 просив командира Військової частини НОМЕР_1 надіслати в найкоротший термін:

витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої Постановою №168, на дату загибелі військовослужбовця.

Матеріалами справи також підтверджено, що грошовий атестат ОСОБА_3 від 16.03.2024 №803 у графі 13 не містить сум отриманої додаткової винагороди, визначеної пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 25.03.2024 №1418, травма матроса ОСОБА_3 , 1984 р.н.. «Внутрішньочерепна травма. Набряк речовини та оболонок головного мозку. Ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір не визначений», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть від 02.09.2023 р. серії НОМЕР_6 , лікарським свідоцтвом про смерть від 27.08.2023 р. №5912, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Означене рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії є чинним та не оскаржувалось.

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_3 , відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2025 №41/2/4642, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 16.08.2022 до 04.10.2022, з 05.10.2022 до 10.11.2022, з 01.12.2022 до 31.01.2023, з 04.06.2023 до 30.06.2023, з 01.07.2023 до 31.07.2023, перебуваючи в таких районах ведення бойових дій:

Херсонська область Бериславський район, Калинівська селищна ТГр, Великоолександрівська селищна ТГр;

Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська селищна ТГр, Покровський район, Мар'їнська міська ТГр .

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_3 у період з 01.06.2022 до 31.01.2023 та з 04.06.2023 до 31.07.2023 отримував додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суд також зауважує, що, відповідно до п.3.8 розділу 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)» Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 12.02.2024, ОСОБА_3 постійно скаржився на головний біль, що підтверджується показами свідків, неодноразово звертався з цього приводу до лікарів, у лютому 2023 року отримав контузію (струс головного мозку) під час проходження військової служби на бойових позиціях м. Мар'їнка, а виявлені при експертизі трупа ушкодження прижиттєві виникли за деякий час до настання смерті від тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

У п.3.11 розділу 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)» Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 12.02.2024 зазначено, що обставина, за якої стався нещасний випадок визнається пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, а саме смерть військовослужбовця внаслідок травми, отриманої раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком.

У розділі 4 «Причини нещасного випадку (аварії)» Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 12.02.2024 зазначено, що умовами та причинами нещасного випадку (смерті) матроса ОСОБА_3 є травма, отримана ним раніше під час виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до постанови від 20.09.2023 про закриття кримінального провадження №42023052210000509, за показами свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_3 після отримання контузії у лютому 2023 року почав жалітися на головний біль, до лікаря з цього приводу ОСОБА_3 , звернувся лише 27.04.2023 після виходу з «нуля».

Медичною характеристикою від 28.08.2023 підтверджено, що ОСОБА_3 27.04.2023 звертався до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 , в результаті чого йому поставлено діагноз: цефалгічний синдром.

Суд також встановив, що, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2023 №237, матрос ОСОБА_3 22.08.2023 вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » до ВМГ №66 м.Покровськ.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що матрос ОСОБА_3 до 22.08.2023 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_17 ».

За таких встановлених обставин, зважаючи на висновок 18 регіональної військово-лікарської комісії від 25.03.2024 №1418, суд доходить висновку, що, у відповідності вимог Порядку №45, військовою частиною у грошовому атестаті ОСОБА_3 має бути зазначений розмір додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що висновок, внесений до протоколу №1418 від 25 березня 2024 року головою 18 регіональної військово-лікарської комісії, винесено без урахування Довідки про отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 за вих.№182/2707 від 29.02.2024, з огляду на таке.

Відповідно до п.1.3. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2022 №402 (далі - Наказ №402, у редакції, чинній на час прийняття рішення 18 РВЛК про причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 ), визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Приписами п.21.7 глави 21 розділу ІІ Наказу №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до п.21.9 глави 21 розділу ІІ Наказу №402, визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Пунктом 21.19 глави 21 розділу ІІ Наказу №402 передбачено, що ВЛК може приймати постанову про зв'язок наслідків черепно-мозкової травми (контузії) з перебуванням на фронті, виконанням обов'язків військової служби на підставі записів у військових медичних документах, у яких є згадки про поранення голови, шиї або про одночасно одержані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації.

Згідно з п.21.25. глави 21 розділу ІІ Наказу №402, для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ІНФОРМАЦІЯ_20 надаються такі документи (копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ІНФОРМАЦІЯ_20, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Згідно з п.21.5 глави 21 розділу ІІ Наказу №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.

Як вже зазначено судом, відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії, травма матроса ОСОБА_3 , 1984 р.н.. «Внутрішньочерепна травма. Набряк речовини та оболонок головного мозку. Ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір не визначений», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть від 02.09.2023 р. серії НОМЕР_6 , лікарським свідоцтвом про смерть від 27.08.2023 р. №5912, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Отже, з вказаного витягу вбачається, що означений висновок про причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 прийнято на підставі медичних та військово-облікових документів, свідоцтва про смерть від 02.09.2023 р. серії НОМЕР_6 , лікарського свідоцтва про смерть від 27.08.2023 р. № НОМЕР_13 .

Окрім того, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 .№182/2707 від 29.02.2024, смерть матроса ОСОБА_3 мала місце в лікувальному закладі внаслідок травми, отриманої раніше під час виконання обов'язків військової служби та вважається такою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, доводи представника відповідача щодо невідповідності висновку штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії довідці Військової частини НОМЕР_1 .№182/2707 від 29.02.2024 є безпідставними.

Суд також відхиляє твердження представника відповідача щодо визначення попереднього діагнозу ОСОБА_3 про отруєння невідомою речовиною, оскільки, відповідно до висновку експерта від 27.09.2023 №5912/3874, при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти.

Окрім того, відповідно до корінця первинної медичної картки від 22.08.2025, відсутнє посилання на проведення будь-яких аналізів крові ОСОБА_3 .

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що військовослужбовцем ОСОБА_3 у місяць настання смерті не виконувались бойові спеціальні завдання, за які передбачено виплату підвищеного розміру додаткової винагороди, його безпосереднім командиром начальником не надано підтвердження виконання таких заходів військовослужбовцем у місяць настання смерті, окрім того, госпіталізація військовослужбовця мала місце 22.08.2023, з огляду на таке.

Так, як вже зазначено судом, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2023 №237, матрос ОСОБА_3 22.08.2023 вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » до ВМГ №66 м. Покровськ.

Суд звертає увагу, що недотримання Військовою частиною НОМЕР_1 нормативно-правових актів щодо належного оформлення документації про участь військовослужбовця у бойових діях або відповідних заходах не може мати негативні наслідки для військовослужбовця та впливати на його право на отримання додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, за особистий ризик, пов'язаний із безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях, виконанням бойових (спеціальних) завдань.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, шляхом:

визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо неприведення грошового атестату померлого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» в частині незазначення у п.13 «Інші виплати» грошового атестату померлого ОСОБА_3 розміру додаткової грошової винагороди на дату отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);

зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 привести грошовий атестат померлого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» в частині зазначення у п.13 «Інші виплати» грошового атестату померлого ОСОБА_3 розміру додаткової грошової винагороди на дату отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1937,92 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1937,92 грн.

Керуючись ст.ст.2,9,72,76-77,90,120,139,143,193,241-246,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення змін до п.15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 щодо померлого військовослужбовця ОСОБА_3 в частині визначення отримувачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік - доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до п.15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 07.03.2024 щодо померлого військовослужбовця ОСОБА_3 та зазначити доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримувачем допомоги для оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та направити відповідний витяг з наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприведення грошового атестату померлого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» в частині незазначення у п.13 «Інші виплати» грошового атестату померлого ОСОБА_3 розміру додаткової грошової винагороди на дату отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 привести грошовий атестат померлого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» в частині зазначення у п.13 «Інші виплати» грошового атестату померлого ОСОБА_3 розміру додаткової грошової винагороди на дату отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1937,92 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.01.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Попередній документ

133701749

Наступний документ

133701751

Інформація про рішення:

№ рішення:	133701750
№ справи:	420/15537/25
Дата рішення:	30.01.2026
Дата публікації:	03.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Залишено без руху (04.03.2026)
Дата надходження:	02.03.2026

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

19.09.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
09.10.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
23.10.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
11.11.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
26.11.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
11.12.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
20.01.2026 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
30.01.2026 11:00	Одеський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ФЕДУСИК А Г

суддя-доповідач:

БАБЕНКО Д А

ФЕДУСИК А Г

суддя-учасник колегії:

СЕМЕНЮК Г В

ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І