Справа № 420/31450/25
29 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Волинській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, Головного управління ПФУ у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 22.09.2025 адміністративний позов залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову оформленого відповідно до вимог ст.ст. 5, 160, 161 КАС України та з урахуванням недоліків зазначених в ухвалі суду з наданням його копії для відповідача (ів).
Від представника позивача 29.09.2025 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої доданий виправлений адміністративний позов до Головного управління ПФУ у Волинській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ЄДРПОУ: 13358826, Адреса: 43026, м. Луцьк, Київський Майдан, буд. 6) від 18.12.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ЄДРПОУ: 13358826, Адреса: 43026, м. Луцьк, Київський Майдан, буд. 6) розглянути заяву від 15.12.2024 повторно та зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .) періоди трудового стажу відповідно до трудової книжки Серія НОМЕР_2 від 15.01.1982, період роботи в Колгоспі ім. Б. Хмельницького 01.09.1980-19.04.1983 та 01.06.1985-05.05.1989 (6 років 6 місяців 24 дні) та період роботи 01.09.1989-27.09.2001 у Херсонському управлінні зрошувальних систем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з огляду на документи позивача (Трудова книжка Серія НОМЕР_2 від 15.01.1982, Військовий квиток НОМЕР_3 , Довідка форми ОК-5) загальний страховий стаж складає 40 років 0 місяців 22 дні. При цьому, записи в трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.01.1982 ніким не оспорювалися та в судовому порядку недійсними не визнавалися. Трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 15.01.1982 містить всі необхідні записи, які підтверджують факт роботи Позивача. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.
Таким чином, рішення відповідача про відмову у призначені пенсії є таким, що порушує передбачене законодавством право позивача на отримання пенсійних виплат, а отже підлягає скасуванню.
Представник відповідача Головного управління ПФУ у Волинській області у відзиві на позов зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 18 грудня 2025 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії по віку № 212950008214 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Оскільки, страховий стаж є не достатнім для призначення пенсії по віку, то для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні підстави.
Представником третьої особи Головного управління ПФУ в Херсонській області в письмових пояснення вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправних дій щодо Позивача не допущено, оскільки жодних рішень стосовно заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням не приймалось. Відповідно до принципу екстериторіальності розгляду заяв, рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком №2129500008214 від 18.12.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. При цьому, рішення прийняте Відповідачем про відмову у призначенні Позивачу пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058, є правомірним.
Ухвалою суду від 22.09.2025 адміністративний позов залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки
Ухвалою суду від 08.10.2025 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.12.2024 року через веб-портал звернувся до Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком.
18.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №2129500008214, з тих підстав, що: “...Встановлено:
Заявник не працює.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено, що:
1. право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 31 рік;
2. право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2027 по 31.12.2027 не менше 24 роки;
3. право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2029 по 31.12.2029 - не менше 15 років.
Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку.
Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, ОК-5, військовий квиток, трудова книжка) страховий стаж складає 21 рік 2 місяці 4 дні.
До страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15.01.1982, оскільки на першій сторінці книжки виправлення дати народження; за період роботи з 01.09.1980 по 05.05.1989 - необхідно надати уточнюючу довідку про відпрацьовані людинодні, та встановлений мінімум, з 01.06.1989 по 27.09.2001 не читається печатка (надати уточнюючу довідку).
Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце проживання (реєстрації, та вік), що передбачено пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого в МЮУ 27.12.2005 за № 1566/11846.
Прийняте рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та довідки про реєстрацію місця проживання».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі також - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 23 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 за №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пункт 1.1 Порядку № 22-1: заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 1.7-1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 3 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1, принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Судом встановлено, що підставою відмови позивачу у призначенні пенсії є те, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15.01.1982, оскільки на першій сторінці книжки виправлення дати народження; за період роботи з 01.09.1980 по 05.05.1989 - необхідно надати уточнюючу довідку про відпрацьовані людинодні, та встановлений мінімум, з 01.06.1989 по 27.09.2001 не читається печатка (надати уточнюючу довідку).
Як вбачається з наявної у матеріалах пенсійної справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.01.1982, така була видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній трудовій книжці містяться записи про періоди роботи з 01.09.1980 по 19.04.1983, з 01.06.1985 по 05.05.1989, з 01.06.1989 по 27.09.2001, з 18.03.2003 по 11.09.2003, з 15.09.2003 по 26.03.2021, з 01.04.2021 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, а також про службу в армії з 22.04.1983 по 15.05.1985 року.
Щодо доводів відповідача про наявність на першій сторінці книжки виправлення дати народження та нечитабельності печатки, суд зазначає.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, робітники та службовці, які надходять на роботу, зобов'язані пред'являти адміністрації підприємств трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.2). У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність (п.2.2). Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (п.2.10). Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей (п.2.11). Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Вказівка зміни вноситься першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.12).
Суд зазначає, що в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 15.01.1982 зазначено дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає даним, зазначеним в паспорті громадянина України.
Тобто, доводи відповідача про те, що на першій сторінці трудової книжки є виправлення дати народження не відповідають матеріалам пенсійної справи.
Разом з тим, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, суд звертає увагу, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.
Будь-які недоліки такого заповнення трудової книжки роботодавцем не можуть ставитись в провину працівнику, оскільки таке заповнення не залежить від його волі, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, та не може впливати на особисті права працівника.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а.
Будь-яких доказів того, що надана позивачем трудова книжка містить в собі недостовірну інформацію, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено не було. Судом також не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі. Вищевказані відомості, зазначені у трудовій книжці позивача та трудова книжка в цілому, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, на переконання суду є належним і достатнім доказом, який засвідчує зайнятість позивача.
Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Суд зауважує, що записи в трудовій книжці про роботу позивача в колгоспі ім. Б. Хмельницького з 01.09.1980 по 05.05.1989 скріплені печаткою та підписом відповідальної особи, а також містять посилання на накази, відповідно до яких їх внесено.
Суд наголошує, що в розумінні статті 56 Закону № 1788-XIІ стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
У матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.
Також слід зазначити, що спір стосується зарахування загального страхового стажу позивача, а не спеціального (пільгового), а тому, визначальними в даному випадку є відомості трудової книжки, і лише у разі відсутності таких записів, стаж може бути підтверджено відповідними довідками.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, суд вважає, що посилання відповідача на те, що період роботи з 01.09.1980 по 05.05.1989 - необхідно надати уточнюючу довідку є неспроможними.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У разі наявності сумнівів або необхідності уточнити певні відомості, пенсійний орган мав можливість скористатися правами, передбаченими частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись певні дії щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу Позивача, провести перевірку для з'ясування вказаних обставини, тощо.
Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області №2129500008214 від 18.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Приписами абз. 1 п. 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 15.12.2024 року за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, рішенням якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком.
Аналогічні висновки щодо визначення органу, який має розглянути заяву викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та про доцільність їх задоволення з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області № 2129500008214 від 18.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди трудового стажу відповідно до трудової книжки Серія НОМЕР_2 від 15.01.1982, період роботи в Колгоспі ім. Б. Хмельницького 01.09.1980-19.04.1983 та 01.06.1985-05.05.1989 (6 років 6 місяців 24 дні) та період роботи 01.09.1989-27.09.2001 у Херсонському управлінні зрошувальних систем, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 15.12.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Головного управління ПФУ у Волинській області на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Волинській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області № 2129500008214 від 18.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди трудового стажу відповідно до трудової книжки Серія НОМЕР_2 від 15.01.1982, період роботи в Колгоспі ім. Б. Хмельницького 01.09.1980-19.04.1983 та 01.06.1985-05.05.1989 (6 років 6 місяців 24 дні) та період роботи 01.09.1989-27.09.2001 у Херсонському управлінні зрошувальних систем, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 15.12.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління ПФУ у Волинській області (ЄДРПОУ: 13358826, адреса: 43026, м. Луцьк, Київський Майдан, буд. 6).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036).
Суддя П.П. Марин