Справа № 420/22708/25
29 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Панстрой» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.05.2025 № 28 прийняте 17.06.2025 року № 12985308/38437584;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2025 № 28 на загальну суму з ПДВ 348 947,00 грн, ПДВ 58 157,83 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ «ПАНСТРОЙ» уклало Договір підряду №27/05-25/БП від 27.05.25р. з ТОВ "ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК" на виконання робіт з влаштування буронабивних паль. 29.05.2025 була отримана передоплата по Платіжній інструкції №20046 від 29.05.25 у сумі 348947,00 грн. у т.ч. ПДВ 58157,83грн, про що була виписана Податкова накладна №28 від 29.05.2025. Реєстрація її була зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання, прийняте рішення яким відмовлено у реєстрації ПН в ЄРПН з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Таке рішення є протиправним, просять задовольнити позовні вимоги, оскільки надані документи в сукупності підтверджують здійснення господарської операції та обґрунтованість видання податкових накладних.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну реєстрація якої була зупинена, оскільки позивач відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, - обсяг постачання товару/послуги 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, витребувані додаткові документи. Позивачем були подані пояснення та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, але Комісією прийняте рішення про відмову у реєстрації ПН у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Платіжна інструкція № 235 від 30.05.2025, надана Позивачем, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутній підпис та печатка платника як у фізичному, так і в електронному вигляді. Отже, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що наданими первинними документами підтвердив наявність матеріалів та виробів, трудових ресурсів, залучення будівельної техніки які в повній мірі підтверджують можливість та фактичне виконання умов договору.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ТОВ «ПАНСТРОЙ» уклало Договір підряду №27/05-25/БП від 27.05.25р. з ТОВ "ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК" на виконання робіт з влаштування буронабивних паль д. 62мм в обсадній трубі, глибиною 5,5м, у кількості 25 штук.
Для виконання робіт, ТОВ «Панстрой» орендувало бурову установку BAUER BG 12H по Договору №010225 від 01.02.25 у ТОВ «Панстрой плюс», Акт надання послуг №4 від 31.05.25.
Паливо закуплено по Видаткових накладних №5752, №5753 від 11.04.25, ТТН №5752/1, № 5753/1 від 11.04.25, запчастини по Видатковій накладній № 1146 від 02.04.25, Видатковій накладній №592 від 08.04.25.Видатковій накладній №38014 від 19.05.25.
29.05.2025 була отримана передоплата по Платіжній інструкції №20046 від 29.05.25 у сумі 348947,00 грн. у т.ч. ПДВ 58157,83 грн, про що згідно ПКУ була виписана Податкова накладна №28 від 29.05.2025, яка направлена на реєстрацію до ЄРПН.
За отриманою квитанцією № 1 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 28 від 29.05.2025 зупинена, оскільки: «Обсяг постачання товару/послуги 43.99 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.3496%, "Рпоточ"=61885.23 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Разом з повідомленням № 10 від 11.06.2025 року, про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Позивачем надано 24 додатки.
Рішеннями Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області № 12985308/38437584 від 17.06.2025 Позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних № 28 від 29.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано адміністративну скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги № 9180510294 від 23.06.2025 комісією центрального рівня прийнято рішення № 27127/38437584/2 від 30.06.2025 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 29.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи із такого.
Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. (далі ЄРПН)
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
П. 5. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
П. 6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання щодо реальності господарської операції, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання ризиковості здійснення операцій, виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ризиковості операцій.
Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У цій справі, відповідач відмовив у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації РК, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації РК про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи та в чому полягають ці порушення, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
Лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що серед документів поданих разом з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, надані платіжні інструкції, які не завірені належним чином підписами посадових та службових осіб, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», зазначеної Постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу податкову органу були надані не тільки докази щодо постачання товару/послуг та їх оплати замовником, але і докази придбання матеріалів у контрагентів позивача для виконання укладеного договору, підтвердження наявних матеріальних та трудових ресурсів, договір оренди приміщення, товаротранспортні накладні та інші документи, які свідчать про реальність операції та рух активів у кожного учасника договору.
Вказані обставини відповідачем не спростовуються.
Щодо неналежного завірення платіжних інструкцій суд зазначає, що відповідно до п. 54 ст. 1 ЗУ “Про платіжні послуги» № 1591-ІХ від 30.06.2021 року платіжна інструкція - це розпорядження ініціатора (платника або іншої уповноваженої особи) надавачеві платіжних послуг (банку) щодо виконання платіжної операції.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1591-ІХ форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.
2. Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
3. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.
4. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом.
5. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом.
6. Надавач платіжних послуг зобов'язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.
7. Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Аналіз приписів вказаного закону дає підстави для висновку, що саме на банки покладено контроль за відповідністю платіжної інструкції вимогам законодавства.
Таким чином, Суд зазначає що платіжна інструкція - це, по суті розпорядження платника/розпорядника коштів до банку, який його обслуговує, про здійснення операції про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на виконання укладеного договору з банком.
Отримувач платежу, яким у цій справі є позивач, не має і не може мати оригіналів платіжних інструкцій з відповідними підписами та печатками, а лише може отримати інформацію про надходження на його рахунки коштів згідно банківських виписок, адже він не дає розпоряджень на зарахування коштів. Вони зараховуються банком самостійно, тому що таке право йому надає клієнт договором, яким у цій справі є ТОВ “КАРТ1С Б1ЛД1НГ».
Суд зазначає, що інших документів про надходження коштів на рахунки підприємства банки не дають, що відомо податковому органу, як і вищенаведені судом обставини та приписи Закону № 1591-ІХ, а тому зазначена підстава відмови у реєстрації ПН є протиправною, як така що не ґрунтується на приписах законодавства.
Таким чином, така невідповідність первинних документів існує тільки в твердженнях та припущеннях відповідачів, оскільки банки при проведенні розрахунків між сторонами договору таку невідповідність не вбачають та провели відповідні платежі без зауважень.
Суд зазначає, що у відповідачів при вищезазначених обставинах, відсутні будь-які повноваження, щодо моніторингу платіжних інструкцій/доручень, виписок на їх відповідність Постанові НБУ.
Суд вважає, що позивач, надавши податковому органу пояснення, зазначивши про відсутність заборгованості по розрахункам, надавши всі первинні документи по цим операціям, має правомірні очікування на те, що інформація щодо розрахунків з контрагентами по спірним ПН ним підтверджена.
З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної убачається, що така містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. (Постанова ВС КАС від 12.02.2025 р справа №160/34198/23
Фактично ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав видання податкових накладних, приймаючи рішення про відмову у реєстрації, в його основу вкладають лише їхні сумніви, ігноруючи при цьому інші первинні документи які підтверджують факт перерахування коштів та поставки товару/надання послуг, тобто виконання умов передбачених ст. 187 ПК України.
Такі рішення ГУ ДПС в Одеській області є проявом правового свавілля, оскільки стаття 19 Конституції України зобов'язує податковий орган діяти у межах закону та у спосіб ним передбачений, а ПК України передбачає, що всі сумніви слід тлумачити на користь платника податків. Наявність "сумнівів" у податкового органу не є підставою для відмови у реєстрації ПН, оскільки такі сумніви суб'єкт владних повноважень зобов'язаний сам собі спростувати або підтвердити у спосіб передбачений законом та на його підставі.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані документи та пояснення є достатніми для їх реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України їх зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ТОВ «ПАНСТРОЙ» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17.06.2025 року № 12985308/38437584 про відмову в реєстрації податкової накладної № 28 від 29.05.2025 року та зобов'язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну ТОВ «ПАНСТРОЙ» (ЄДРПОУ 38437584) № 28 від 29.05.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПАНСТРОЙ» (ЄДРПОУ 38437584, 65082, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ САБАНЄЄВ МІСТ, будинок 5/7, квартира 4) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.