Справа № 420/31216/25
29 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 р. пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.03.2025 р. пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 р. по день проведення перерахунку;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.03.2025 р. поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян", виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 01.11.2023 р. по справі № 160/24579/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209, відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 р., за результатами якої розмір пенсії визначено у сумі 29442,81 грн., однак її виплату обмежено до суми 24597,81 грн. Крім того, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 160/24579/23, ГУ ПФУ в Одеській області в порушення вимог Постанови № 713, здійснило перерахунок без врахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 р., не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Позивач вважає, що відповідач протиправно порушив його права, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 15.09.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
29.09.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що з 01.03.2025 р. позивачу проведено перерахунок з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". Зазначав, що обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром передбачене статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому є правомірним. Також вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Таким чином, відповідно до Постанови № 713 позивачу проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021 р. У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На підставі рішення суду по справі № 420/12410/21 позивачу 08.04.2022 р. проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 3554,34 грн., а після перерахунку - 15750,04 грн., то щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня.
З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 01.07.2021 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" позивачу виплачувалася щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 р. у справі № 420/12410/21, яке набрало законної сили 04.02.2022 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 13.07.2021 р. № 11441-10851/Д-02/8-1500/21, в проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 р. з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно з довідкою державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" від 07.06.2021 р. №33/36-641 з урахуванням вже виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" від 07.06.2021 р. №33/36-641, з урахуванням вже виплачених сум; зобов'язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" здійснити фінансування виплати перерахованої з 01.12.2019 р. на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" від 07.06.2021 р. №33/36-641, пенсії ОСОБА_1 .
На виконання вказаного рішення суду 08.04.2022 р. позивачу здійснено перерахунок пенсії та припинено виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. №209 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році " позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 р. Підсумок пенсії визначено у розмірі 29442,81 грн., з урахуванням максимального розміру 24597,81 грн.
19.06.2025 р. представник позивача звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою провести перерахунок та виплату належної йому пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Листом від 23.07.2025 р. № 20403-18058/Д-02/8-1500/25 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Таким чином, відповідно до Постанови № 713 проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021 р. У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На підставі рішення суду по справі № 420/12410/21 позивачу 08.04.2022 р. проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 3554,34 грн., а після перерахунку - 15750,04 грн., то щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст.64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-ХІІ).
За змістом ч.1 ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, (...) мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2025 р. перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 25.02.2025 р. № 209, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017 р.) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, ст.64 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини ч.4 ст.63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова № 209) встановлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Водночас, як визначено ст.2 Закону України від 08.07.2011р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі - Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати частини пенсії після її індексації з 01.03.2025 р., з огляду на обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах було передбачено ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ та ст.2 Закону №3668-VI.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У п.2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 р. ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 522/16882/17, від 08.08.2019 р. у справі № 522/3271/17, від 16.04.2020 р. у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 р. у справі № 1640/2500/18, від 24.09.2021 р. у справі № 370/2610/17, від 18.05.2022 р. у справі № 380/12337/20, від 02.08.2022 р. у справі № 240/1369/21, від 08.09.2022 р. у справі № 380/6429/20, від 17.09.2024 р. у справі № 300/2387/23, від 23.10.2024 р. у справі № 560/2041/22.
Внесені Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 р. у справі № 638/6363/17, від 09.11.2020 р. у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у ст.2 Закону № 3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення ст.2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, у постановах від 16.12.2021 р. у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 р. у справі № 240/7087/20, від 17.02.2022 р. у справі № 640/11168/20, від 02.08.2022 р. у справі № 240/1369/21, від 08.09.2022 р. у справі № 380/6429/20, від 28.11.2022 р. у справі № 340/5306/21, від 20.01.2023 р. у справі № 640/24801/19, від 04.12.2024 р. у справі № 380/24300/23 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадане положення постанови № 209 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу після її індексації 01.03.2025 р. з обмеженням максимального розміру.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.03.2025 р. без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо вимог позивача про здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 р., суд зазначає наступне.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Відповідно питання щодо виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 р. є похідними і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що спору щодо виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 р. на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 р. № 713, суд зазначає наступне.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п.1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14.07.2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, для вирішення питання про наявність права у позивача для здійснення нарахування та виплати доплати у розмірі 2000 грн. потрібно з'ясувати чи застосовуються положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Уряд в пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, на думку суду, у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Судом встановлено, що 08.04.2022 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/12410/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищенням основного розміру пенсії більш ніж на 2000 грн., через що відповідач припинив виплату позивачеві доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.
Водночас оцінюючи правомірність таких дій пенсійного органу, суд зауважує, що у даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, призначеної до 01.03.2018 р., а не проведення перерахунку пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який полягає у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки після 01.03.2018 р. перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту його порушених прав, суд вважає, що пенсійний орган неправомірно припинив позивачу виплату щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, після перерахунку пенсії 08.04.2022 р.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за аналогічних правовідносин у постанові від 08.11.2022 р. у справі № 420/2473/22.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 р., не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22.08.2023 р. у справі № 580/4853/22, від 08.08.2023 р. у справі № 580/245/22, від 11.07.2023 р. у справі № 420/4078/22, від 29.06.2023 р. у справі № 420/343/22, від 26.04.2023 р. у справі № 380/4510/22, від 26.04.2023 р. у справі № 140/10795/21, від 26.04.2023 р. у справі № 160/14146/22, від 26.04.2023 р. у справі № 380/14122/22, від 02.03.2023 р. у справі № 600/870/22, від 18.04.2023 р. у справі № 560/6528/22, від 16.12.2024 р. у справі № 400/6254/24.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене суд приходить до висновку що позивач має право на нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", зокрема й з 01.03.2025 р. як просить позивач з урахуванням вимог ч.2 ст.122 КАС України.
Таким чином, керуючись ч.2 ст.5 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно Постанови № 713 та зобов'язання відповідача з 01.03.2025 р. нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог шляхом нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 01.11.2023 р. у справі № 160/24579/23, оскільки матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що вказане рішення стосується позивача.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо обмеження з 01.03.2025 р. пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 01.03.2025 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити з 01.03.2025 р. щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко