Справа № 420/2099/26
29 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ АГРО" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕССАРАБІЯ АГРО" звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2026 р. № 40-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО".
28.01.2025 р. представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії Наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2026 р. № 40-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО" до набрання законної сили рішення у справі № 420/2099/26 та заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області вчиняти будь-які дії на виконання Наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2026 р. № 40-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО" до набрання законної сили рішення у цій справі № 420/2099/26.
В обґрунтування заяви вказує на те, що в межах цієї справи оскаржується наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2026 р. № 40-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО". Представник позивача зазначає про очевидну протиправність оскаржуваного наказу з огляду на відсутність документального підтвердження підстав включення ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО" до плану графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, що свідчить про недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки. Також наголошує, що існує пряма загроза порушення прав та інтересів ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО" у вигляді застосування до позивача негативних наслідків у разі недопуску ним посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, правомірність призначення якої позивачем оскаржено у даній справі. Зокрема, на майно позивача може бути накладений арешт, який призведене до фактичного блокування роботи суб'єкта господарювання, який здійснює вирощування сільськогосподарських культур. Натомість, у разі проведення спірної перевірки та ймовірного формування відповідачем негативних висновків щодо діяльності позивача, судовий захист прав та законних інтересів ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО", може бути істотно ускладнений або унеможливлений, оскільки зумовлять прийняття нових індивідуальних рішень, які потребуватимуть окремого оскарження в судовому порядку.
При вирішенні даної заяви суд виходить з наступного.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч.2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч.6 ст.154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом спору у даній справі є оскарження наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2026 р. № 40-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ АГРО", який, на думку позивача, є очевидно протиправним, що зумовлює необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Суд відхиляє даний довід, оскільки не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача щодо винесення наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень полягає у прийнятті ним рішень, які або взагалі не передбачені законодавством України, або перебувають поза межею його компетенції у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку, відповідно до Податкового кодексу України, відповідач має повноваження на призначення документальної планової виїзної перевірки, а тому оцінку протиправності, як вказує позивач, оскаржуваного наказу контролюючого органу, суд надаватиме під час розгляду справи по суті.
Також суд вважає безпідставними аргументи позивача щодо ймовірного настання негативних наслідків. Накладення арешту у разі здійснення позивачем перешкод у проведенні перевірки та винесення контролюючим органом індивідуальних актів у разі виявлення порушень є правовими наслідками, які прямо передбачено законодавством та залежать і від правової поведінки самого позивача. Крім того, Податковим кодексом України прямо передбачений механізм захисту платника податків від таких наслідків, як шляхом адміністративного оскарження, так і шляхом звернення до суду.
Отже, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Також, суд зазначає, що у разі забезпечення позову в зазначених позивачем межах, суд фактично ухвалить судове рішення про відновлення правового становища позивача, яке існувало до прийняття оскаржуваного наказу, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову, а тому заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.150-152, 154, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко