29 січня 2026 рокусправа № 640/34014/21
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним і скасування висновку, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати Висновок Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 10.12.2018 № 87/2018 щодо підстав оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року особі на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області виключити інформацію про недійсність паспорта громадянки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , виданого 27.11.2014 Дарницьким РВ ГУДМС України в місті Києві та паспорта для виїзду за кордон з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами "Недійсні документи".
Позов обґрунтований тим, що оскаржений висновок № 87/2018 про скасування рішення про оформлення паспорта громадянина України позивачки прийнято у зв'язку з тим, щоб виправити помилку зроблену під час прийняття рішення Дарницького РВ ГУМВ України у м. Києві від 27.11.2014 про оформлення паспорта громадянина України. Вважає, що відповідач визнаючи паспорт громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 недійсним намагався виправити помилку інших органів виконавчої влади.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
Разом з цим, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" справу № 640/34014/21 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 21.03.2025 за вх. № 24130 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолані Петрівні.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, вказав, що в ході службової перевірки встановлено, що позивачкою до клопотання про отримання громадянства України подано до УМВС України підроблену довідку № 1077 про реєстрацію особи. Тому паспорт позивачки, виданий Дарницьким РВ ГУМВ України в м. Києві оформлений з порушенням вимог законодавства та таким, що відповідно до п. 108 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України є недійсним. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем долучено Додаткові пояснення, які містять доводи, аналогічні відзиву.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Позивачці 27.11.2014 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
Висновком службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року особі на ім'я ОСОБА_1 № 87/218, затвердженого тв.о. директора департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України визнано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27.11.2014 Дарницьким РВ ГУМВС України в м. Києві на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленим з порушенням вимог законодавства та таким, що підлягає вилученню та знищенню.
Висновок обґрунтований тим, що в межах проведення планової комплексної перевірки діяльності Головного управління ДМС України в м. Києві, а також його територіальних підрозділів, згідно наказу ДМС № 05.04.2018 № 36/аг «Про проведення планової комплексної перевірки надіслано запит до Управління ДМС України в Луганській області з метою перевірки звернення позивачки із заявою про оформлення набуття громадянства України та видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 1077.
Згідно відповіді Управління ДМС України в Луганській області від 07.05.2018 № 4401.3.2-16059/44.11-18, а також інформації, наданої Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України позивачка з клопотанням про оформлення набуття громадянства України до УДМС України в Луганській області не зверталася, рішення про набуття громадянства України не приймалося, довідка про реєстрацію особи громадянином України на її ім'я не оформлювалося та не приймалося.
Згідно відомостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» позивачка навіть не перетинала кордон в період часу видачі вказаної довідки. Очевидно, що позивачка не могла особисто отримати довідку № 1077 в УДМС України у Луганській області.
Враховуючи наведене, довідка № 1077 про реєстрацію особи громадянина України є підробленою.
Позивачка вважає даний висновок протиправним, тому звернулася до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дії чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про громадянство» № 2235-ІІІ від 18.01.2001 (далі Закон № 2235-ІІІ).
Стаття 3 Закону № 2235-ІІІ визначає коло осіб, які належать до громадян України, а саме:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Перелік та порядок подання документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, а також порядок оформлення паспорта громадянина України встановлюють Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затверджений Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 (далі Порядок провадження) та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 302 (далі Порядок оформлення).
Стаття 4 Конституції України визначає, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначається законом.
Відповідно до статті 9 Закону № 2235-ІІІ визначаються умови прийняття до громадянства України, а саме:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав.
Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".
Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту в'їзду в Україну.
Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України;
4) отримання дозволу на імміграцію.
Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України або які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію" (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);
6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
Положення, передбачені пунктами 3-6 частини другої цієї статті, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, у тому числі на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.
Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до цього Закону є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 1, 3-6 частини другої цієї статті. Дозвіл на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію" (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.
Згідно із статтею 6 цього Закону громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Як слідує з довідки про реєстрацію особи громадянина України № 1077 від 22.05.2014, позивачка набула громадянства України за територіальним походженням, тобто згідно з ч. 1 ст. 8 Закону, в якому зазначено: особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Відповідно до статті 24 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо:
1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;
2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;
5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;
6) виконання рішень Президента України з питань громадянства;
7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;
8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;
9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.
Як слідує з матеріалів справи, заступником начальника управління-начальником відділу по роботі з Єдиним державним демографічним реєстром ГУДМС України у м. Києві проведено службову перевірку щодо законності оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Дарницьким РВ ГУДМС України у м. Києві відповідно до вимог п. 109 Порядку оформлення та листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 17.10.2018 № 6.3/4490-18.
В ході службової перевірки встановлено, що 26.11.2014 до центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві звернулася позивачка, уродженка російської федерації, з питань оформлення паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання.
Позивачкою разом з іншими документами надано довідку про реєстрацію особи громадянином України № 1077, виданої УДМС України в Луганській області 22.05.2014.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 № 320, для оформлення особа подає:
заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява);
дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);
довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності);
Відповідно до п. 5.1 наказу МВС № 320, іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом Державної міграційної служби.
Як встановлено перевіркою, згідно відомостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» позивачка навіть не перетинала кордон в період часу видачі вказаної довідки. Очевидно, що позивачка не могла особисто отримати довідку № 1077 в УДМС України у Луганській області.
Тому відповідач дійшов висновку про те, що довідка № 1077 від 22.05.2014 про реєстрацію особи громадянина України про реєстрацію особи громадянина України є підробленою.
Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що провідний спеціаліст Дарницького РВ ГУДМС України в м. Києві не здійснив перевірок поданих нею документів, а відповідач намагався виправити помилку інших органів виконавчої влади. Зазначає про те, що оскаржений висновок порушує право позивачки як громадянки України.
Суд критично оцінює вказані доводи, оскільки як встановлено відповідачем під час проведення перевірки, позивачкою для отримання паспорта, серед інших документів, подано довідку № 1077 від 22.05.2014, яка слугує підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України. У своєму висновку відповідач вказав, що довідка є підробленою. Тому, внаслідок порушення вимог законодавства, зокрема вимог Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320, Закону України "Про громадянство України" та Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, Дарницьким РВ ГУ ДМС України у м. Києві прийнято рішення про оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , особі, яку не було ідентифіковано та встановлено її належність до громадянства України, що призвело до легалізації на території України невстановленої особи.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі № 520/2915/19 вказав таке:
«…З аналізу наведених норм законодавства слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
При цьому, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України».
При цьому, жодних доказів на спростування обставин, які вказані в оскарженому висновку про подання позивачкою для отримання паспорта громадянина України підробленої довідки до суду не надано.
Відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
За таких обставин, оскільки позивачці видано паспорт на підставі підробленої довідки, чого вона не спростувала, суд дійшов висновку про законність рішення відповідача та безпідставність позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області виключити інформацію про недійсність паспорта громадянки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , виданого 27.11.2014 Дарницьким РВ ГУДМС України в місті Києві та паспорта для виїзду за кордон з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами "Недійсні документи", така є похідною від первинної, тому у її задоволенні також слід відмовити.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1: Державна міграційна служба України (01001 м. Київ вул. Володимирська 9; код ЄДРПОУ 37508470
Відповідач-2: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152 м. Київ вул. Березняківська 4А; код ЄДРПОУ 42552598)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур