про продовження розгляду справи
30 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2221/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Воронкової Олени Ігорівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДСНС України у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Луганській області) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з дати звільнення 13 жовтня 2021 року по дату фактичного розрахунку 01 жовтня 2025 року;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з дати звільнення 13 жовтня 2021 року по дату фактичного розрахунку 01 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 23 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
Від представника позивача до суду 29 січня 2026 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку. Клопотання обґрунтоване тим, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 360/75/25, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року, відповідачем у жовтні 205 року виплачено позивачу недоплачені суми грошового забезпечення та суми належні йому при звільненні. У свою чергу листом від 13 листопада 2025 року № 57 01-4074/57 05/01 у відповідь на адвокатський запит щодо надання довідки про середній заробіток відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації за затримку розрахунку при звільненні. Також відповідач зазначив, що передбачені законодавством про працю норми її оплати та порядок вирішення спорів про останню не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Також представник позивача зазначив, що висновки щодо того, що позивач має право звертатися до суду з позовними вимогами про стягнення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових витань без обмеження будь-яким строком відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 820/1106/16.
Також разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви представником позивача надано квитанцію від 28 січня 2026 року № 0272-7769-9872-6812 про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права
Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
Зважаючи на наведені представником позивача обставини, зважаючи на незначний термін пропуску строку звернення до суду, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Отже, позивачем вимоги ухвали суду від 23 січня 2026 року виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом. Позовну заява приведено у відповідність з вимогами статей 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Задовольнити клопотання адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Поновити адвокату Воронковій Олені Ігорівні в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за позовом адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова