29 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/24898/21
провадження № 2-іс/340/411/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, 44, ЄДРПОУ 42795490) до Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4, ЄДРПОУ 40165856), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" (61060, місто Харків, проспект Льва Ландау, 155-Б, ЄДРПОУ 41718792), про визнання протиправним та скасування висновку,
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-005512-с від 17.08.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок Держаудитслужби про порушення ним вимог Закону України "Про публічні закупівлі" є необґрунтованим, оскільки вимога тендерної документації щодо можливості подання документів у паперовому вигляді стосувалася виключно переможця процедури закупівлі після завершення торгів, а не учасників на стадії подання тендерних пропозицій, у зв'язку з чим вимоги частини восьмої статті 12 зазначеного Закону ним не порушено. Крім того, позивач указує, що учасник ТОВ "А ГРУП" у складі тендерної пропозиції надав заповнену форму опитувальника контрагента, яка за своїм змістом відповідала формі, передбаченій тендерною документацією, а відомості, які не були зазначені, є публічною інформацією та містяться у відкритих державних реєстрах. На думку позивача, наданих відомостей було достатньо для прийняття рішення про допуск цього учасника до аукціону. Позивач вважає, що відсутність підстав для відхилення пропозиції ТОВ "А ГРУП" у відповідності до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить про правомірність його дій, а допущення такого учасника не вплинуло на визначення переможця та не порушило принципів здійснення публічних закупівель, а, навпаки, сприяло розвитку конкуренції. У зв'язку з цим позивач стверджує, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення ним вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 та частини восьмої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також, на думку позивача, оскаржуваний висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі не відповідає вимогам частини сьомої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 2 КАС України, оскільки не містить чіткого, конкретного та зрозумілого способу усунення виявлених порушень. Однак, у даному випадку, відповідач обмежився лише загальною вимогою "вжити заходів щодо недопущення порушень у майбутньому", що не спрямовано на усунення вже встановленого порушення та створює правову невизначеність. При цьому позивач послався на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких у висновку контролюючого органу має бути конкретизовано, які саме дії повинен вчинити замовник для усунення порушень, а відсутність такої конкретизації свідчить про необґрунтованість і невмотивованість оскаржуваного акта індивідуальної дії.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 відкрито провадження, залучено ТОВ "Будівельна компанія "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" до участі у справі в якості третьої особа, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.143).
Далі, на виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
19.03.2025 справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалою судді від 21.04.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи здійснюється суддею Притулою К.М. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.146-149).
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-005512-c встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідач зазначає, що замовником у тендерній документації було встановлено вимогу щодо можливості подання документів у паперовому вигляді, що суперечить частині восьмій статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки подання інформації під час проведення процедури закупівлі має здійснюватися виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель як учасниками, так і переможцем процедури. Також учасник ТОВ "А ГРУП" не надав у складі своєї тендерної пропозиції документ, передбачений пунктом 3 додатку 2 тендерної документації, а саме оригінал та/або електронну чи скановану копію оцінки відповідності потенційного контрагента, у зв'язку з чим його пропозиція не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Проте позивач як замовник безпідставно допустив такого учасника до участі в аукціоні, чим порушив вимоги законодавства у сфері публічних закупівель.
Крім того, відповідач зазначає, що закон не встановлює вичерпного переліку способів усунення порушень, а передбачає обов'язок органу державного фінансового контролю визначити зобов'язання щодо їх усунення. На його думку, вимога про вжиття заходів, спрямованих на недопущення аналогічних порушень у подальшому, є конкретним та допустимим способом реагування, який відповідає меті моніторингу закупівель та не порушує прав позивача, а лише спрямований на забезпечення дотримання законодавства у сфері публічних закупівель у майбутньому.
За наведених обставин відповідач вважає оскаржуваний висновок про результати моніторингу законним та обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню (а.с.151-158).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.176-181).
Третя особа правом подати до суду пояснення (заперечення) по суті позовних вимог не скористалася.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.07.2020 року позивачем на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" на вебпорталі Prozorro оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів UA-2020-07-09-005512-c щодо закупівлі за предметом ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи очікуваною вартістю 5 191 985,00 грн без ПДВ за рахунок коштів від господарської діяльності підприємства (а.с.17-18).
08.09.2020 року за результатами розгляду тендерних пропозицій було прийнято протокол № 20_815_п-р (а.с.98-99).
17.09.2020 року оформлено протокол розкриття тендерних пропозицій № 20_815_п_д, відповідно до якого переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (третя особа) (а.с.94-95).
У зв'язку з цим 17.09.2020 року позивач оприлюднив повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі, а 02.10.2020 року між ним та ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" укладено договір № 2010000047 (а.с.100-110).
23.07.2021 року Державною аудиторською службою України видано наказ за № 247 про початок моніторингу зазначеної процедури закупівлі (а.с.162-164).
17.08.2021 року оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-005512-c, у якому було зазначено про встановлення порушень вимог частини восьмої статті 12 та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим зобов'язано позивача вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому та оприлюднити інформацію про їх усунення (а.с.160-161).
Незгода позивача з викладеними у висновку твердженнями про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і покладеним на нього обов'язком щодо вжиття відповідних заходів зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пункт 7 Положення № 43 визначає, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Держаудитслужба безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону № 922-VIII рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII).
Частиною п'ятою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Так, згідно з частинами шостою - восьмою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
За результатами проведеного моніторингу орган державного фінансового контролю дійшов висновку, що позивач як замовник процедури закупівлі порушив вимоги частини восьмої статті 12 Закону № 922-VIII.
Такий висновок відповідач обґрунтував тим, що позивач за результатами моніторингу установлено, що Замовником у пункті 3 "Вимоги до документів, що надаються переможцем торгів, порядку і строків їх надання" Додатку 3 до тендерної документації встановлено вимогу:
"Під час укладання договору переможець торгів повинен надати замовнику (одержувач: контактна особа, яка визначена у пп.2.3 Розділу І тендерної документації) в письмовому та / або електронному вигляді та/або через електронну систему закупівель такі документи:
А) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом;
У разі якщо переможцем процедури закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників.
Датою отримання замовником таких документів вважається:
- у паперовому вигляді (п. А - копія/-ї) - дата реєстрації замовником, яка зазначається на супровідному листі (складається учасником в довільній формі) до вказаних вище документів;
- в електронному вигляді (п. А - скан копія/-ї (з оригіналу/-ів та/або копії/-ій) документу/-ів у форматі .pdf та/або .jpg та/або .jpeg) - дата отримання повідомлення з вкладеними файлами на електронну адресу контактної особи замовника, визначеної у п. 2.3 Розділу І тендерної документації;
- через електронну систему закупівель (п. А - скан копія/-ї (з оригіналу/-ів та/або копії/-ій) документу/-ів у форматі .pdf та/або .jpg та/або .jpeg) - дата подачі даних документів, що зазначена в електронній системі".
Таким чином, позивач встановив у тендерній документації вимоги щодо можливості надання документів у паперовому вигляді, чим порушив вимоги частини восьмої статті 12 Закону № 922-VIII.
Заперечуючи проти вищевказаного позивач зазначив, що під час проведення процедури закупівлі не вимагалося від усіх учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними у складі тендерної пропозиції, а така вимога стосувалася лише переможця, тому ним як замовником, не порушено вимоги Закону № 922-VIII в цій частині.
Так, частиною восьмою статті 12 Закону № 922-VIII визначено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2025 року у справі № 200/1503/24 дійшов висновку, що Закон № 922-VIII встановлює імперативну вимогу щодо подання інформації під час проведення процедур закупівель виключно через електронну систему закупівель, а також прямо забороняє вимагати від учасників подання інформації у паперовому вигляді. Така вимога поширюється на всі етапи закупівлі, включно з етапом визначення переможця та укладення договору, оскільки принцип відкритості та прозорості повинен дотримуватися протягом усієї процедури закупівлі.
Аналогічно до правовідносин, які були предметом розгляду Верховного Суду, у цій справі замовником у тендерній документації передбачено можливість подання переможцем торгів документів не лише через електронну систему закупівель, а й у паперовому та/або електронному вигляді поза такою системою. Зокрема, пунктом 3 Додатку 3 до тендерної документації встановлено, що переможець торгів під час укладення договору повинен надати замовнику відповідні документи "в письмовому та/або електронному вигляді та/або через електронну систему закупівель".
Таким чином, позивачем як замовником фактично допущено альтернативність способів подання інформації, у тому числі шляхом її подання поза електронною системою закупівель, що суперечить імперативним приписам частини восьмої статті 12 Закону № 922-VIII.
Доводи позивача про те, що відповідна вимога стосувалася виключно переможця торгів, а не всіх учасників процедури закупівлі, не спростовують встановленого порушення. Як зазначив Верховний Суд, визначення переможця є складовою та завершальним етапом процедури закупівлі, а тому вимоги законодавства щодо способу подання інформації поширюються і на цей етап. Запровадження замовником можливості подання документів переможцем у паперовому вигляді або поза електронною системою закупівель порушує принципи відкритості та прозорості закупівель, закріплені у статті 5 Закону № 922-VIII.
Отже, встановлення позивачем як замовником у тендерній документації вимоги щодо можливості подання переможцем торгів документів у паперовому вигляді є таким, що не відповідає вимогам частини восьмої статті 12 та частини першої статті 5 Закону № 922-VIII, а відтак висновок органу державного фінансового контролю про наявність порушення в цій частині є правомірним і обґрунтованим.
Також, за результатами проведеного моніторингу орган державного фінансового контролю дійшов висновку про те, що позивачем як замовником процедури закупівлі було порушено вимоги абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.
Такий висновок відповідач обґрунтував тим, що відповідно до пунктом 3 розділу І Додатку 2 "Перелік інформації, що подається учасником в складі його тендерної пропозиції, та вимоги до неї" тендерної документації Замовник встановив вимогу щодо подання: "Оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія Оцінки відповідності потенційного контрагента згідно форми, наведеній в Додатку 5 до тендерної документації. Учасник має право не зазначати інформацію, яка є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним". Учасник ТОВ "А ГРУП" у складі своєї тендерної пропозиції не надано оригіналу та/або електронної копії та/або сканованої копії Оцінки відповідності потенційного контрагента, чим не дотримано вимог пункту 3 Додатку 2 тендерної документації. Однак, на порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "А ГРУП" у зв'язку з тим, що тендерна документація не відповідає вимогам тендерної документації, та допустив до аукціону.
Заперечуючи проти вищевказаного позивач зазначив, що ТОВ "А ГРУП" у складі своєї тендерної пропозиції надав заповнену форму Опитувальника контрагента - юридичної особи, яка за своїм змістом відповідає формі Додатку 5 до тендерної документації. В Опитувальнику контрагента - юридичної особи учасник зазначив усю інформацію, яку мав намір надати, крім інформації, яка є публічною і може бути перевірена замовником у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (usr.minjust.gov.ua, youcontrol.com.ua, opendatabot.ua/business), і цієї інформації Замовнику було достатньо для прийняття рішення про допущення тендерної пропозиції ТОВ "А ГРУП" до аукціону.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Положеннями частини другої статті 22 цього Закону передбачено перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абзац перший частини третьої статті 22 Закону 922-VIII).
Водночас, абзацом третім пункту 1 частини першої статті 31 Закону 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, тендерною документацією Замовника встановлено вимогу щодо подання учасником оригіналу та/або електронної копії та/або сканованої копії Оцінки відповідності потенційного контрагента за формою Додатка 5. При цьому учасник процедури закупівлі ТОВ "А ГРУП" у складі своєї тендерної пропозиції надав заповнений Опитувальник контрагента - юридичної особи, який за змістом відповідає формі, наведеній у Додатку 5 до тендерної документації, та містить усю інформацію, яку учасник вважав за необхідне повідомити, за винятком відомостей, що є публічно доступними та містяться у відкритих державних реєстрах (а.с.71-79, 135-139).
За таких обставин відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ "А ГРУП" окремого документа з назвою "Оцінка відповідності потенційного контрагента" за формою Додатка 5 не свідчить про невідповідність учасника вимогам до учасника, встановленим відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, а отже не утворює підстав для обов'язкового відхилення його тендерної пропозиції на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач як замовник мав правові підстави для допуску зазначеного учасника до участі в процедурі закупівлі, тому висновок органу державного фінансового контролю про наявність порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII є неправомірними.
Стосовно доводів позивача про невідповідність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вимогам, встановленим частиною сьомою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та частиною другою статті 2 КАС України.
Як убачається зі змісту оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, орган державного фінансового контролю, встановивши порушення заявником вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язав його вжити заходів щодо недопущення в подальшому виявлених порушень та протягом визначеного строку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30.03.2023 у справі №420/11945/21, від 30.11.2023 у справі №160/20791/22, від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22 та від 12.09.2024 у справі № 320/2335/23, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень у вигляді зобов'язання здійснити заходи щодо недопущення таких порушень у подальшому є превентивним заходом реагування, який спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства під час наступних процедур закупівель та не передбачає обов'язку розірвання укладеного договору чи скасування результатів процедури закупівлі.
Верховний Суд у зазначених рішеннях дійшов висновку, що така форма реагування органу державного фінансового контролю не свідчить про невизначеність способу усунення порушень, оскільки її зміст полягає у приведенні подальшої діяльності замовника у відповідність до вимог законодавства та запобіганні повторному вчиненню аналогічних порушень.
Отже, вимога відповідача щодо вжиття заходів для недопущення виявлених порушень у подальшому відповідає змісту частини сьомої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", є правомірною та узгоджується з принципами адміністративного судочинства, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, зокрема принципами законності, обґрунтованості та пропорційності.
За таких обставин твердження позивача про те, що зобов'язальна частина оскаржуваного висновку не відповідає вимогам чинного законодавства через нібито відсутність чіткого способу усунення порушень, є помилковими та спростовуються як положеннями закону, так і сформованою практикою Верховного Суду.
Отже, з огляду на викладене суд доходить переконання, що висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-005512-с від 17.08.2021 року в частині, що стосується порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, є протиправним та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.23).
Керуючись ст. ст. 241-246 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-005512-с від 17.08.2021 року в частині, що стосується порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (ЄДРПОУ 42795490) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА