29 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Представник заявника звернувся до суду зі скаргою, в якій просить:
- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крикун Олени Миколаївни, щодо винесення постанови від 18 червня 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 77749610 - неправомірними;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крикун Олени Миколаївни від 18 червня 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП №77749610.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що згідно виконавчого листа №340/8903/21 від 09.12.2022 року виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, зобов'язано Новгородківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року. Натомість боржником надано державному виконавцю рішення Новгородківської селищної ради №2343 від 24.03.2023 року “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 », яким розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 05.01.2022 року. Отже боржник Новгородківська селищна рада не виконала рішення суду оскільки не здійснила розгляд заяви стягувача щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року (як зазначено в резолютивній частині рішення суду), а розглянув заяву гр. ОСОБА_1 від 05.01.2022 року, що і стало підставою звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 19.01.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.47).
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №77749610 з примусового виконання виконавчого листа №340/8903/21 щодо зобов'язати Новгородківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрій щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року. 09.06.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документу, про що винесено відповідну постанову. На адресу відділу 06.05.2025 надійшов лист за вих. №03-27/865/ від 28.04.2025 від боржника Новгородківської селищної ради (Кам'янецької селищної ради), яким повідомлено, що рішення суду виконано фактично та в повному обсязі, 24.03.2023 року повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрій щодо відведення земельної ділянки та прийнято рішення від 24.03.2023 року №2343 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ". З огляду на викладене, вважає, що боржником виконано рішення суду фактично та у повному обсязі у відповідності до виконавчого документа, що зумовило винесення державним виконавцем 18.06.2025 року постанови закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того вказує, що згідно інформації наданої Кам'янецькою селищною радою листом від 21.01.2026 року заяви ОСОБА_1 від 10.02.2021 року та 05.01.2022 року є ідентичними по змісту. З метою виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/8903/21 від 31.03.2025 року селищною радою на сесії розглянуто заяву громадянина ОСОБА_1 від 05.01.2022 року, яка є ідентичною до заяви від 10.02.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність. З цих підстав просить суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №340/8903/21 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №1079 від 13.08.2021 року “Про відмову у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ». Зобов'язано Новгородківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрій щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року.
09.12.2022 ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі №340/8903/21, який останнім пред'явлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.56, 61зв.).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 року відкрито виконавче провадження №77749610 та надано боржнику строк протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду (а.с.57).
Боржник листом від 28.04.2025 року повідомив державного виконавця про виконання рішення суду у справі №340/8903/21 та надано копію рішення (а.с.59зв.-60).
Так, рішенням Новгородківської селищної ради від 24.03.2023 №2343 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.60).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.06.2025 р. на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №340/8903/21, виданого 09.12.2022 р. Кіровоградським окружним адміністративним судом (а.с.61).
Не погоджуючись з діями державного виконавця та зі спірною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Представником позивача подано суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з тих підстав, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався 23.12.2025 при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження, позаяк іншим способом вона не була вручена. Крім того, вказував, що позивач є військовослужбовцем ЗСУ, призваний на військову службу за мобілізацією 09 січня 2025 року. Військова частина, в якій проходить службу позивач знаходиться в іншій області відмінній від місця реєстрації позивача. Вважає, що наведені обставини свідчать про пропуск позивачем строку звернення до суду з поважних причин.
Відповідно до п.1, ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Ухвалою судді від 19.01.2026 суд зобов'язав відповідача, протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду, зокрема, докази на підтвердження надіслання та вручення оскаржуваної постанови позивачу.
На виконання вимог ухвали відповідачем надано матеріали виконавчого провадження №77749610, однак доказів направлення та вручення спірної постанови вони не містять. При цьому, в матеріалах виконавчого провадження міститься заява ОСОБА_1 про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження на якій міститься напис ОСОБА_1 “23 грудня 2025 року з матеріалами виконавчого провадження ознайомився, необхідні копії відзняв». (а.с.62)
Суд вважає, що позивач не був своєчасно обізнаний про наявність оскаржуваної у даному провадженні постанови, а тому, без зайвих зволікань звернувся до суду з позовом про її оскарження після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що свідчить про відсутність факту порушення строків звернення до суду.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З огляду на ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1403-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2025 року у справі №580/1226/24 вказав, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення. Закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов'язаний пересвідчитися, що відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Водночас джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
Отже, підставою для прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, що слугував підставою для відкриття виконавчого провадження, у визначений судом спосіб.
Так, суд зазначає, що приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2025 року, державним виконавцем зроблено висновок проте, що рішення суду виконано в повному обсязі.
Суд погоджується з такою позицією державного виконавця та зазначає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 р. у справі №340/8903/21 зобов'язано Новгородківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрій щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року.
На виконання вказаного рішення суду Новгородківською селищною радою повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 24.03.2023 року №2343 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.60).
В позовній заяві позивач вказує, що боржник Новгородківська селищна рада не виконав рішення суду, оскільки не здійснив розгляд заяви стягувача щодо відведення земельної ділянки від 10.02.2021 року (як зазначено в резолютивній частині рішення суду), а розглянув заяву гр. ОСОБА_1 від 05.01.2022 року.
Листом Кам'янецька селищна рада (колишня назва Новгородківська селищна рада) від 21.01.2026 повідомила державного виконавця про те, що з метою виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №340/8903/21 селищною радою на сесії розглянуто заяву громадянина ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року, яка є ідентичною за змістом заяві від 10 лютого 2021 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийнято рішення від 24 березня 2023 року №2343 (а.с.63).
Так, судом дослідженні вказані заяви від 10.02.2021 та від 05.01.2022 і встановлено, що вони є ідентичними за змістом (а.с.63зв.-64). До того ж, позивач, подавши до селищної ради ідентичну заяву від 05.01.2022, у той час коли на розгляді вже у суді перебувала його перша заява від 10.02.2021, фактично свідчить, що його вимоги про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, вирішені селищною радою, також з урахуванням й того, що відповідно до ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної постанови, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Підсумовуючи наведене вище, з урахуванням системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі, що розглядається, не підлягають задоволенню.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7, ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА