про повернення частини позовних вимог
27 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/158/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Державної установи “Петрівська виправна колонія (№49)», вул. Польова,1, с.Новий Стародуб, Кіровоградська область, 28310
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.07.2025 року, а саме з порушенням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078
2). зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.07.2025 року в загальній сумі 397 220,35 грн., відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку №44 від 15.01.2004;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати;
4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати.
Ухвалою суду вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.169 КАС України. Зокрема, в ухвалі зазначено, що позивач звільнена зі служби відповідно до наказу від 31.07.2025, саме в момент звільнення вона мала ознайомитись зі змістом відповідного грошового атестату, про що у відповідній графі проставити підпис про правильність даних в атестаті, суд вважає, що для умов обрахунку строку звернення до суду з позовом в цій справі позивач вважається таким, що обізнаний про порушення своїх прав.
Як видно з матеріалів справи, позивач із позовом до суду звернулася 13.01.2026, тобто після спливу тримісячного строку з дня коли вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, відповідно позовні вимоги за період з 19.07.2022 по 31.07.2025 є такими, в яких пропущено строк звернення до суду.
В зв'язку з викладеним, позивачу запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали, позивачем долучено заяву, в якій вказано, що позов подано в межах строку. Вказує, що з огляду на рішення Конституційного суду від 11.12.2025 про конституційність ч. 1 ст.233 КЗпП України, строк звернення до суду не пропущено.
Суд, надаючи оцінку вказаним доводам зазначає наступне.
Відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю у спорах щодо проходження публічної служби розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Приписами ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права до 31.10.2025.
Позивач звільнена зі служби відповідно до наказу від 31.07.2025, саме в момент звільнення вона мала ознайомитись зі змістом відповідного грошового атестату, про що у відповідній графі проставити підпис про правильність даних в атестаті, суд вважає, що для умов обрахунку строку звернення до суду з позовом в цій справі позивач вважається таким, що обізнаний про порушення своїх прав.
Тобто, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України, після 19.07.2022.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє заяву про поновлення строку звернення до суду.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого строку, та судом частково не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві (період 19.07.2022 по 31.07.2025).
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 122, 123,169, 243, 248 КАС України, -
Позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій в частині щодо не проведення належних нарахувань за період з 19.07.2022 по 31.07.2025 - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО