про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/358/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач2), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення відповідачів - Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області у формі листа відмови № 538-16157/Ф-02/8-110026 від 08.01.2026 та Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у формі рішення відділу перерахунку пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг від 21.11.2024 №935040179736 щодо відмови їй у переведенні та призначенні з 29 жовтня 2024 року пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, з урахуванням пункту 10, пункту 12 розділу XI Перехідних положень Закону України №889-УІІ «Про державну службу» від 10.12.2015 (зі змінами) та її обчислення і виплату, виходячи із 60% розміру заробітку (всіх виплат) державного службовця у відповідності до наданих мною довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації №7 від 12.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посаду якого було класифіковано та № 8 від 12.11.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою головного спеціаліста, з урахуванням раніше сплачених сум та скасувати зазначені рішення відповідачів;
- зобов'язати відповідача 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - здійснити переведення та призначити з 29 жовтня 2024 року їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- XII від 16.12.1993, з урахуванням пункту 10, пункту 12 розділу XI Перехідних положень Закону України №889-УІІ «Про державну службу» від 10.12.2015 (зі змінами), нарахування (обчислення) якої провести, виходячи із 60% розміру заробітку (всіх виплат) державного службовця у відповідності до наданих довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації № 7 від 12.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посаду якого було класифіковано та № 8 від 12.11.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою головного спеціаліста, з якої я була звільнена з державної служби 28 жовтня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених їй сум пенсії.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року №4695-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддею встановлено, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій та рішень відповідачів) за які слід сплатити 2662,40 грн судового збору з розрахунку (3328,00грн х 0,4 х 2). Позивачем до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору (квитанція від 26.01.2026) на суму 1331,20 грн. Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному розмірі.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 №935040179736, про яке дізналася з листа від 21.02.2025, однак до суду звернулася з даним позовом лише 27.01.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем при поданні позову заяви про поновлення строку звернення до суду не подано.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1331,20 (оригінал платіжного документа); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК