Ухвала від 29.01.2026 по справі 320/1341/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

29 січня 2026 року №320/1341/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної служби посередництва і примирення про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної служби посередництва і примирення, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 5, 6, 7 наказу Національної служби посередництва і примирення від 14.10.2025 № 113-к «Про дисциплінарне провадження щодо державного службовця ОСОБА_1 », наказ Національної служби посередництва і примирення від 15.10.2025 року № 115-К «Про визначення місця перебування ОСОБА_1 на час дисциплінарного провадження» та наказ Національної служби посередництва і примирення від 09.12.2025 року № 150-К «Про накладення дисциплінарного стягнення»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення;

- стягнути з Національної служби посередництва і примирення на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 10.12.2025 р. по час поновлення на посаді;

- стягнути з Національної служби посередництва і примирення на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 14.10.2025 до 10.12.2025 за період його протиправного і безпідставного відсторонення від виконання обов'язків за посадою начальника відділу правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення;

- зобов'язати Національну служби посередництва і примирення здійснити розрахунок і виплатити Позивачу суму недоплаченої надбавки за вислугу років з 01.01.2024 з урахуванням вимог статті 52 Закону № 889-УШ - на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, включаючи суми отриманої щорічної грошової допомоги та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань протягом 2024 - 2025 років;

- стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень

Також, позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на очевидну безпідставність оскаржуваного наказу та зазначає, що невжиття заходів забезпечення ускладнить в подальшому виконання рішення у випадку задоволення позову та матиме інші негативні наслідки, в тому числі щодо можливості заробляти на життя.

Дослідивши доводи заяви, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити витрати, пов'язані з відновленням прав, які будуть значними.

Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів відповідних відносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Заявником не обґрунтовані причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, чому буде ускладнено чи неможливо виконати рішення суду, у разі задоволення позову тощо.

Також суд звертає увагу, що згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у справах про захист трудових прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Тож суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії відповідного наказу може вважатися вирішенням спору по суті, оскільки зупинення дії наказу фактично указує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті та будуть продовжені трудові відносини між сторонами, незважаючи на наявність наказу про звільнення.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної служби посередництва і примирення про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку, відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ
133700812
Наступний документ
133700814
Інформація про рішення:
№ рішення: 133700813
№ справи: 320/1341/26
Дата рішення: 29.01.2026
Дата публікації: 03.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.01.2026)
Дата надходження: 29.01.2026
Предмет позову: про забезпечення позову
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПАНЧЕНКО Н Д
відповідач (боржник):
Національна служба посередництва і примирення
позивач (заявник):
Гринько Валерій Валерійович