про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2026 року справа № 320/49710/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час вимушеного прогулу,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Киченок А.С.,
представника відповідача - Лагода В.В.,
15 липня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 12.06.2024 № 285 в частині застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 14.06.2024 № 251 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_1 в Департаменті кіберполіції Національної поліції України на посаді старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2024 по день фактичного поновлення на службі в департаменті кіберполіції Національної поліції України, який на дату подання позовної заяви складає 1436 грн 98 коп.;
- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загально кримінальних' розслідуваннях) УПК в м. Києві та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 (суддя ОСОБА_2 ) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів; надання документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
20.02.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято адміністративну справу №320/49710/24 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання 15-тиденного строку звернення до суду; надання доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
03.04.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову, до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 31.03.2025 та доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 09.10.2025 о 14:00 год. Витребувано докази у справі від позивача та відповідача.
Також в ухвалі суду від 11.09.2025 зазначено про те, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після отримання судом від відповідача доказів у справі, зокрема доказів ознайомлення позивача з оспорюваним наказом від 14.06.2024 № 251 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
30.09.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача, подане через підсистему "Електронний суд" 29.09.2025, про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, оскільки позов ОСОБА_1 поданий із суттєвим порушенням строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із неявкою позивача на 30.10.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із клопотанням позивача на 18.11.2025.
30.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 витребувано докази у справі від відповідача, а саме: оригінал наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 14.06.2024 №251 о/с для огляду в судовому засіданні та копію даного наказу (в повному обсязі), засвідчену належним чином для долучення до матеріалів справи; резолюції та реєстраційні документи, пов'язані з доповідною запискою т.в.о начальника Управління протидії кіберзлочинам в м. Києві від 09.05.2024 №14420-2024; оригінал доповідної записки т.в.о начальника Управління протидії кіберзлочинам в м. Києві від 09.05.2024 №14420-2024 для огляду в судовому засіданні; копії доручень слідчого та дізнавача, адресованих Управлінню протидії кіберзлочинам в м. Києві в рамках кримінальних проваджень №120241000400000638, №12024105020000469 та резолюцій, накладених на дані доручення, копії рапортів позивача, складених на виконання даних доручень та докази їх підписання ЄЦП позивача (протокол підпису тощо); докази на підтвердження обставин щодо ознайомлення позивача з двома дорученнями слідчого та дізнавача, адресованих Управлінню протидії кіберзлочинам в м. Києві в рамках кримінальних проваджень №120241000400000638, №12024105020000469, які містилися в електронній системі документообігу "Мія" (а саме дата та час ознайомлення), витяги з СЕД, технічні довідки про роботу СЕД "Мія"; докази наявності/відсутності позивача на робочому місці в період виконання доручень в рамках кримінальних проваджень №120241000400000638, №12024105020000469 (накази про відрядження, стройові записки тощо); копії усіх додатків до заяви відповідача від 26.09.2025, надані через підсистему "Електронний суд" у паперовому вигляді; копію посадової інструкції ОСОБА_3 , копію Положення про 1-й та 5-й відділи УПК в м. Києві.
Відкладено судове засідання у справі на 15.01.2026.
30.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2025 подано витребувані судом докази.
14.01.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів по справі, поданого через підсистему "Електронний суд" 26.12.2025, до якого додано копії адвокатського запиту від 24.06.2025 до Департаменту кіберполіції НПУ та відповіді на адвокатський запит від Департаменту кіберполіції НПУ.
В судовому засіданні 15.01.2026 оголошено перерву у зв'язку із сигналом повітряної тривоги в місті Києві.
Наступне судове засідання призначено на 29.01.2026.
29.01.2026 представником позивача через підсистему "Електронний суд" подано додаткові пояснення по справі, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду; визнати причини пропуску строку звернення до суду (якщо такі будуть встановлені) поважними через ненадання відповідачем повних текстів наказів.
У судове засідання, призначене на 29.01.2026, з'явились позивач, представники позивача та відповідача.
Як було зазначено судом, 30.09.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача, подане через підсистему "Електронний суд" 29.09.2025, про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, оскільки позов ОСОБА_1 поданий із суттєвим порушенням строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2025 визначено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після отримання судом від відповідача доказів у справі, зокрема доказів ознайомлення позивача з оспорюваним наказом від 14.06.2024 № 251 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Дослідивши у судовому засіданні 29.01.2026 надані представниками позивача та відповідача докази у справі, заслухавши пояснення сторін, суд поставив на обговорення питання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду.
Так, у клопотанні від 29.09.2025 про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду відповідач зазначає, що відповідно до матеріалів особової справи, наданої відділом кадрового забезпечення Департаменту кіберполіції Національної поліції України, ОСОБА_1 було ознайомлено із наказом Департаменту кіберполіції від 12.06.2024 №285 «Про застосування дисциплінарних стягнень» - 15.06.2024, про що свідчить його особистий підпис на копії наказу. Крім того, відповідно до розписки та копії оскаржуваного наказу №251 о/с, з наказом Департаменту кіберполіції «По особовому складу» від 14.06.2024 № 251 о/c, яким звільнено зі служби в поліції з 15.06.2024 капітана поліції ОСОБА_1 , саме 15.06.2024 ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий підпис та ним же отримано трудову книжку, витяг з наказу ДКП НПУ від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення та обхідний лист.
Таким чином, на думку відповідача, саме 15.06.2024 позивача було ознайомлено з оспорюваним наказом від 14.06.2024 № 251 о/с про звільнення зі служби, тому він був фактично обізнаний про можливе порушення його прав, свобод чи інтересів. Так, строк на оскарження даного наказу розпочався 16.06.2024 року - під час ознайомлення позивача із ним, а адміністративний позов поданий 15.07.2024, тобто із порушенням строку на оскарження.
Відповідач вказує, що з огляду на те, що частиною 4 статті 31 Статуту встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а позовну заяву було подано 15.07.2024, то можливо встановити, що з моменту як позивач дізнався про порушення його права пройшов строк оскарження, що в свою чергу є порушенням строку на звернення до адміністративного суду. При цьому відповідач вважає, що позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду, однак своїм правом не скористався і подав адміністративний позов лише 15.07.2024, тобто зі спливом п'ятнадцятиденного строку, регламентованого статтею 31 Статуту.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 поданий із суттєвим порушенням строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 31 Статуту, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
У судовому засіданні 29.01.2026 доводи клопотання від 29.09.2025 представник відповідача підтримав, просив залишити позов без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Позивач та його представник 29.01.2026 у судовому засіданні про задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечували, посилаючись на те, що позивач був поставлений у ситуацію, де він не міг знати повний обсяг підстав звільнення (зокрема, епізоди щодо СЕД «МІА»), які були приховані у мотивувальній частині, аж до 18.12.2025, коли Відповідач на виконання ухвали суду вперше надав повний текст Наказу № 251 о/с.
При цьому представник позивача зауважив, що форма наданого позивачу документа для ознайомлення у вигляді Витягу (де замість підпису Виходця стояло «о/п»), позбавила позивача можливості перевірити автентичність волевиявлення керівника та ознайомитися з мотивувальною частиною звільнення. Позивач, будучи капітаном поліції з 10-річним стажем, діяв згідно з легітимним очікуванням того, що державний орган діє законно. Отримавши документ із заголовком «ВИТЯГ» він об'єктивно не міг вважати його «Актом індивідуальної дії» у повному розумінні. На думку сторони позивача, Витяг за своєю правовою природою є похідним документом, що відтворює лише фрагмент оригіналу. Вважає, що надання витягу замість копії наказу особі, яка присутня на службі, є прямим порушенням процедури. Разом з цим, у системі Національної поліції, згідно з Наказом МВС № 747 та ДСТУ 4163:2020, ознайомлення з наказом про звільнення має бути особистим. Відмітка «о/п» на копії, яку видають працівнику «на руки», позбавляє його можливості перевірити, чи був підписаний наказ саме тією особою, яка вказана в бланку, і в яку дату.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду щодо оскарження наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 14.06.2024 № 251 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, виходячи з наступного.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу норм абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП випливає, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, для оскарження до адміністративного суду обох наказів: наказу ГУНП у м. Києві №285 від 12.06.2024, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказу від 14.06.24 №251-о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, яким виконано застосоване до позивача дисциплінарне стягнення, передбачено 15 днів з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, з 01.05.2022 Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.
Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв'язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом. Так, у справі №120/7567/22 суд сформував висновок, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Вказаний висновок був підтриманий іншими постановами Верховного Суду, зокрема, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/15422/22, від 25 січня 2024 року у справі № 260/4067/23 та інших.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі є наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 12.06.2024 № 285 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 14.06.2024 № 251 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
За посиланням позивача у позовній заяві (стор.8), з оскаржуваними наказами його ознайомлено 15.06.2024.
До суду з даним позовом позивач звернувся 15.07.2024, направивши позовну заяву засобами поштового зв'язку, про що свідчить штамп АТ "Укрпошта" на конверті, в якому позовна заява з додатками надійшла на адресу суду, тобто в місячний термін.
При цьому, до позовної заяви додано копії оскаржуваних наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 12.06.2024 № 285 та наказу (Витяг) Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 14.06.2024 № 251 о/с.
У заяві про поновлення строку звернення до суду від 31.03.2025, поданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 25.03.2025, позивач посилається на те, що із наказом Департаменту кіберполіції НП України від 12.06.2024 №285 про застосування дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 ознайомився 15.06.2024, про що свідчить його власноручний підпис. Однак під час ознайомлення з наказом №285 ОСОБА_1 не отримував та не був ознайомлений з наказом від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення зі служби в поліції. 02.07.2024 адвокат Киченок А.С. у відповідь на адвокатський запит отримав від Департаменту кіберпорліції НП України оскаржуваний наказ від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Враховуючи, що ОСОБА_1 ознайомився з наказом Департаменту кіберпорліції НП України від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення зі служби в поліції 02.07.2024, вважає, що 15-денний строк для оскарження розпочався 03.07.2024 та закінчувався 17.07.2024, тобто позивачем не пропущено строк звернення до суду щодо оскарження наказу про звільнення зі служби в поліції.
Суд зазначає, що відповідачем до клопотання про залишення позову без розгляду надано Витяг з наказу від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення зі служби в поліції, на якому міститься власноручний підпис ОСОБА_1 та запис останнього "Оригінал отримав 15.06.2024".
Цього ж дня позивачем отримано трудову книжку серії НОМЕР_1 , витяг з наказу ДКП НПУ від 14.06.2024 №251 о/с про його звільнення, обхідний лист, про що міститься власноручний підпис позивача на Витягу з наказу від 14.06.2024 №251 о/с (т.1, а.с.95-96).
У судовому засіданні 29.01.2026 судом було оглянуто оригінал наказу Департаменту кіберпорліції НП України від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, зміст якого стосується лише однієї особи - ОСОБА_1 .
При цьому судом встановлено, що зміст наказу Департаменту кіберпорліції НП України від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції не містить відмінностей від витягу з наказу від 14.06.2024 №251 о/с, з яким було ознайомлено позивача під особистий підпис. Відмінність полягає у тому, що в наказі від 14.06.2024 №251 о/с, який надано ОСОБА_1 для ознайомлення у назві документу під заголовком "Наказ" додано в дужках "Витяг". При цьому наданий позивачу для ознайомлення наказ від 14.06.2024 №251 о/с містить усі відповідні частини і дозволяє зрозуміти підставу для звільнення (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).
Отже, згідно з ч. 2 ст. 30 Дисциплінарного статуту НП суд констатує, що позивач ознайомлений з оскаржуваними наказами 15.06.2024.
Натомість, відповідно до особливого порядку оскарження наказів у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, суд зазначає, що для оскарження до адміністративного суду обох наказів: і наказу Департаменту кіберполіції НП України від 12.06.2024 №285, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, і наказу від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, яким виконано застосоване до позивача дисциплінарне стягнення, передбачено 15 днів з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Тому, ураховуючи приписи частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП, а також те, що позивач був ознайомленим з наказом від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення зі служби в поліції - 15.06.2024, останній день строку звернення до суду (15 днів з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення) припадає на 30.06.2024. Враховуючи, що 30.06.2024 є вихідним днем (неділя), останній день строку звернення до суду з даним позовом є 01.07.2024. При цьому, як було зазначено судом, до суду позивач звернувся 15.07.2024, направивши позовну заяву засобами поштового зв'язку, про що свідчить штамп АТ "Укрпошта" на конверті, в якому позовна заява з додатками надійшла на адресу суду, тобто з пропуском строку звернення до суду на 13 календарних днів.
При цьому, посилання представника позивача на те, що строк відліку для звернення до суду щодо оскарження наказу від 14.06.2024 №251 о/с розпочався 03.07.2024, наступного за днем отримання відповіді від відповідача на адвокатський запит в інтересах позивача, до якої додано копію такого наказу, суд вважає необґрунтованим.
Так, з копії адвокатського запиту від 24.06.2024, на який посилається представник позивача (т. 5 а.с.97), направленого на адресу відповідача засобами електронного зв'язку в інтересах позивача, адвокат лише просив (у п. 4) надати копію наказу по особовому складу про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , 24.02.1996, не вказавши при цьому про порушення відповідачем процедури ознайомлення позивача з таким наказом.
Відтак доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду від 31.03.2025, суд визнає неповажними.
Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Тож, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Такий правий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19 та від 29 вересня 2022 року у справі № 640/26257/21.
Отже суд має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною обґрунтованою заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 380/10649/21 та підтриманий в інших постановах.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, а також правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність запропонувати позивачу надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 12.06.2024 № 285 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказу Департаменту кіберполіції НП України від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в якій вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку, та докази поважності причин пропуску такого строку, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною сьомою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі цієї норми суд вважає за доцільне оформити ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання.
Керуючись статтями 121-123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 12.06.2024 № 285 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказу Департаменту кіберполіції НП України від 14.06.2024 №251 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0096472), старшого оперуповноваженого 5-го відділу (допомоги в загальнокримінальних розслідуваннях) УПК в м. Києві, зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в якій вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку, та докази поважності причин пропуску такого строку.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.