29 січня 2026 року м. Київ справа №320/22088/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2023 №230380415.
Ухвалою від 05.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на дотримання ним вимог податкового законодавства. Вказує на відсутність у нього будь-яких зареєстрованих прав щодо земельної ділянки, за яку відповідачем визначено обов'язок з плати за землю.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2023 року ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» було отримано примірник акта про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з плати на землю №16962/ж5/26-15-04-15-03 від 07 березня 2023 року, складеного ГУ ДПС у м. Києві за результатами перевірки своєчасності подання податкових декларацій з плати за землю (орендної плати за землю) за 2022, 2023 роки.
В акті зазначено, що згідно проведеної звірки з автоматизованою базою даних Держгеокадастру встановлено, що за ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6», значиться земельна ділянка, кадастровий номер ділянки 8000000000:79:144:0048, адреса земельної ділянки: у кварталі, обмеженому вул. Деміївською, пров. 40-річя Жовтня та пров. Деміївського в Голосіївському районі міста Києва, дата реєстрації договору 04 грудня 2013 року.
На підставі вищевказаного акта про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з плати на землю №16962/ж5/26-15-04-15-03 від 07 березня 2023 року, ГУ ДПС у м. Києві було винесене податкове повідомлення-рішення № 230380415 від 29.03.2023, згідно із яким до ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» застосовано штрафну санкцію у розмірі 680, 00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до вимог статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до вимог статті 269 ПК України платниками плати за землю є:
платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;
платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до вимог статті 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є:
об'єкти оподаткування земельним податком:
земельні ділянки, які перебувають у власності;
земельні частки (паї), які перебувають у власності;
земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до абзацу 1 пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки:
кадастровий номер;
місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);
опис меж;
площа;
міри ліній по периметру;
координати поворотних точок меж;
дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;
дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;
відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;
цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;
відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
нормативна грошова оцінка;
частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;
відомості про назву, код [номер] меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки;
інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку;
відомості про земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 206 Земельного кодекс України визначає, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю справляється відповідно до закону.
Постановою Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 826/13307/18 визначено «у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права».
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 23 рішення Київської міської ради від 23.12.2003 № 316/1191 [в редакції рішення Київської міської ради від 08.07.2010 №1187/4625 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" між Київською міською радою (орендодавець) і ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-6» (орендар) 26.11.2013 було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. 26.11.2013 за реєстровим № 5878, за змістом якого:
- орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка) визначену цим договором (пункт 1.1);
- об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка із таким характеристиками: місце розташування - у кварталі, обмеженому вул. Деміївською, просп.40- річчя Жовтня та пров. Деміївським у Голосіївському районі м. Києва; розмір - 1,5180 га; цільове призначення - для будівництва житлових будинків; кадастровий номер 8000000000:79:144:0048 (пункт 2.1);
- договір укладено на 15 років (пункт 3.1);
- всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку (пункт 11.1);
Договір підписано представниками орендаря та орендодавця, засвідчено печатками сторін, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. 26.11.2013 за реєстровим № 5878.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ПрАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-6», дата державної реєстрації права: 2013-11-26Т20:04:57+02:00; номер запису про право: 3557367, орган, що здійсним державну реєстрацію права: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. 26.11.2013.
У відповідності до умов Договору сторонами підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки від 26.11.2013, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння та користування вказану земельну ділянку.
ПрАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-6» у лютому 2021 року звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі № 910/1582/21 позов задоволено повністю: розірвано Договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (орендодавець) і Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-6» (орендар) від 26 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І., зареєстровано в реєстрі за №5878, предметом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 1,5180 (одна ціла п'ять тисяч сто вісімдесят десятитисячних) га; цільове призначення - для будівництва житлових будинків; кадастровий номер 8000000000:79:144:0048.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2021 року 910/1582/21, вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 було залишено без змін.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер витягу 289566881 від 10 грудня 2021 року, номер запису про інше речове право: 3557367, наданим ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6», було визначено, що право оренди вищевказаної земельної ділянки було припинено 07 грудня 2021 року на підставі вищевказаних рішень судів.
Листом № 53/12-21 від 16 грудня 2021 року позивач повідомив відповідача про припинення права оренди та повернення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:144:0048. До вказаного листа позивача було додано нотаріальну копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер витягу 289566881 від 10 грудня 2021 року.
З наведеного вбачається, що обов'язок сплати податку у межах спірних правовідносин для ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» виник з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і тривав лише до моменту припинення (переходу) цього права.
Отже, після розірвання у судовому порядку Договору оренди, з огляду на інформацію, вказану у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер витягу 289566881 від 10 грудня 2021 року, ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» не був орендарем та/або користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:144:0048 починаючи з 07 грудня 2021 року.
За відсутності обов'язку ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» сплачувати плату за землю (орендної плати за землю з кадастровим номером 8000000000:79:144:0048) з грудня 2021 року, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 230380415 від 29.03.2023, згідно із яким до ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» застосовано штрафну санкцію у розмірі 680 грн. за неподання податкової декларації з плати на землю за 2022, 2023 роки є безпідставним.
Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.
Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 26 000, 00 грн.
Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги, платіжного доручення, які підтверджують сплату позивачем 26 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.
Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000, 00 грн.
Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на загальну суму 2 684, 00 грн.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 26 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 2 684, 00 грн (судовий збір), що сукупно становить 28 684, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» (01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 9; код ЄДРПОУ 04012885) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.03.2023 №230380415.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» понесені останнім судові витрати у розмірі 28 684, 00 грн (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.