про роз'єднання позовних вимог
29 січня 2026 року справа № 320/3032/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1), Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-3), в якому просить суд:
- постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнати протиправною;
- визнати дії Уряду України протиправними (головного відповідача), який в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень, грубо проігнорував вимогами: Закону України Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 № 2591-VI, згідно якого Уряд України "повинен забезпечувати виконання Конституції України та законів Президента України тощо", Регламенту щодо опрацювання нормативно-правових актів Уряду України, затвердив при цьому протиправну (нечинну) постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, тим самим вчинив протиправні дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , інших осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, визнані згідно вимог чинного законодавства України, порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальними Законами України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей 1/2, 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", статей 43, 55, 63, 64 Закону України № 2262-ХII, статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 № 2050-III; Законом України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України;
- визнати дії Мінсоцполітики України протиправними (співвідповідача 1), яке в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень підготувало проект Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 з порушенням вимог Регламенту опрацювання нормативно-правових актів Уряду України та подало його на затвердження Уряду України (головному відповідачу), тим самим вчинив протиправні (нечинні) дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальних Законів України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 9 Закону України соціальний і правовий захист статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України;
- визнати протиправні (нечинні) дії Головного управління (співвідповідача 2), яке відповідно до пункту 7 статті 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 28-2), відповідно до покладених на нього завдань, повинно здійснювати призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсію згідно Закону України № 2262 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду), але проігнорувало вимогами Законів України прямої дії, спеціальних Законів України, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, вважаючи її більш пріоритетною перед: Законом України прямої дії - Конституцією України; спеціальними Законами України: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"; Законом України № 2262-XII; Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України № 2050-ІІІ; Законом України № 4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159; рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постановою Шостого апеляційного суду від 8.10.2025 у справі № 640/19424/22, Закону України № 2050-111; Закону України № 4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, статтями 371-372 КАС щодо негайного виконання судових рішень, статтями 509, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України. Це свідчить про те, що Головне управління грубо проігнорувало законодавство України щодо пріоритетності застосування норм (принципів) верховенства права в чинному законодавстві України, яке регламентує: Закони України прямої дії, спеціальні Закони України мають пріоритетність перед загальними законами України, звичайними нормативно-правовими актами України (постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України) незалежно від їх змісту;
- зобов?язати Головне управління виплати борг пенсії на суму 795.129,04 грн., ОСОБА_1 , згідно Закону України № 2262, Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 № 2050-III; Закону України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду) та надати звіт про виконання рішення суду першої інстанції від 05.05.2025 у справі № 640/19424/22 на підставі вимог статті 381/1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 03.03.2026 о 14:00 год.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Пенсійний фонд України (ідентифікаційний код 00035323; адреса: вул. Бастіонна, 9, м. Київ-14, 01601; адреса електронної пошти: info@pfu.gov.ua).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлені позивачем вимоги з одного боку до Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики України, а з іншого боку - вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, - є різними за своєю суттю та щодо розгляду цих вимог позивача Кодексом адміністративного судочинства України встановлено різні правила. Зокрема, ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначає певні особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, у тому числі й актів Кабінету Міністрів України, які є відмінними від порядку розгляду інших адміністративних справ, зокрема соціальних спорів щодо правовідносин, пов'язаних із нарахуванням та виплатою пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на наведене суд вважає, що розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві в одному провадженні ускладнить та сповільнить вирішення цієї справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
З метою сприяння виконанню завдання адміністративного судочинства, суд дійшов до висновку про доцільність застосування положень ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, про роз'єднання позовних вимог в адміністративній справі №320/3032/26 в самостійні провадження.
Керуючись положеннями ст.ст. 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Роз'єднати у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії:
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправною постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, визнання протиправними дій Уряду України (головного відповідача), який в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень, грубо проігнорував вимогами: Закону України Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 № 2591-VI, згідно якого Уряд України "повинен забезпечувати виконання Конституції України та законів Президента України тощо", Регламенту щодо опрацювання нормативно-правових актів Уряду України, затвердив при цьому протиправну (нечинну) постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, тим самим вчинив протиправні дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , інших осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, визнані згідно вимог чинного законодавства України, порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальними Законами України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей 1/2, 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", статей 43, 55, 63, 64 Закону України № 2262-ХII, статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 № 2050-III; Законом України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України; визнання протиправними дій Мінсоцполітики України (співвідповідача 1), яке в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень підготувало проект Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 з порушенням вимог Регламенту опрацювання нормативно-правових актів Уряду України та подало його на затвердження Уряду України (головному відповідачу), тим самим вчинив протиправні (нечинні) дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальних Законів України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 9 Закону України соціальний і правовий захист статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України, залишивши в адміністративній справі №320/3032/26;
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві про визнання протиправними (нечинними) дій Головного управління (співвідповідача 2), яке відповідно до пункту 7 статті 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 28-2), відповідно до покладених на нього завдань, повинно здійснювати призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсію згідно Закону України № 2262 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду), але проігнорувало вимогами Законів України прямої дії, спеціальних Законів України, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, вважаючи її більш пріоритетною перед: Законом України прямої дії - Конституцією України; спеціальними Законами України: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"; Законом України № 2262-XII; Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України № 2050-ІІІ; Законом України № 4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159; рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постановою Шостого апеляційного суду від 8.10.2025 у справі № 640/19424/22, Закону України № 2050-111; Закону України № 4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159, статтями 371-372 КАС щодо негайного виконання судових рішень, статтями 509, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України. Це свідчить про те, що Головне управління грубо проігнорувало законодавство України щодо пріоритетності застосування норм (принципів) верховенства права в чинному законодавстві України, яке регламентує: Закони України прямої дії, спеціальні Закони України мають пріоритетність перед загальними законами України, звичайними нормативно-правовими актами України (постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України) незалежно від їх змісту; зобов?язання Головного управління виплати борг пенсії на суму 795.129,04 грн., ОСОБА_1 , згідно Закону України № 2262, Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 № 2050-III; Закону України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 № 159 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду) та надати звіт про виконання рішення суду першої інстанції від 05.05.2025 у справі № 640/19424/22 на підставі вимог статті 381/1 Кодексу адміністративного судочинства України, - виділивши їх в окреме (самостійне) провадження.
2. Передати адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.
3. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.