про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 січня 2026 року м. Київ справа № 320/64727/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сас Є.В., суддів: Войтович І.І., Вісьтак М.Я., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Стягнути з відповідача Національний банк України (ЄДРПОУ 0032106) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 647 000,00 гривень (шістсот сорок сім тисяч гривень) як компенсація матеріальної шкоди.
- Стягнути з відповідача Національний банк України (ЄДРПОУ 0032106) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 3 362 000,00 гривень (три мільйони триста шістдесят дві тисячі гривень ), як компенсація недоотриманого прибутку.
- Стягнути з відповідача Національний банк України (ЄДРПОУ 0032106) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 500 000,00 гривень (пятсот тисяч гривень) як компенсації моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У свою чергу публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).
Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спірні правовідносини стосуються стягнення з Національного банку України на користь позивача компенсації матеріальної шкоди та компенсації недоотриманого прибутку та моральної шкоди, які виникли внаслідок його рішень, дій (щодо яких позовних вимог не заявлено) стосовно ПАТ "Банк "Таврика".
При цьому позивач покликається на норми Цивільного кодексу України.
Так, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України).
Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ч. 2 ст. 1173 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у спірних правовідносинах у даному випадку має місце спір про цивільне право, незважаючи на те, що однією зі сторін є суб'єкт публічного права. У межах зазначених правовідносин реалізується не публічний, а приватний інтерес, оскільки у заявлених позивачем вимогах відсутня вимога про вирішення публічно-правового спору.
Верховний Суд неодноразово надавав відповідні роз'яснення щодо розмежування юрисдикції у спорах за участю суб'єктів владних повноважень, наголошуючи, що сам по собі статус відповідача як суб'єкта публічного права не є визначальним для віднесення спору до адміністративної юрисдикції.
Таким чином, вимоги позивача можуть розглядатися адміністративним судом, лише за умови їх заявлення в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно-правового спору. За відсутності такої умови відповідні вимоги підлягають розгляду судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналогічну правову позицію було викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.03.2018 у справі № 234/14299/15-ц, від 27.02.2019 у справі № 405/4179/18 та від 17.09.2021 у справі № 580/2091/21.
Також, такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 28.04.2020 №607/15692/19, від 08.04.2020 у справі № 180/1560/16-а (№ 180/3464/16-а) та Верховного Суду в постанові від 12.07.2019 у справі № 592/4622/17.
Враховуючи, що предмет спору у даній справі безпосередньо пов'язаний із реалізацією права особи на відшкодування матеріальної шкоди та компенсації недоотриманого прибутку, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У свою чергу в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Водночас, слід роз'яснити позивачу що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
2. Роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Судді Сас Є.В.
Войтович І.І.
Вісьтак М.Я