29 січня 2026 року м. Київ справа №320/59428/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії -
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він вернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Втім, відповідачем, у визначений Законом строк, дана заява розглянута не була. Позивач вважає про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Військово-облікового документу з застосунку «Резерв+» перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До даної заяви позивачем було додано:
- копію військово-облікового документа ОСОБА_1 ;
- копію військово-облікового документа з застосунку Резерв+ від 10.08.2024;
- нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 ;
- нотаріально засвідчену копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
- нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
- Витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ;
- нотаріально засвідчену копію довідки до акту огляду МСЕК батька ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчену копію ідентифікаційного коду ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчену заяву про сімейний стан від ОСОБА_2 ;
- Витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 ;
- Оригінал заяви про вибір військовозобов'язаного члена сім'ї для утримання від ОСОБА_2 згідно додатка 15 постанови КМ № 560;
- нотаріально засвідчену копію рішення суду про розлучення ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення брата ОСОБА_3 .
Дану заяву було надіслано засобами поштового зв'язку 23.10.2024, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, фіскальним чеком та накладною № 0813200075138.
26.11.2024 позивач, через свого адвоката звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просив надати відповідь щодо:
- дати/часу надходження до канцелярії/ секретаріату ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- надати інформацію щодо її реєстрації в облікових документах ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- надати інформацію щодо відповіді за результатами розгляду даної заяви.
Позивач у позовній заяві зазначає, що після направлення адвокатського запиту, через декілька днів, йому надійшла відповідь за вих. № 07/14486 від 04.11.2024 року щодо стану розгляду заяви, в якому відповідач повідомив про те, що військовозобов'язаний особисто не прибув і оригінали та копії документів, що є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу по загальній мобілізації не надав; оригінали: паспорту, ідентифікаційного номеру, військово-облікового документу не надав. Військово- облікові дані потребують уточнення.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Матеріалами справи встановлено, що позивач вернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
З 18 травня 2024 року набрав чинності «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, зі змінами).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив лист- повідомлення від 04.11.2024 за № 07/14486 про те, що військовозобов'язаний особисто не прибув і оригінали та копії документів, що є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу по загальній мобілізації не надав; оригінали: паспорту, ідентифікаційного номеру, військово-облікового документу не надав. Військово- облікові дані потребують уточнення. Окремо повідомлено, що виконання військового обов'язку дистанційно, за довіреністю та/або за представництвом в будь-якій формі чинним законодавством не перебачено.
Так, згідно з пунктом 58 Порядку №560 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, положеннями Закону №2232-XII, Порядку №1487 встановлювалось, що військовозобов'язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки - особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з'явитись», чого фактично вимагається від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Порядком №560 та Порядком №1487 прямо передбачено випадки, коли особа має прибути, з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо.
При цьому, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов'язок з'являтись до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним такої відстрочки, оскільки комісія не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку №560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не визначає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, отже доводи про необхідність позивачу прибути для надання документів виходять за межі повноважень відповідачів.
З огляду на наведене, на переконання суду, що позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до неї документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
До того ж, як передбачалось пунктом 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбаченого пунктом 60 Порядку №560 комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
У відповідності до частини першої статті 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім'я, по батькові, дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.
У свою чергу, відповідачем не доведено факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.
Обставина отримання відповідачем особисто поданої (надісланої) заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, не є спірною.
Тобто, у відповідача наявні відомості, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заява про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, комісія має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла б підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, комісією вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачем не доведено у чому полягає необхідність явки позивача та якими нормативно-правовими актами це передбачено.
Так, отримавши заяву позивача про надання йому відстрочки від 23.10.2024, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Приписами пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку №560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім'я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки).
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
Однак, відповідач всупереч визначеної Порядком №560 процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, заяву позивача по суті порушеного у ній питання не розглянув, не надав оцінки наявності чи відсутності у позивача законних підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та не прийняв оформленого протоколом рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оформлено жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача від 23.10.2024 року. Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не виконав покладений на нього чинним законодавством обов'язок щодо оформлення для військовозобов'язаного відстрочки від призову під час мобілізації, яка надається в установленому порядку, та проведення перевірки підстав її надання, що свідчить про допущену відповідачем бездіяльність.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заява позивача, з доданими до неї документами, взагалі передавалась відповідачем на розгляд комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при відповідачі.
Отже, відповідачем допущено бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому вимога позивача в даній частині підлягає до задоволення.
Поряд з цим, суд зазначає, що довідка про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації надається у разі, якщо позивач має право на таку відстрочку від призову.
При цьому, відповідач за результатами поданих позивачем документів приймає рішення, щодо надання або відмову у наданні такої відстрочки, а оскільки відповідачем не було належним чином розглянути подану позивачем заяву про надання відстрочки разом із доданими до неї документами, а тому суд не може зобов'язувати відповідача надати довідку про відстрочку, тобто фактично підміняти державний орган, оскільки це є дискреційні повноваження відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на те, що відповідачем не надано жодних доказів, щодо належного розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 23.10.2024, а тому з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
VI. Судові витрати.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.