29 січня 2026 року справа №320/38717/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4, місцезнаходження: АДРЕСА_3) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. А. Богомольця, 10) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - позивач) звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 4625, дата видачі 23.10.2024, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (реквізити для сплати: КОД ЄДРПОУ НОМЕР_4, p/p НОМЕР_3, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 16.08.2024 по 03.07.2025 у розмірі 119 946,38 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 38 копійок).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М.Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через невиконання освітньої програми, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за період навчання у Інституті з 16.08.2024 по 03.07.2025 становить 119 946,38 грн. Зазначені кошти відповідачем добровільно відшкодовані не були, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали суду рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» 21.07.2025 (номер поштового відправлення №8070000138301).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерством внутрішніх справ України надано до суду пояснення щодо задоволення позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 16.08.2024 по 03.07.2025 у розмірі 119 946,38 грн, оскільки, позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
ОСОБА_1 (паспорт: № НОМЕР_2 , орган, що видав 4625, дата видачі 23.10.2024, РНОКПП: НОМЕР_1 ) проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 16 серпня 2024 року по 03 липня 2025 року на посаді курсанта 1-го відділення 514-А навчальної групи курсу № 3 факультету логістики ІНФОРМАЦІЯ_2, військове звання солдат.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.08.2024 № 445 «Про додаткове зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа громадян України, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки, за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Логістика підрозділів НГУ» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.08.2024 № 245 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на період навчання з 16.08.2024.
30.04.2025 року на засіданні вченої ради ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядалося питання про відрахування курсантів, які мають академічну заборгованість у навчанні в ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: курсанта 1-го відділення 514-А навчальної групи курсу № 3 факультету логістики солдата ОСОБА_1 та було ухвалено рішення щодо надання терміну до 29.05.2025 для поліпшення рівня фізичної підготовки. У разі залишення академічної заборгованості, рекомендовано дострокове припинення (розірвання) контракту про навчання, виключення зі списків та всіх видів забезпечення Академії.
Рішення Вченої Ради Академії викладено у Витягу з рішення № 11 засідання вченої ради ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2025 та введено в дію наказом начальника Академії від 30.04.2025 № 447 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 30.04.2025 №11».
B подальшому, 02.06.2025 начальником курсу N°3 факультету логістики підполковником ОСОБА_3 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування солдата ОСОБА_1 з навчання у навчальному закладі через невиконання ним освітньої програми (індивідуального навчального плану) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Заступником начальника факультету логістики по роботі з особовим складом підполковником ОСОБА_4 , та солдатом ОСОБА_1 проведена бесіда, в ході якої до останнього був доведений механізм відшкодування суми витрат, пов'язаних з його утриманням у закладі вищої освіти. ОСОБА_1 , ознайомившись з витягом з Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, від підпису відмовився, про що був складений відповідний Акт від 06 червня 2025 року.
Згідно наказу начальника Академії від 13.06.2025 № 611 «Про висновки службового розслідування за фактом невиконання освітньої навчального плану) солдатом ОСОБА_1 » задоволено рапорт начальника курсу програми (індивідуального №3 факультету логістики підполковника ОСОБА_3 та прийнято рішення про подальше відрахування солдата ОСОБА_1 з вищого військового навчального закладу відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.06.2025 № 18 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 03.07.2025 № 192 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і солдатом ОСОБА_1 .
Відповідач виключений зі списків перемінного складу курсантів та всіх видів забезпечення на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через (індивідуального невиконання освітньої програми навчального плану).
Наказом начальника Академії від 03.07.2025 № 192 (по стройовій частині) відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
- по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 53 413,26 грн.;
- по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 6 344,30 грн.;
- по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 2 670,42 грн.;
- по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 36 484,19 грн.;
- по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 21 034,21 грн.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 16.08.2024 по 03.07.2025, становить 119 946,38 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 38 копійок) з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 53 413,26 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 6 344,30 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 2670,42 грн., продукти харчування на суму 36 484,19 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 21034,21 грн.
Розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у розмірі 119 946,38 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 38 копійок) складено відповідно до спільного наказу від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 «Про порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» начальниками відповідальних служб забезпечення Академії.
На адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) була направлена Претензія від 05.07.2025 № 84/1/1/7-976-2025 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у 119 946,38 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 38 копійок).
Заборгованість, щодо відшкодування розміру фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі, останній не відшкодував, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про Національну гвардію України(далі - Закону), Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) і призначена для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордон), припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону, до складу Національної гвардії України входять: з'єднання, військові частини, виші військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.
Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз. закладів охорони здоров'я та установ.
Відповідно до п.п. 3, 6 Розділу І Загальна частина, п. 1 Розділу VIIII Джерела надходження і порядок використання коштів та майна Академії Статуту ІНФОРМАЦІЯ_2, Національна академія Національної гвардії України (Далі - Академія) є вищим військовим навчальним закладом, державної форми власності, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ) та знаходиться у сфері управління МВС України.
Відповідно до п. 1 Положення про МВС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 визначено, що МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а тому згідно рішенням Конституційного Суду України № З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у межах даної справи.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу (далі по тексту - Закон №2232-XII) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, положеннями частин третьої, четвертої та п'ятої статті 25 Закону №2232-XII встановлено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», и пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що дана правова норма розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
У свою чергу пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі по тексту - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Згідно з пунктами 3-4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Факт нарахування відповідачу грошового забезпечення та витрати за період навчання підтверджується розрахунками фактичних витрат наявними в матеріалах справа.
Пунктами 7-8 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
Так, відповідно дія ч. 10 ст. 25 Закону №2232-XII розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року по справі №1.380.2019.002683.
За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд звертає увагу на те, що відповідач підписував контракт особисто на запропонованих типових умовах та був обізнаний про необхідність відшкодування витрат у разі дострокового розірвання контракту.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання в ІНФОРМАЦІЯ_2 та був відрахований з неї, згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 4625, дата видачі 23.10.2024, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (реквізити для сплати: КОД ЄДРПОУ НОМЕР_4, p/p НОМЕР_3, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 16.08.2024 по 03.07.2025 у розмірі 119 946,38 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 38 копійок).
3. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.