28 січня 2026 року м. Київ справа № 320/22319/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала вказана адміністративна справа.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 адміністративний позов задоволено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано заяву про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі № 320/22319/25 за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи заяву тим, що після ухвалення рішення у справі було встановлено, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до винесення судового рішення. Ця обставина є істотною і не могла бути відома відповідачу під час розгляду справи, тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважається нововиявленою обставиною.
Частиною 2 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд ознайомився із заявою відповідача та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 КАС, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Згідно ч.1ст 55 КАС, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Нормою ч.3 ст. 55 КАС визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Тлумачення вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво» юридичної особи. Допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади чи органу місцевого самоврядування як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками органу державної влади.
Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 753/14971/18 (провадження № 61-14183св21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16 (провадження № 12-21гс18) зроблено правовий висновок про те, що реалізація права на звернення з касаційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
За змістом ч.3 статті 55 КАС, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник - керівник має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Суд вважає, що Кодекс адміністративного судочинства України в редакції після прийняття Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 не передбачає положень щодо можливості підтвердження повноважень особи в рамках самопредставництва юридичної особи (суб'єкта владних повноважень, який не має статусу юридичної особи) з використанням письмової довіреності виданої працівнику відповідної організації.
Належними підтверджуючими документами слід вважати:
- документи визначенні в ч. 3 ст. 55 КАС;
- виписка (інформаційна довідка) з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- довіреність в електронній формі, сформована засобами підсистеми "Електронний суд".
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області додано тільки письмову довіреність від 05.01.2026, що не узгоджується з приписами процесуального закодавства.
Більш того, документи які б засвідчували повноваження відповідної посадової особи, яка видала довіреність, також не надано.
Водночас, суд зазначає, що вимогами глави 3, розділу 3 КАС "Перегляд судових рішень за ново виявленими або виключними обставинами" не визначено наслідків порушення вимог ст. 364 КАС при подані заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Постановлення ухвали про повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, даною нормою КАС не передбачено.
У свою чергу, ч. 2 ст. 167 КАС визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд дійшов висновку, що заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі № 320/22319/25 за нововиявленими обставинами подана з порушенням вимог статті 364 КАС, оскільки підписана та подана особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.
Оскільки положення глави 3 розділу 3 КАС не визначають спеціальних процесуальних наслідків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з порушенням вимог ст. 364 КАС, суд, керуючись ст. 7 КАС, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 167 КАС.
З огляду на викладене, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути розглянута по суті та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 7, 55, 59, 167, 243, 248, 256, 294, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Сас Є.В.