про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2026 року м. Київ № 320/1935/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
Військової частини НОМЕР_1
Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправними та скасування наказів в частині,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.10.2025 №553, в частині звільнення майора ОСОБА_1 , офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 та призначення ОСОБА_1 старшим офіцером відділення напрямків командного пункту штабу Військової частини НОМЕР_2 , ВОС - НОМЕР_3;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2025 №329, в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 на посаді офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Наданий позов не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 10.01.2026 через підсистему «Електронний суд», тобто поза межами місячного строку.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка мотивована тим, що з оскаржуваним наказом №553 від 30.10.2025 позивача не ознайомлено та про його існування стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит представника.
Разом з цим, позивачем оскаржується наказ від 08.11.2025 №329, однак причин пропуску строку звернення до суду не обґрунтовано та не підтверджено доказами.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявленими вимогами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2025 №329, в частині, що стосується ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем у прохальній частині позовної заяви чітко не зазначено, в якій саме частині необхідно визнати протиправним та скасувати наказ.
Суд звертає увагу, що правильне формулювання позовних вимог є необхідним, оскільки, відповідно до приписів процесуального законодавства, суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог та в першу чергу, від правильного формулювання позивачем позовних вимог, в подальшому, у разі задоволення таких позовних вимог, залежить їх виконання.
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено відповідача Міністерство оборони України, в той час вимоги стосуються військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Відтак, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів та вимоги до кожного з відповідачів.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду через канцелярію:
- уточненої позовної заяви із зазначенням складу відповідачів та вимог до кожного з відповідачів, вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу 08.11.2025 №329, в якій саме частині необхідно визнати протиправним та скасувати;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом;
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачам десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачам, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.