26 січня 2026 року м. Київ справа №320/18128/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони У країни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони У країни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:
- визнати протиправним рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони У країни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №3/ІІІ/30/1 від 13.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що вона отримала поранення 17.02.2023 року на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тобто в зоні ведення бойових дій. Краматорська міська територіальна громада відноситься до території на якій ведуться бойові дії з 24.02.2022 року і по даний час.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №2024е/157 від 08.07.2024 року у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді вогнепального кульового наскрізного поранення правої сідниці та стегна з вихідною раною в ділянці правої сідниці.
Позивачка звернулася до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України із заявою про встановлення факту одержання поранення чи іншого ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії фосійської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
До заяви були додані копії: висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів від 08.07.2024 №2024e/157, довідка медико-соціальної експертної комісії від 21.06.2023 12 ААВ № 783738; витягу з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством ФОВА-003150086; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів від 27.11.2024 № 62023050010000473.
Рішенням № 3/ІІІ/30/1 від 13.03.2025 року Відповідачем відмовлено у встановленні вищезазначеного факту. Причиною відмови вказано те, що в доданих до заяви документах відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 ушкодження здоров'я від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вважаючи рішення Відповідача протиправним та таким, що порушує її права, Позивач звернулася до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Позивач подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі подали до суду відзиви, у яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначили, що Міжвідомча комісія на своєму засіданні 13.03.2025 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення 3/ІІІ/30/1 відмовити ОСОБА_1 в установлені факту одержання ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів 17.02.2023 внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку встановлення інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 306 (далі - Порядок №306), оскільки відсутні документи, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Зазначає, що оскаржуване Позивачем рішення Міжвідомчої комісії прийняте у межах повноважень, з використанням повноважень відповідно до мети, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення за заявою Позивача.
У відповіді на відзив Позивач підтримав свої позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
17.02.2023 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 в результаті необережних дій свого чоловіка, військовослужбовця - ОСОБА_2 при поводженні із вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вени. По даному факту було відкрите кримінальне провадження № 62023050010000473 від 18.02.2023 року за ч.1 ст.414 КК України.
21.06.2023 року спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією №1 Обласного центру медико-соціальної експертизи проведено огляд ОСОБА_1 на підставі чого видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №783738 від 21.06.2023 року. Відповідно до довідки, Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причиною інвалідності являється «Загальне захворювання», інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025 року.
Позивач звернулася до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України із заявою про встановлення факту одержання поранення чи іншого ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Рішенням № 3/ІІІ/30/1 від 13.03.2025 року Відповідачем відмовлено у встановленні вищезазначеного факту. Причиною відмови вказано те, що в доданих до заяви документах відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 ушкодження здоров'я від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вважаючи рішення Відповідача протиправним та таким, що порушує її права, Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) до осіб з інвалідністю внаслідок війни віднесені особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних: від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Зв'язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров'я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на це, право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни виникає також у осіб з інвалідністю внаслідок, зокрема, поранень від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння з 24 лютого 2022 року, одержаних на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Отже наведеною нормою законодавець пов'язав право особи на отримання відповідного статусу з датою, територією та причиною одержання поранення, тобто у сукупності всіх наведених обставин.
Таким чином до правовідносин щодо встановлення такого статусу, застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинний в момент одержання поранення чи інших ушкоджень здоров'я.
Відповідно до абз. 6 пункту 4 частини 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.04.2018 №306, якою затверджено Порядок встановлення зв'язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров'я (далі - Порядок №306, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Так вказаним Порядком визначено процедуру встановлення зв'язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров'я, одержаними особами від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння (далі - ушкодження здоров'я від боєприпасів), зокрема з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 306 рішення про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, приймається міжвідомчою комісією.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 306 для встановлення факту одержання ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, постраждала особа, її законний представник або уповноважена особа надсилають Мінветеранів заяву за формою згідно з додатком 1 у паперовій формі, зокрема засобами поштового зв'язку, або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів. За малолітніх чи неповнолітніх дітей таку заяву подає один з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник. Рішення про встановлення факту одержання особою ушкодження здоров'я від вибухонебезпечних предметів ухвалюється міжвідомчою комісією на підставі документів, визначених пунктом 5 Порядку №306.
Судом встановлено, що позивачу, відмовлено у встановленні факту одержання поранення (ушкодження здоров'я) від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку встановлення інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 306 (далі - Порядок № 306), оскільки відсутні документи, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд враховує, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 2024е/157 від 08.07.2024 у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді вогнепального кульового наскрізного поранення правої сідниці та стегна з вихідною раною в ділянці правої сідниці.
Позивач вказує, що отримала поранення в результаті дій сторонньої особи, військовослужбовця, який був задіяний в заходах необхідних для забезпечення оборони України. ОСОБА_1 не користувалася зброєю та не мала безпосереднього контакту з нею під час отримання поранення, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2024 № 62023050010000473), в результаті необережного поводження із автоматом Калашникова командир 1 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Національної гвардії України молодший лейтенант ОСОБА_2 спричини вогнепальне поранення своїй дружині ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_3 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 414 КК України.
Крім цього, Позивачка являється потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, що підтверджується нормами Кримінального процесуального кодексу України та листом Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську № 13-03-23568/24- кр від 03.09.2024. Фактичні обставини даної справи свідчать, що тілесні ушкодження Позивач отримала за місцем проживання внаслідок необережного поводження іншої особи зі зброєю.
Такий випадок не є пораненням, отриманим у результаті проведення заходів, передбачених Законом № 3551-XII та Порядком № 306. Він має характер побутового інциденту з ознаками кримінального правопорушення, про що свідчить відкриття кримінального провадження за ст. 414 КК України.
Таким чином, сам факт перебування території, де сталося поранення, у зоні проведення бойових дій не є достатнім для встановлення правового факту одержання ушкодження здоров'я внаслідок проведення заходів. Необхідним є доведення причинно-наслідкового зв'язку між пораненням і здійсненням заходів із забезпечення оборони України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку № 306 підставами для відмови у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, є відсутність документів, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров'я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого наказом Міністерство у справах ветеранів від 03.08.2023 № 184, зареєстрованого 12.09.2023 за № 1607/40663 (далі - Положення № 184), міжвідомча комісія ухвалює рішення про встановлення (відмову у встановленні) факту одержання постраждалою особою ушкодження здоров'я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення № 184 міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкодження здоров'я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставах, визначених пунктом 5 Порядку №306.
Таким чином, суд зазначає, що Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони У країни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України діяла виключно у межах повноважень, визначених законом, та не мала наміру і підстав перешкоджати Позивачу у реалізації його прав.
З урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване Позивачем рішення Відповідача - 2 прийняте у межах повноважень, з використанням повноважень відповідно до мети, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення за заявою Позивача, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73,74,75,76,77,90,94,139,241,245,246,250,255,295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.