ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2026 р. справа № 300/6051/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дії та зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.07.2024 щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень.
Підставами звернення позивача із вказаним позовом є припинення виплати щомісячної доплати в розмірі 2 000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №300/1911/24 відповідач при визначенні розміру пенсії безпідставно не врахував раніше призначену позивачу доплату на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713 (далі - Постанова № 713) у розмірі 2000 гривень. Просить задовольнити позовні вимоги.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2024 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду відзив від 19.08.2024 за №0900-0903-8/45100 на позовну заяву, в якому заперечило проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, з огляду на таке.
Представник відповідача вказав на те, що внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000 гривень, тому позивачу 01.08.2024 року припинено виплату доплати до пенсії в сумі 2000 гривень на підставі Постанови № 713.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначило позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №300/1911/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 17.05.2023 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2021 № 12291 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 17.05.2023 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2021 № 12291 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням проведених платежів.
На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 17.05.2023 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого з 01.07.2024 почало виплачувати перераховану пенсію, без виплати доплати в розмірі 2000 гривень, передбаченої Постановою № 713.
Не погодившись з діями відповідача щодо невиплати з 01.07.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000 гривень, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивачу була встановлена доплата до пенсії на підставі постанови Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 року за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 (щодо визнання нечинним пункт 3 Постанови №103) та рішення Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 (щодо необхідності видані оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових його видів за показниками станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 20.03.2024) уповноважений орган в інтересах позивача видав нову довідку (за показниками станом на 05.03.2019 року), яку позивач долучив до заяви про перерахунок пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №300/1911/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 17.05.2023 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2021 № 12291 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням проведених платежів.
Отже, суд підтвердив право позивача на перерахунок його пенсії за поданою в індивідуальному порядку заявою з відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019 з 17.05.2023.
Виконання вказаного судового рішення проведено відповідачем.
Так, відповідач перерахував розмір пенсії позивача включно за період з 17.05.2023. При такому перерахунку, для визначення розміру пенсії, враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою її померлого чоловіка на підставі Постанови № 704 станом на 05.03.2019. Після перерахунку пенсії позивача з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019, основний розмір пенсії позивача зріс.
До цього, позивачу, як особі, якій пенсія по втраті годувальника призначена на підставі Закону № 2262-ХІІ, нараховувалася доплата до пенсії на підставі норми абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Після вказаного перерахунку відповідач з 01.07.2024 припинив нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії на підставі Постанови №713. Такі дії відповідач обґрунтував тим, що після перерахунку на виконання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №300/1911/24 основний розмір пенсії позивача зріс на суму, що перевищує 2000 гривень, тому припинено виплату доплати.
Спір у цій справі стосується застосування норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 такого змісту:
"Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру".
Буквальне тлумачення норми абзацу третього пункту 1 Постанови № 713, що сформульована чітко та недвозначно, дозволяє зробити такі висновки щодо її застосування:
1) дія цієї норми поширюється на коло осіб, що відповідають таким ознакам:
- отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а розмір їх пенсії визначений відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018, - тобто внаслідок "масового" перерахунку призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ пенсій, що був проведений в квітні-травні 2018 року на виконання Постанови № 103;
- отримують призначену з 01.07.2021 доплату до пенсії в сумі 2000 гривень на підставі положень пункту 1 Постанови № 713;
2) підставою для застосування цієї норми є здійснення перегляду (перерахунку) цим особам згаданих пенсій після 1 березня 2018, Єдиним винятком з цього правила є випадок, коли перерахунок пенсії здійснено на виконання Закону України від 24 березня 2022 № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника";
3) наслідком застосування цієї норми є припинення виплати переліченим особам щомісячної доплати, встановленої абзацами першим і другим пункту 1 Постанови № 713, яка призначена з 01.07.2021:
- якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) досягала/перевищила 2000 гривень, - в повному обсязі;
- якщо розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень, - в частині: якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим пункту 1 Постанови № 713 встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, наведене буквальне тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 при оцінці фактичних обставин цієї справи дозволяє зробити висновок, що відповідач не здійснив з 01.07.2024 виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, оскільки:
- внаслідок проведеного перерахунку пенсії її основний розмір зріс більш як на 2000 гривень;
- перерахунок проведено не в зв'язку із виконанням Закону України від 24 березня 2022 № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника", а у зв'язку із збільшенням з 05.03.2019 (порівняно з 01.03.2018) розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється основний розмір пенсії.
Такий перерахунок пенсії позивача проведено: з 17.05.2023 (тобто після 01.03.2018) за її індивідуальною заявою, до якої долучено довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019, право на такий перерахунок підтверджено рішенням суду; з використанням відомостей про грошове забезпечення за прирівняною посадою станом на 05.03.2019 року; грошове забезпечення станом на 05.03.2019 було істотно більшим за розмір грошового забезпечення заявника за нормами чинними станом на 01.03.2018, з якого було визначено розмір його пенсії на підставі пункту 1 Постанови № 103.
Натомість, в постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, на яку посилається позивач, при застосуванні норм Постанови № 713 Верховний Суд вказав таке:
"[…] 17. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
18. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
19. Так, частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
20. Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).[…]
28. Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону № 2262-ХІІ. […]
32. У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови № 103.
33. Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається суди встановили, що перерахунок пенсії позивача 06.01.2022 був зумовлений набранням законної сили рішенням у справі № 420/18380/21, яким, зокрема, було зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1, з 01.12.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення від 26.05.2021 № 33/36-331, яка видана Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області", яка була сформована у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі № 826/12704/18 про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови №103. […]
36. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
37. Верховний Суду зазначає, що частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
38. Вказане свідчить про суперечність положень пункту 3 постанови № 103 нормам Закону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови №103. […]
42. З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону №2262-ХІІ та в повному розмірі.
43. У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №713, пунктом 1 якої установив з 01.02.2023 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. […]
Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 гривень
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
49. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню".
З огляду на викладену судом вище цитату з постанови, Верховний Суд, здійснюючи тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови № 713, фактично виснував, що окрім наведеного безпосередньо в тексті цієї норми винятку ["крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"], існує ще один вид перерахунку пенсії, який проводиться після 01.03.2018 та збільшує її розмір, проте не призводить до припинення виплати 2000 гривень доплати до пенсії на підставі пункту 1 Постанови № 713, а саме: "перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, оскільки такий не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії".
Для суду є обов'язковим такий висновок щодо застосування згаданої вище норми Постанови № 713, наведений в пункті 46 постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22.
Окрім того, описаний вище правовий висновок Верховного Суду також продубльовано в хронологічно пізніше прийнятих постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі № 160/14146/22, від 26.04.2023 у справі № 380/14122/22, від 26.04.2023 у справі № 380/4510/22, від 26.04.2023 у справі № 140/10795/21, від 01.05.2023 у справі № 300/2963/22, від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22, від 01.06.24 у справі № 400/2732/22, від 29.06.2023 у справі 420/343/22, від 11.07.2023 у справі 420/342/22, а тому такий підхід до правозастосування, за вказаних обставин, суд визнає усталеним.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому, керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд повинен застосувати норми абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 відповідно до вказаного висновку Верховного Суду.
Отже, відповідач протиправно припинив нараховувати та виплачувати позивачу з 01.07.2024 щомісячну доплату до пенсії, встановлену на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача відновити виплату з 01.07.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року за № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить задовольнити повністю.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 05.08.2024.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.
Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
При вирішенні даного питання, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (№ 11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також, згідно Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем долучено: договір про надання правової допомоги від 19.07.2024, ордер про надання правничої (правової) допомоги від 19.07.2024, розрахунок винагороди згідно договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаної роботи та квитанцію від 19.07.2024.
Згідно пункту 3.1 договору про надання правової допомоги від 19.07.2024 за правову допомогу, передбачену договором клієнт сплачує адвокату винагороду визначену додатком № 1 до цього договору, а саме в розмірі 3000,00 гривень (а.с.20-21).
Відповідно до квитанції від 19.07.2024 позивач сплатила адвокату за надання правової допомоги 3000 гривень.
Згідно із частиною 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що дана справа належить до справ, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано достатньо сталу практику їх розгляду, внаслідок чого, сума витрат 3000 гривень, яку просить стягнути позивач, є завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданим адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Окрім того, на переконання суду, підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, правова позиція в аналогічних спірних правовідносинах вже сформована Верховним Судом.
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що сума витрат 3000 гривень на професійну правничу допомогу є непропорційною до складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Таким чином, на переконання суду, співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 1000,00 гривень, відтак, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1000,00 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, встановленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити виплату ОСОБА_1 з 01.07.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та провести перерахунок її пенсії з 01.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 гривень (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень (одну тисячу гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Остап'юк С.В.