30 січня 2026 року Справа № 280/10581/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 19, ЄДРПОУ 44830259) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,
28 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Південно-Східної митниці (далі - відповідач, Митниця) в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Південно- Східної митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000055/2 від 12 листопада 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що ТОВ “Мототехімпорт» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11 грудня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Південно-Східної митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог МК України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність вимоги від декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів та відомостей. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не усунено, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
12 грудня 2025 року від представника Південно-Східної митниці на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.
28 січня 2026 року від представника позивача на адресу суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000055/2 від 12 листопада 2025 року до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою суду від 30 січня 2026 року вищезазначену заяву повернуто позивачу без розгляду.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
29 грудня 2022 року між позивачем (Покупець) та компанією SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №SF/7 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
Відповідно до Специфікацій №2025-4 від 06 травня 2025 року сторони узгодили поставку партії товару в асортименті (трактори) на загальну суму 142160,00 дол. США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Qingdao, Китай, оплата товару: 100% передплата.
Крім того, відповідно до Специфікацій №2025-4-z від 06 травня 2025 року сторони узгодили поставку партії товару в асортименті (запасні частини) загальною вартістю 4543,85 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Qingdao, Китай, оплата товару: 180 днів з моменту фактичної доставки товару.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №1546 від 17 червня 2025 року позивач сплатив на користь SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD кошти в сумі 133 525,59 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт SF/7 та Специфікацію №2025-4 від 06 травня 2025 року (сума 96900,26 дол.США).
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №1778 від 03 жовтня 2025 року позивач сплатив на користь SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD кошти в сумі 97539,45 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №SF/7 від 29 грудня 2022 року та Специфікацію №2025-4 від 06 травня 2025 року.
Згідно заявою про купівлю іноземної валюти №2423 від 03 жовтня 2025 року позивач здійснив правочин щодо купівлі іноземної валюти за гривні в сумі 96299,18 дол. США, з метою, крім іншого, попередньої оплати за трактори згідно контракту №SF/7 від 29 грудня 2022 року та Специфікації №2025-4 від 06 травня 2025 року (сума 45259,74 дол. США).
Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) №SF2025-4 від 24 червня 2025 року на загальну суму 146703,85 дол. США, який посилається на контракт №SF/7 від 29 грудня 2022 року та Специфікацію №2025-4 від 06 травня 2025 року, №2025-4-z від 06 травня 2025 року.
Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України.
11 листопада 2025 року позивачем до митного оформлення митну декларацію № 25UA110150014979U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
«Товар 1: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 24шт., марка - SHIF ENG, модель - 240BFLU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1344см 3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: 01250553032(двигун № НОМЕР_1 ); 01250553 033(двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); 01250553036(двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 038(двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун № НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун № НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун № НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун № НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун № НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун № НОМЕР_45 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD.
Товар 2: Вироби з вулканізованої гуми, крім твердої, прокладки, сальники, ущільнювачі, шайби, тощо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Сальник валу підйомника DW244B - 30шт.
Товар 3: Прокладки з пароніту для двигунів внутрішнього згоряння, КПП та інших деталей сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Прокладання вихлопної труби DW244B - 10ш т. Комплект прокладок ДД1122ВЕ (без прокладки під головку) - 5шт.
Товар 4: Частини двигунів внутрішнього згоряння з компресійним запалюванням від стиснення (дизелів). Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Палець поршневий ДД1122ВЕ - 15шт. Гільза циліндра ДД1122ВЕ - 14шт. Головка циліндра у зборі DW244B - 4шт. Сапун системи охолодження у зборі з поплавком Shifeng 240/244BFU - 4шт.
Товар 5: Підйомники гідравлічні, встановлюються в задній частині трактора і відповідають за роботу навісного обладнання, виготовлені з чавуну та сталі, не військового призначення: Підйомник у зборі DW244B - 1шт
Товар 6: Частини гідравлічних силових установо к та двигунів. Частини гідропідйомника трактора, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Важіль внутрішній підйомника DW244B - 5ш т.
Товар 7: Насоси паливні, масляні або для охолоджувальних рідин для поршневих двигунів внутрішнього згоряння або дизельних. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Паливний насос DW244B - 47шт. Насос масляний гідравліки DW244B - 10шт.
Товар 8: Клапани контролю до маслогідравлічних силових трансмісій, запасні частини до сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Розподільник у зборі DW244B - 34шт.
Товар 9: Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи, з чавуну або сталі. Частини двигунів внутрішнього згоряння, колінчасті вали для тракторних двигунів, повноопорні, сталеві. Забезпечують зворотньо-поступальний рух від поршнів двигуна до кпп. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Вал колінчастий DW244B - 48шт.
Товар 10: Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Хрестовина карданного валу DW 244B - 30ш т. Шестерня проміжна ВОМ DW244B - 6шт. Шестерня диференціала велика DW244B - 5ш т.
Товар 11: Прокладки та аналогічні ущільнювачі з листового металу в поєднанні з іншим матеріалом або складені з двох чи більше шарів металу. Запасні частини для тракторів цивільного, сільськогосподарського призначення: Прокладка головки блоку циліндра DW244B - 20шт.
Товар 12: Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із за паленням від іскри або компресійним методом, стартери напругою 12V. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Стартер DW244B - 8шт.
Товар 13: Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами транс місії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Втулка шкворневого пальця DW244B - 75шт. Плита навішування заднього моста DW240B - 7шт. Втулка цапфи DW 244B/Shifeng 244/Shifeng240/244BFU - 13шт.
Товар 14: Елементи підвіски для транспортних засобів товарних позицій 8701-8705.
Запасні частини до сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Тяга поперечна у зборі DW244B - 9шт.
Товар 15: Зчеплення у складенні та їх частини, призначені для передачі крутного моменту , плавного перемикання передач, гасіння крутильних коливань, короткочасного від'єднання трансмісії від двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки , не військового призначення: Зчеплення у зборі DW244B - 12шт.
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SF/7 від 29 грудня 2022 року; специфікація №2025-4; специфікація №2025-4-z від 06 травня 2025 року; банківські платіжні інструкції №1546 від 17 червня 2025 року, №1778 від 03 жовтня 2025 року; заява на купівлю валюти №2422 від 03 жовтня 2025 року; виписки з особистого банківського рахунку підприємства за червень, жовтень 2025року; рахунок-фактура №SF2025-4 від 24 червня 2025 року; додаток до інвойса №2; пакувальний лист від 24 червня 2025 року; сертифікат країни походження №25С532120002/00078 від 05 серпня 2025 року; прайс-лист та комерційна пропозиція виробника від 25 квітня 2025 року.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04 січня 2023 року; заявку на перевезення №207 від 04 липня 2025 року; коносамент №ZM25070025 від 11 липня 2025 року, залізнична накладна №31523223,№31523224 від 13 вересня 2025 року, рахунок від 15 вересня 2025 року №2025/PF/309; акт виконаних робіт №62/1 від 08 жовтня 2025 року; довідку про транспортні витрати №1509/1Т від 15 вересня 2025 року.
11 листопада 2025 року Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно пункту 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення.
На вимогу митного органу позивачем 12 листопада 2025 року направлено лист №121102 з поясненнями щодо виявлених невідповідностей, до якого додатково долучено: комерційну пропозиція від 25 квітня 2025 року; прайс-лист від 25 квітня 2025 року; виписка з банківської установи №1546 від 02 липня 2025 року; виписка з банківської установи № 1778 від 03 жовтня 2025 року; заявка про купівлю іноземної валюти від 03 жовтня 2025 року №2422; додаткова угода №16 від 17 червня 2025 року; накладна УМВС від 13 вересня 2025 року № 31523223 та № 31523224.
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення №2 та №3, в якому висловила свою позицію, щодо наданих пояснень.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000055/2 від 12 листопада 2025 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.
З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД №25UA110150015128U5 від 14 листопада 2025 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000055/2 від 12 листопада 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі “Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Стосовно доводів відповідача щодо тверджень: «Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр. 22 ЕМД від 11 листопада 2025 року № 25UA110150014979U1- 41999,65 дол.США, що не кореспондується з відомостями що містяться у рахунку-інвойсі від 24 червня 2025 року №SF2025-4 (146703,85), Додатку № 2 до інвойсу від 24 червня 2025 року ( 74339,95); та Специфікацією від 06 травня 2025 року № 2025-4 на загальну суму 142160 дол.США», «Відповідно п.5.2 контракту від 29 грудня 2022 року №SF/7 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 06 травня 2025 року №2025-4 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100% передоплати. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 11 липня 2025 року №ZM25070025, товар було завантажено на судно - 11 липня 2025 року. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД № 25UA110150013776U6 від 14 жовтня 2025 року, оплата мала бути здійснена в повному обсязі. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ)» та «Стосовно наданої виписки банку №1546 від 02 липня 2025 року ( 96900,26 дол.США) та виписка з банку № 1778 від 03 жовтня 2025 року (97539,45 дол.США) на загальну суму 194439,71 дол.США - не кореспондуються з наданими до митного оформлення документами, а саме - рахунку- інвойсі від 24 червня 2025 року №SF2025-4 (146703,85), та Додаток №2 до інвойсу 24 червня 2025 року ( 74339,95); та Специфікацією від 06 травня 2025 року № 2025-4 на загальну суму 142160 дол.США; також в них міститься посилання на специфікації №№ 2025-3-z від 27.11.2024, 2025-5 від 19 серпня 2025 року які для перевірки числового значення декларантом не надані», суд зазначає наступне.
Відповідно до умов контракту № SF/7 (п.2.1) допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Сторони контракту 06 травня 2025 року угодили поставку товару за Специфікацією №2025-4 на загальну суму 142160,00 дол.США і передбачили попередню оплату вартості товарів.
17 листопада 2025 року Південно-Східною митницею здійснено оформлення товару за ЕМД №25UA110150015152U4 на суму 32340,30 дол.США
За цими ЕМД вартість оформленого товару склала 146703,85 дол.США, що складає загальну суму вартості товару за інвойосом №SF2025-4 від 24 червня 2025 року.
Банківська платіжна інструкція №1546 від 17 червня 2025 підтверджувала часткову сплату вартості товарів, що поставляється за Специфікацією №2025-4 96900,26 дол.США .
03 жовтня 2025 року за банківською інструкцією №1778 була здійснена ще одна оплата за товар, що поставляється за Специфікацією №2025-4 , на суму 45259,74 дол.США. Таким чином, надані платіжні документи підтверджували факт сплати вартості товарів,що поставлено за Специфікацією №2025-4.
Банківські платіжні документи на оплату вартосоті товарів за Специфікацією №2025- 4-z митниці не надавались оскільки умовами за специфікацією передбачене відстрочення оплати на терміне до 180 днів від дати фактичної доставки товару. На день митного оформлення термін оплати не настав, оплата не здійснювалась.
Таким чином, зазначене зауваження є безпідставним і не може бути підставою для коригування митної вартості.
«Відповідно документів наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки згідно Інкотермс FOB - Qingdao (China). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 29 грудня 2022 року № SF/7 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов. Відповідно документів наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки згідно Інкотермс FOB - Qingdao (China). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 29 грудня 2022 року № SF/7 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції з вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.»
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак, у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Контрактом №SF/7(пункт 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) № №SF2025-4 від 24 червня 2025 року, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Посилання митниці на пункт 3.1.1. Контракту є необґрунтованим, оскільки зазначений пункт не містить обов'язків для сторін вимагати та надавати документи, які підтверджують включення у вартість товару витрат, які несе Постачальник в країні відправлення.
За наведеного вище, суд вважає, що описане відповідачем зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Щодо аргументу митного органу: «Відповідно до відомостей рахунку від 09 вересня 2025 року №2025/PF/309 визначено термін оплати - серпень 2025. Однак, до митного оформлення банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - не надано. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).»
Суд зазначає, що дане трердження є помилковим, оскільки відповідно до пункту 4.2 Договору ТЕО №84, оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється Кліентом протягом 45 (сорока п'яти) днів з моменту виставлення рахунка- фактури. Рахунок-факгура повинен бути виставлений протягом двух робочіх днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.
Рахунок на оплату транспортних витрат №2025/PF/309 виставлений Експедитором 15 вересня 2025 року, тобто термін оплати за договором спливав у листопаді 2025 року.
Оплата вартості транспортування за інвойсом №2025/PF/309 здійснена 19 листопада 2025 року за платіжною інструкцією №1866 тобто, вже після митного оформлення товару, а тому надання цієї інструкції під час митного оформлення було не можливим.
У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.
При цьому суд зауважує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Таким чином, зауваження митниці стосовно ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.
Щодо твердження: «У коносаменті від 11 липня 2025 року № ZM25070025 у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - FSR LOGISTICS UKRAINE LLC, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Документального підтвердження договірних відносин компанії «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o.»> до митного контролю та оформлення не надано.
Декларантом не надано додаткових документів для підтвердження повноти включення транспортної складової та не підтверджено/спростовано залучення третіх осіб до перевезення вантажу. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 11 липня 2025 року ZM25070025 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні SANTA URSULA 527W з порту QINGDAO,CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно наданих накладних УМВС від 13 вересня 2025 року №31523223 та №31523224 товар переміщувався з порту Глівіце, POLAND до Пшемисль -Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом. В залізничній накладній від 13 вересня 2025 року №31523223 та №31523224 міститься посилання на отримувача та платника по УЗ ТОВ «Н Юніт», - тобто наявна інформація про залучення третіх осіб до перевезення, що може свідчити про неповне включення транспортної складової в заявлену митну вартість; договірних відносин з цими особами декларантом не надано. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk та завантажений в порту Глівіце, що свідчить про наявність додаткових витрат пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Декларантом не надано оборотні сторони накладних УМВС від 13 вересня 2025 року №31523223 та №31523224 - які містять інформацію щодо тарифних ставок на перевезення.
Щодо викладених зауважень, судом встановлено наступне.
Положеннями договору №84 від 04 січня 2023 року, зокрема, визначено, що предметом цього Договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг (п.1.1).
Відповідно до пункту 1.2 договору №84 від 04 січня 2023 року, Експедитор має право:
- вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок
виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1.);
- укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження (підпункт 2.1.2.).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01 липня 2004 року № 1955-IV (далі Закон № 1955-IV), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.
Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.
Згідно частини 3 статті 8 Закону № 1955-IV експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
З наведеного вбачається, що спеціальними правовими нормами передбачена можливість для експедитора, яким в даному випадку виступає ІMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o залучення інших учасників до надання транспортних послуг та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто треті особи були залучені до виконання наземного перевезення основним перевізником. З даною компанією товариство не має жодних договірних відносин. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснює сам перевізник у межах договорів, укладених ним від свого імені з цими третіми особами, котрі позивачу не надавалися.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено необхідність надання позивачем підтверджуючих документів виконання обов'язків між експедитором ІMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o та перевізниками УЗ ТОВ «Н Юніт» стороною яких позивач не являється, та документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.
Верховний Суд у постанові від 31 тревня 2029 року по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Щодо зауважень митниці до наданого прайс-листа від 25 квітня 2025 року та комерційної пропозиції від 25 квітня 2025 року. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист компанії «SHANDONG SHIFENG (GROUP)CO., LTD» від 25 квітня 2025 року та комерційна пропозиція від 25 квітня 2025 року надані декларантом, не містять інформацію по ТМ SHIFENG. Наданий прайс-лист продавця товару «SHANDONG SHIFENG (GROUP)CO., LTD» (Китай) від 25 квітня 2025 року має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, не містить перелік запасних частин, заявлених в ЕМД, виставлений на конкретні умови поставки- FOB CN QINGDAO. Вищезазначене може свідчити про суб'єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс- лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Щодо зауважень митниці до прайс-листа та комерційної пропозиції постачальника, суд вважає їх безпідставними.
Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми таких документів.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Наданий митному органу прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: специфікації, інвойсі, пакувальному листі.
Прайс-лист не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27 червня 2019 року у справі № 0840/3083/18, від 13 вересня 2019 року у справі №820/859/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 520/10709/18.
Таким чином, зауваження митного органу щодо прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для неврахування їх, як документів, на підтвердження заявленої вартості товару.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4047,65 грн. згідно платіжної інструкції № 2907708638 від 20 листопада 2025 року, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4047,65 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2025/000055/2 від 12 листопада 2025 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4047,65 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 січня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов