30 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/10377/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Берегівського району про зобов'язання вчинити дії,-
30 грудня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Королівської селищної ради Берегівського району (90330, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 04349283), яким просить суд: "1. Зобов'язати Королівську селищну раду Берегівського району Закарпатської області здійснити повторне обстеження стану житлового будинку та споруд в АДРЕСА_2 з участю власника будинку ОСОБА_1 з застосуванням фото та відео зйомки з дотриманням встановленої законом процедури; 2. Стягнути з відповідача Королівської селищної ради Берегівського району на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у розмірі 1212 грн; 3. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з вини її сусіда на протязі більше двох років стічні води від каналізації, дощу і снігу утворювали «ставки» на її подвір'ї будинку АДРЕСА_2 в якому проживає позивачка та затоплювали кімнати в будинку. З цього приводу позивач неодноразово зверталась до відповідача зі скаргами та заявами на свого сусіда. Проте, останній, в свою чергу, об'єктивно і всебічно не перевірив її звернення, та не усунув причини та умови, які сприяли порушенням, не вжив заходів щодо припинення неправомірних дій, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому заперечує проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 23 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою, яка надійшла до відповідача 23 січня 2024 року, в порядку Закону України "Про звернення громадян" про проведення обстеження житлового будинку з причини заподіяння їй шкоди через викачування сусідом каналізаційних вод (а.с. 14).
За результатом розгляду вказаної заяви, комісією у складі голови комісії Задорожного Т.Б. - заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради та членів комісії Брайляк Т.М. - начальника відділу містобудування та архітектури Королівської селищної ради; Брич Ю.І. - начальника відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою Королівської селищної ради; Фединець Н.І. - начальника відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Королівської селищної ради, проведено обстеження житлового будинку позивача та складено відповідний акт від 04 березня 2025 року (а.с. 15).
У акті обстеження житлового будинку зазначено, що «В результаті обстеження виявлено: Житловий будинок по АДРЕСА_2 одноповерховий, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2121255600:03:006:0003 площею 0.15 га., належить заявниці на правах власності. На території дворогосподарства гр. ОСОБА_3 каналізаційна яма відсутня, відведення каналізаційних вод здійснюється каналізаційними трубами з житлового будинку у вуличну стічну канаву. Інженерних комунікацій щодо відведення дощових та талих вод з дворогосподарства не виявлено, ринви на будинку відсутні, відмостка навколо будинку не облаштована. Сусідній житловий будинок по АДРЕСА_3 розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2121255600:00:006:0028 площею 0.15 га., перебуває у власності ОСОБА_4 . На території дворогосподарства гр. ОСОБА_5 облаштована каналізаційна яма в яку здійснюється відведення каналізаційних вод. Зі слів власника, в разі заповнення каналізаційної ями стічними водами, проводиться викачування та вивезення їх спеціалізованим автотранспортом. Обстеження зсередини житлового будинку заявниці а також відповідність будинку санітарним та технічним вимогам комісією не проводилося в зв'язку з відсутністю у штаті Королівської селищної ради відповідних фахівців та експертів. Висновок комісії: В результаті проведеного візуального обстеження дворогосподарства гр. ОСОБА_3 та сусіднього дворогосподарства гр. ОСОБА_5 негативного впливу на житловий будинок заявниці, що могло спричинити викачування сусідами води з каналізаційної ями, комісією не виявлено.».
Даний акт направлено позивачу відповідно до листа Королівської селищної ради від 06 березня 2025 року № Г-27/04-16/331 (а.с. 27).
Позивач вважає що відповідачем було неефективно розглянуто її звернення, у зв'язку із чим звернулась до суду з цим позовом та просила здійснити повторне обстеження стану житлового будинку та споруд.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі по тексту - Закон України № 393/96-ВР).
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правова процедура ("fair procedure" справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, та встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Статтею 1 частиною 1 Закону України № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону України № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно з статтею 5 частиною 1 цього Закону звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (стаття 7 частина 1 Закону України № 393/96-ВР).
При цьому частинами третьою, четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства звернення громадян мають розглядатися тим органом, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі справі № 800/580/17.
За змістом статті 15 частини 1, 3, 4 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 16 частини 1 Закону України № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням безпосередньо до суду.
За приписами статті 18 Закону України № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із статтею 19 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
За приписами статті 20 частини 1, 2 Закону України № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Таким чином, у разі надходження до органу звернення громадянина, відповідний орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені у цьому зверненні обставини та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення. Це закономірно означає, що орган, до якого відбулося звернення, зобов'язаний надати мотивовану та обґрунтовану відповідь або прийняти рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні, скарзі).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач об'єктивно та всебічно не перевірив її звернення та не усунув причини та умови, які сприяли порушенням, не вжив заходів щодо припинення неправомірних дій.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що на всі заяви та скарги позивача, відповідачем вчинялись дії щодо перевірки викладених в них фактів та за результатом якого складено акт обстеження.
Таким чином, судом не встановлено обставин, що неналежного та з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян» розгляду відповідачем звернення позивача.
Водночас суд зазначає, що в межах розгляду цієї справи суд не уповноважений надавати оцінку діям посадових осіб під час розгляду заяви позивача, оскільки це питання виходить за межі предмету позову та спірних правовідносин між сторонами.
Таким чином, відповідач вжив всіх необхідних та можливих заходів під час розгляду заяви позивача, а саме: здійснено виїзд та обстежено житлового будинку (акт від 04 березня 2025 року).
Суд зауважує, що позивач просить суд, зокрема, зобов'язати Королівську селищну раду здійснити повторне обстеження стану житлового будинку та споруд в АДРЕСА_2 з участю власника будинку з застосуванням фото та відео зйомки з дотриманням встановленої законом процедури.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем не зазначено, яку саме норму Закону порушено відповідачем та на виконання яких саме вимог та якого Закону відповідач має вчинити дії, щодо повторного обстеження будинку.
Отже, виходячи з того, що Королівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області вжила всі належні заходи реагування на заяву позивача, здійснила обстеження житлового будинку, оформила відповідний акт та надала його позивачу, а також за відсутності будь-яких законних підстав для повторного обстеження житлового будинку, що свідчить про не обґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Королівської селищної ради Берегівського району (90330, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 04349283) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко