(про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення)
29 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/7442/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням від 14.07.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 12.01.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Представник позивача подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення на стягнення з відповідача невиплаченої заборгованості з пенсії 12700,58 грн.
В обґрунтування поданої заяви указує, що рішення суду, що ухвалено в цій справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з доплати до пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду.
Відповідач заперечення на заяву надав. Зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі № 240/7442/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено з 12.01.2022 ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), тобто з 12.01.2022 - 13000,00 грн. (6500,00грн. х 2), з 01.10.2022 - 13400,00 грн. (6700,00 грн. х 2), з 01.01.2024 - 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2) . На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року № 240/7442/22, яким зобов'язано здійснити з 12.01.2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проведено перерахунок пенсії, заборгованість відсутня, (борг (-)2374,90 грн.).
В судове засідання сторони не з"явилися, повідомлені про розгляд заяви належним чином.
З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 та ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заяву позивача, суд зауважує на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Представник позивача просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення на стягнення з відповідача невиплаченої заборгованості з пенсії в сумі 12700,58 грн.
Разом з тим, представник відповідача подав до суду заперечення на заяву, в яких зазначає, що на виконання судового рішення рахується переплата у розмірі -2374,90 грн., з огляду на що, заборгованість відсутня. На підтвердження своїх доводів надає розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання судового рішення.
В той же час, представник позивача до заяви додав витяг з Порталу електронних послуг ПФУ про те , що станом на 25.11.2025 за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 рахується невиплата заборгованості у розмірі 12700,58 грн. на виконання судового рішення у даній справі.
Ухвалою від 21.01.2026 витребувано у відповідача детальні пояснення до наданого до заперечень розрахунку сум, що підлягають виплаті позивачу на виконання судового рішення; пояснення щодо причин відсутності на виконання судового рішення у даній справі заборгованості та розбіжностей з наданим позивачем витягом з порталу електронних послуг ПФУ .
На виконання вимог ухвали представник відповідача надіслав лист від 26.01.2026, в якому повідомив, що з 01.10.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась на виконання Рішення №240/7442/22 в розмірі - 15262,83 грн., в тому числі 13000,00грн. - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному за рішенням суду з 01.04.2023 - 15762,83 грн., в тому числі 13400,00грн. - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному за рішенням суду. Загальна сума виплаченого підвищення за період з 01.10.2022 по 30.11.2024 на виконання Рішення №240/7442/22 становить 346000,00 грн. Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600,00 грн.
Розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання Рішення №240/7442/22 в листопаді 2024 року перераховано з 01.01.2024, а саме з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 1600,00 грн., що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду та розмір такого підвищення становив 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2).
З 01.01.2024 розмір пенсії становив 5562,83 грн., в тому числі 3200,00грн.- підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному за рішенням суду.
За результатами проведеного перерахунку, з урахуванням вже виплаченої суми пенсії, доплата на виконання рішення №240/7442/22 відсутня.
Разом з тим, відповідачем не надано пояснень з приводу розбіжностей з наданим позивачем витягом з порталу електронних послуг ПФУ про наявність заборгованості на виконання судового рішення станом на 25.11.2025 за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12700,58 грн.
Враховуючи, що відповідач не спростував вказаних обставин, суд дійшов висновку, що орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12700,58 грн.
При вирішенні питання наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові 28 жовтня 2025 року справа № 380/7706/22, у якій зазначено, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що зміна способу виконання судового рішення в частині нарахованої та невиплаченої доплати до пенсії не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), правову позицію Верховного Суду та зважаючи на те, що відповідач не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої пенсії , суд дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі , шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12700,58 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що зміна способу і порядку виконання рішення стосується лише нарахованої та невиплаченої на виконання судового рішення заборгованості за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12700,58 грн.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі 240/7442/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період за період з 12.01.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12700,58 грн.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос