Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2026 року Справа №200/9963/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., ознайомившись із заявою позивача про зміну предмету позову, уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної служби України з питань праці про стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач), через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) “Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач №1), Державної служби України з питань праці (далі - відповідач №2), в якому просить:
- стягнути моральну шкоду з Державної податкової служби України у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок);
- стягнути моральну шкоду з Державної Служби України з питань праці у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок);
- зобов'язати Державну Служби України з питань праці провести триступеневий тест щодо дискримінації позивача за ознакою інвалідності;
- зобов'язати Державну податкову службу України провести належну перевірку Представництва Данської Ради у справах біженців в Україні щодо дотримання вимог Закону № 2464 за 2023 рік.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21 січня 2026 року через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року заяву позивача від 21 січня 2026 року про зміну предмету позову було залишено без руху. Запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду шляхом: уточнення змісту заявлених позовних вимог шляхом їх приведення у відповідність до положень ст. 5 КАС України.
29 січня 2026 року на виконання ухвали суду від 26 січня 2026 року від позивача надійшла заява про уточнення змісту позовних вимог, в якій позивач просить:
1. визнати бездіяльність Державної Служби України з питань праці протиправною та зобов'язати Державну Служби України з питань праці провести триступеневий тест щодо дискримінації позивача за ознакою інвалідності, віку, статі та статусом пенсіонера;
2. визнати бездіяльність Державної податкової служби України протиправною та зобов'язати Державну податкову службу України провести належну перевірку Представництва Данської Ради у справах біженців в Україні щодо дотримання вимог Закону № 2464 за 2023,2024 рік;
3. визнати бездіяльність Державної Служби України з питань праці протиправною та зобов'язати Державну Служби України з питань праці притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва Датської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 188-1 КУпАП та 265 КЗпП України;
4. визнати бездіяльність Державної податкової служби України протиправною та зобов'язати Державну податкову службу України притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва Датської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 165-1 КУпАП та 25 Закону № 2464, та стягнути штраф у розмірі та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ з Представництва Датської ради у справах біженців в Україні.
5. стягнути моральну шкоду з Державної податкової служби України у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок);
6. стягнути моральну шкоду з Державної Служби України з питань праці у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок.
Вирішуючи заяву позивача від 29 січня 2026 року про зміну предмета позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За положеннями ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, справа № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19).
Так, у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Дослідивши заяву про зміну предмета позову та матеріали справи, враховуючи відповідність вказаної заяви вимогам статті 47 КАС України, а також дотримання порядку подання відповідної заяви, дійшов висновку, що заяву слід прийняти до розгляду.
Таким чином, суд вважає можливим прийняти заяву позивача та подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням заяви позивача від 29 січня 2026 року.
Крім того, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Також суд зазначає наступне.
Позивач у позовних вимогах зазначає різні представництва, а саме:
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України протиправною та зобов'язати Державну податкову службу України провести належну перевірку Представництва ДаНської Ради у справах біженців в Україні щодо дотримання вимог Закону № 2464 за 2023, 2024 рік;
- притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва ДаТської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 188-1 КУпАП та 265 КЗпП України;
- притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва ДаТської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 165-1 КУпАП та 25 Закону № 2464, та стягнути штраф у розмірі та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ з Представництва Датської ради у справах біженців в Україні.
Згідно відповіді № 2291678 від 30.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Найменування юридичної особи: ПРЕДСТАВНИЦТВО ДАТСЬКОЇ РАДИ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНІ; Ідентифікаційний код юридичної особи: 26619688; зареєстровано місцезнаходження: Україна, 01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 43, офіс Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: ПІБ: Закрзевські Джуліан Хеннер.
Згідно відповіді № 2291723 від 30.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Представництво ДаНської ради у справах біженців в Україні за вказаними параметрами інформацію не знайдено.
У зв'язку з чим, позивачу слід надати письмові пояснення-уточнення щодо найменування Представництва у справах біженців в Україні.
Керуючись ст.ст. 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву позивача ОСОБА_1 від 29 січня 2026 року про зміну предмету позову задовольнити.
2. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, в наступній редакції:
- визнати бездіяльність Державної Служби України з питань праці протиправною та зобов'язати Державну Служби України з питань праці провести триступеневий тест щодо дискримінації позивача за ознакою інвалідності, віку, статі та статусом пенсіонера;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України протиправною та зобов'язати Державну податкову службу України провести належну перевірку Представництва Данської ради у справах біженців в Україні щодо дотримання вимог Закону № 2464 за 2023,2024 рік;
- визнати бездіяльність Державної Служби України з питань праці протиправною та зобов'язати Державну Служби України з питань праці притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва Датської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 188-1 КУпАП та 265 КЗпП України;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України протиправною та зобов'язати Державну податкову службу України притягнути до адміністративної відповідальності керівника Представництва Датської ради у справах біженців в Україні Закрзевські Джуліана Хеннера передбаченою статтями 165-1 КУпАП та 25 Закону № 2464, та стягнути штраф у розмірі та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ з Представництва Датської ради у справах біженців в Україні.
- стягнути моральну шкоду з Державної податкової служби України у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок);
- стягнути моральну шкоду з Державної Служби України з питань праці у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).
3. Запропонувати відповідачам протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали надати відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
4. Зобов'язати позивача надати суду у 5-денний термін письмові пояснення (уточнення) у позовних вимогах саме: Представництва ДаТської ради у справах біженців в Україні (позовні вимоги 3-4) та Представництва ДаНської ради у справах біженців в Україні (позовна вимога 2).
5. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
6. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
8. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова