Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2026 року Справа№200/8215/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії за віком від 02.10.2025 року громадянці ОСОБА_1 як особі яка має право на пенсію держслужбовця до Закону України “Про державну службу» № 3723-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та перевести на пенсію державного службовця за віком на умовах визначених приписами статті 37 Закону України “Про державну службу» № 3723-XI громадянку ОСОБА_1 з моменту виникнення такого права з 12.09.2025 року з урахування стажу роботи який складає необхідний період, а саме: з 24.11.1992 року по 12.09.2025 року як стаж державної служби визначеного Законом України “Про державну службу» № 3723-ХII, як виконувана нею робота на посадах віднесених до категорії посад державної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що її стаж державної служби складає понад 20 років, підтверджується належними записами у трудовій книжці та підпадає під умови, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу».
На думку позивачки, у відповідності до статті 343 Податкового кодексу України посадові особи державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання і спеціалісти у апараті державної податкової служби, є державними службовцями, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/8215/25, призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.
Вказував, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за посадою відповідного рангу.
На думку відповідача, позивачка помилково ототожнює категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зі стажем державної служби, який дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, зі стажем державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу».
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців. Відтак, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких Законом № 509 було передбачено встановлення персонального звання, та в період перебування на яких були присвоєні персональні звання - не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Крім того, посади посадових осіб органів державної податкової служби, яким присвоюються спеціальні звання, не передбачені статтею 25 Закону України «Про державну службу».
При розгляді всіх наданих документів та матеріалів пенсійної справи встановлено, що права на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» позивачка немає, оскільки відсутній стаж державної служби станом на 01.05.2016 року.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 26.08.2021року.
24.09.2025 року позивачка звернулась із заявою № 21631 до органу Пенсійного фонду України щодо переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви про перерахунок пенсії надано:
- паспорт громадянина України;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 07.08.1987 року;
- наказ про звільнення № 235-о від 05.09.2025 року;
- довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 83/05-99-10-02-18 від 23.09.2025 року, видану Головним управлінням ДПС в Донецькій області станом на вересень 2025 року;
- довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) № 85/05-99-10- 02-18 від 23.09.2025 року, видану Головним управлінням ДПС в Донецькій області за період з 01.09.2020 року по 31.08.2025 року;
- довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 84/05-99-10-02-18 від 23.09.2025 року, видану Головним управлінням ДПС в Донецькій області станом за серпень 2025 року.
Заяву від 24.09.2025 року розглянуто за принципом екстериторіальності відповідачем, за наслідками розгляду якої прийнято рішення № 056550006958 від 02.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії через відсутній стаж державної служби станом на 01.05.2016 року.
Відповідно до рішення № 056550006958 від 02.10.2025 року відповідачем зазначено, що посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.08.1987 року заявниці:
- 24.11.1992 року присвоєно персональне звання « Інспектора податкової служби - I рангу»
- 24.11.2004 року присвоєно спеціальне звання « Радник податкової служби - III рангу».
За наданими документами встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року
набула 05 років 03 місяці 21 день стажу державної служби за період роботи:
- з 03.08.1987 року по 30.04.1988 року - старший економіст Костянтинівського міськфінвіллілу:
- з 01.05.1988 року по 31.10.1989 року - податковий ревізор - інспектор податкової інспекції міськфінвіллілу;
- з 01.11.1989 року по 02.07.1990 року - податковий ревізор- інспектор 1 категорії податкової інспекції міськфінвіллілу;
- з 02.07.1990 року по 23.11.1992 року - головний державний податковий інспектор державної податкової служби по м. Костянтинівці.
Також вказано, що права на перерахунок пенсії позивачка не має, оскільки у неї відсутній стаж державної служби станом на 01.05.2016 року.
Не погодившись із рішенням відповідача № 056550006958 від 02.10.2025 року, позивачка звернулася до суду із його оскарженням.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з пунктом 1 та пунктом 4 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 7 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право обирати порядок здійснення виплати пенсії.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі - Закон № 3723-XII), який втратив чинність на підставі Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон № 889-VIII.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина 2 статті 1 Закону № 889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної досади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною першою статті 90 Закону № 889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 10 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що для набуття права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ заявник повинен відповідати одній з вказаних вимог:
- на момент набрання чинності Законом № 889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України не менш як 10 років та перебування на посаді, яка належить до державної служби;
- на момент набрання чинності Законом № 889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України не менш як 20 років незалежно від перебування на посаді, яка належить до державної служби.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), за такою особою зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі № 500/1404/23.
Підставою для прийняття відповідачем спірного рішення є відсутність, на його думку, у позивачки необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016 року.
Таким чином, спірні правовідносини виникли щодо віднесення посад, які займала позивачка, працюючи у податковому органі у спірний період, до категорії посад державної служби та щодо зарахування її трудової діяльності до стажу державної служби.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 07.08.1987 року, копія якої міститься в матеріалах справи позивачка працювала в податковому органі на різних посадах:
03.08.1987 - 30.04.1988 - старший економіст відділу держдоходів Костянтинівського міського фінансового відділу Донецької області;
01.05.1988 - 31.10.1989 - старший податковий ревізор-інспектор податкової інспекції
Костянтинівського міського фінансового відділу Донецької області;
01.11.1989 - 01.07.1990 - податковий ревізор-інспектор І категорії податкової інспекції
Костянтинівського міського фінансового відділу Донецької області;
02.07.1990 - 31.01.1994 - головний державний податковий інспектор Державної податкової інспекції по м. Костянтинівка Донецької області;
24.11.1992 року присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу;
01.02.1994 - 05.11.1995 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції по м.Костянтинівка Донецької області;
25.03.1994 року - прийнята присяга державного службовця;
06.11.1995 - 24.06.1996 - начальник відділу ресурсних та неподаткових платежів управління податків і зборів Державної податкової інспекції по м. Костянтинівка Донецької області;
25.06.1996 - 25.11.1996 - головний державний податковий ревізор-інспектор сектору ресурсних та неподаткових платежів управління податків і зборів Державної податкової інспекції по м. Костянтинівка Донецької області;
26.11.1996 - 02.01.1997 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу нормативно-технічного контролю за впровадженням касових апаратів і комп'ютерних систем управління документальних перевірок Державної податкової адміністрації у м. Костянтинівка Донецької області;
03.01.1997 - 13.02.1998 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу нормативно-технічного контролю за впровадженням касових апаратів і комп'ютерних систем управління документальних перевірок юридичних осіб Костянтинівської державної податкової адміністрації Донецької області;
14.02.1998- 07.02.1999 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу нормативно-технічного контролю за впровадженням касових апаратів і комп'ютерних систем управління документальних перевірок юридичних осіб Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
08.02.1999 - 31.10.1999 - головний державний податковий ревізор-інспектор сектору економічного аналізу відділу обліку, звітності та прогнозування надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
01.11.1999 - 02.06.2000 - головний державний податковий інспектор сектору економічного аналізу відділу обліку, звітності та прогнозування надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
03.06.2000 - 24.06.2002 - головний державний податковий інспектор групи оперативного аналізу надходжень відділу обліку, звітності та оперативного аналізу надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
25.06.2002 - 30.06.2002 - головний державний податковий інспектор групи оперативного аналізу надходжень управління інформатизації та обліку Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
01.07.2002 - 31.07.2003 - головний державний податковий інспектор відділу адміністрування облікових показників, прогнозування та аналізу податкових надходжень управління інформатизації та обліку Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
01.08.2003 - 20.06.2004 - головний державний податковий інспектор відділу організаційно-розпорядчої роботи, прогнозування та аналізу податкових надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
21.06.2004 - 05.09.2004 - головний державний податковий інспектор сектору прогнозування аналізу податкових надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
06.09.2004 - 20.09.2005 - завідувач сектору прогнозування та аналізу податкових надходжень Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
24.11.2004 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу»;
21.09.2005 - 15.01.2007 - головний державний податковий інспектор відділу обліку та
звітності Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
16.01.2007 - 22.07.2007 - головний державний податковий інспектор відділу економічного аналізу та прогнозування Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
23.07.2007 - 30.11.2008 - начальник відділу майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
26.11.2007 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІ рангу»;
01.12.2008 - 05.03.2012 - головний державний податковий інспектор відділу економічного аналізу і прогнозування Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області;
06.03.2012 - 30.06.2013 - головний державний податковий інспектор відділу прогнозування та аналізу управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби;
01.07.2013 - 03.08.2015 - головний державний інспектор координаційно-моніторингового відділу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області;
01.07.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця;
01.01.2014 присвоєне спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу»;
04.08.2015 - 31.01.2016 - головний державний інспектор координаційно-моніторингового відділу Костянтинівської об'єднаної державної податкової
інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
01.02.2016 - 31.05.2016 - головний державний інспектор відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
01.06.2016 - 12.07.2016 - головний державний інспектор сектору моніторингу доходів та обліково-звітних систем Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
13.07.2016 - 02.04.2017 - головний державний інспектор відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
03.04.2017 - 11.05.2017 - головний державний інспектор сектору моніторингу доходів та обліково-звітних систем Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
12.05.2017 - 01.10.2018 - головний державний інспектор відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
02.10.2018 - 06.11.2018 - старший державний інспектор сектору моніторингу доходів тa обліково - звітних систем Костянтинівсько - Дружківського управління ДФС у Донецькій області;
07.11.2018 -08.11.2018 - заступник начальника Торецької державної податкової інспекції Костянтинівсько - Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області;
09.11.2018 - 01.10.2019 - завідувач Костянтинівського сектору моніторингу доходів та
обліково-звітних систем Костянтинівсько - Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області;
02.10.2019 - 18.12.2019 - завідувач Костянтинівського сектору моніторингу доходів та обліку платників Костянтинівсько - Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецької області (юридична особа публічного права, код за ЄДРПОУ 43142826);
02.10.2019 присвоєно 5 ранг державного службовця;
19.12.2019 - 30.09.2020 - завідувач Костянтинівського сектору податкового моніторингу Костянтинівсько-Дружківського Управління Головного управління ДПС у Донецької області (юридична особа публічного права, код за ЄДРПОУ 43142826);
01.10.2020 - 14.01.2021 - головний державний інспектор відділу обліку платежів та
зведеної звітності управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Донецької області (юридична особа публічного права, код за ЄДРПОУ 43142826);
15.01.2021 - 07.11.2022 - головний державний інспектор відділу обліку платежів та зведеної звітності управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Донецької області;
08.11.2022 - 25.11.2024 - головний державний інспектор відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Донецької області;
26.11.2024 - 12.09.2025 - головний державний інспектор відділу організації та моніторингу виконання показників доходів управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Донецької області.
12.092025 року припинено державну службу та звільнено за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII (далі - Закон № 509-XII).
Згідно з частинами 5-8 статті 15 Закону № 509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто, даною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно зі статтею 6 Закону № 509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Пенсійне забезпечення працівників контролюючих органів, їх установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та в порядку, встановлених законодавством (пункт 344.2 статті 344 ПК України).
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Згідно із пунктом 9 "Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
Відповідно до пункту 4 "Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 306.
Отже, суд приходить до висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, внаслідок чого, період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13 колегія суддів зазначила, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" не є підставою для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.
Крім того, слід зазначити, що спеціальними законами, що визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, були Закон № 509-XII та Податковий кодекс України, які мають вищу юридичну силу, ніж розпорядження КМУ.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 889 -VIII та "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, які діють з 01.05.2016, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Отже, враховуючи вищенаведене, та те, що позивачка у спірний період з 24.11.1992 року по 12.09.2025 року працювала в органах державної податкової служби, прийняла присягу державного службовця (25.03.1994 року), обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), що їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII порядку, суд приходить до висновку, що всі періоди роботи (служби) позивачки підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Суд зауважує, що станом на 01.05.2016 року стаж державної служби позивачки склав більше 20 років.
Отже відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви позивачки про переведення на виплату пенсії державного службовця.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 056550006958 від 02.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо переходу на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, відмовляючи позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу», обмежився помилковим висновком про відсутність необхідного стажу, не надав оцінку документів, які додані позивачкою до заяви від 24.09.2025 року, та не встановив всіх необхідних умов для прийняття рішення про переведення на інший вид пенсії.
У той же час, адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За обставин даної справи суд не може зобов'язати відповідача прийняти рішення про перерахунок та переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію державного службовця, оскільки саме пенсійний орган має таку компетенцію.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2025 року про переведення на пенсію державного службовця, відповідно статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в органах податкової служби з 24.11.1992 року по 12.09.2025 року.
Таким чином, позов підлягає задоволенню, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України та статті 245 КАС України.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на положення статті 139 КАС, у зв'язку із задоволенням позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20 грн на користь позивачки.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056550006958 від 02.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо переходу на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2025 року про переведення на пенсію державного службовця, відповідно статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в органах податкової служби з 24.11.1992 року по 12.09.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Повне судове рішення підписано 28 січня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч