м. Вінниця
28 січня 2026 р. Справа № 120/16481/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 15 листопада 2024 року його довірителя ОСОБА_1 було затримано на блокпості посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлено для проходження медичного огляду з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.
При цьому, як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 не оглядали лікарі, не відбирали аналізів та не проводили жодних досліджень, попри те, що в дитинстві позивач мав хронічні захворювання.
За результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
Представник позивача вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 протиправними, а тому звернувся до суду із цим позовом з вимогою зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості перо мобілізацію позивача.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року залишено без руху, оскільки до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Проте, вимоги ухвали суду залишилися невиконаними.
З огляду на сталу та послідовну позицію Європейського суду з прав людини про те, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду ухвалою суду від 31 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені докази проходження ОСОБА_1 медичного огляду, за результатами якого позивача визнано придатним до військової служби під час мобілізації (за наявності таких).
26 січня 2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання вимог ухвали від 04 листопада 2025 року подано до суду докази проходження ОСОБА_1 медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 направлено на медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період, що підтверджується направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 листопад 2024 року № 1953.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 листопада 2024 року № 225/2502 21 листопада 2024 року позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи_ТДВ позивача визнано придатним до військової служби.
Згідно з обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 21 листопада 2024 року взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Того ж дня ОСОБА_1 знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі абзацу 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як такого, що з 21 листопада 2024 року призвано (прийнято) на військову службу (найменування військової частини НОМЕР_2 ).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом статті 65 Конституції України? захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абзацом 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною другою статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до частини 12 статті 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Так, звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача вказав не протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, оскільки відповідачем не проводився медичний огляд позивача.
Визначаючись із тим, чи такі вимоги є обгрунтовані, суд враховує наступне.
Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами пункту 1.3 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія;
- ВЛК регіону.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України.
Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
За змістом підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону має право, зокрема перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Водночас згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК Десантно-штурмових військ;
ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Згідно з підпунктом 2.5.11 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.
ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК (абзаци 1, 2 підпункту 2.8.1 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
Згідно з підпунктом 2.8.3 пункту 2.8 розділу I Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян. (підпункт 2.8.4 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 3).
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Згідно з пунктом 3.8 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
За змістом пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Аналіз процитованих вище приписів дає підстави для висновку, що військовозобов'язані підлягають медичному огляду військово-лікарською комісією ТЦК та СП, якій надано право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби. Водночас постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення № 402.
Так, 21 листопада 2024 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи_ТДВ його визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 21 листопада 2024 року № 225/2502.
Вказана довідка складена за формою згідно з додатком 4 до Положення № 402.
При цьому вказана довідка військово-лікарської комісії не є предметом оскарження у цій справі; представник позивача оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, посилаючись при цьому на те, що медичний огляд позивача не проводився.
Оцінюючи такі доводи, суд враховує таке.
Згідно з пунктом 3.6 розділу ІІ Положення № 402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 04 листопада 2025 року відповідачем надано до суду картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 21 листопада 2024 року № 225/2502, зі змісту якої слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 проводилися дослідження ОСОБА_1 на предмет здачі загального аналізу крові, аналізу на антиген до вірусу гепатиту В, аналізу на антитіла до вірусу гепатиту С, реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном, загального аналізу сечі, флюрографії органів грудної клітки.
Зі змісту згадуваної картки обстеження та медичного огляду також слідує, що ОСОБА_1 оглядався такими лікарями: терапевтом, невропатологом, ЛОРом та психіатром.
Результати медичного огляду та обстежень оформлені постановою військово-лікарської комісії від 21 листопада 2024 року № 225/2502, якою позивача визнано придатним до військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Відтак, з огляду на проходження позивачем медичного огляду на визначення придатності до військової служби суд не бере до уваги аргументи представника позивача про те, що військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 не проводився медичний огляд ОСОБА_1 на предмет придатності до військової служби, оскільки такі твердження спростовуються належно оформленою карткою обстеження та медичного огляду, в якій містяться записи про результати дослідження, підписи лікарів, дати проведення огляду тощо.
Жодних належних й допустимих доказів на доведення протилежного представником позивача не надано.
Водночас, як вже згадувалося вище, предметом оскарження у цій справі визначено не постанову військово-лікарської комісії, якою позивача визнано придатним до військової служби, а дії відповідача щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Абзацом 7 пункту 1 розділу "Загальні питання" Порядку № 560 передбачено, що цей порядок визначає процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 560 розділу "Загальні питання" Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу" та цим Порядком.
Згідно з пунктом 6 розділу "Загальні питання" Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період зокрема включає:
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Як унормовано пунктом 81 розділу "Оформлення призову на військову службу під час мобілізації" Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 8 пункту 81 розділу "Оформлення призову на військову службу під час мобілізації" Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Відтак, до повноважень відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить видання наказу про призов на військову службу військовозобов'язаного, який придатний до військової служби за станом здоров'я, та не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
При цьому факт визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби встановлено судом вище, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або ж документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби за станом здоров'я.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період узгоджуються із наведеними вище приписами Порядку № 560, а тому є правомірними.
Як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про ОСОБА_1 у зв'язку з його мобілізацією.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачу витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 )
Рішення суду в повному обсязі складено 28.01.2026
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович