м. Вінниця
20 січня 2026 р. Справа № 120/608/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2023, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати із 01.12.2019 пенсію ОСОБА_2 із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат і премії), виходячи із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 30.11.2022 №5096, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надалі ОСОБА_1 22.12.2025 подала заяву про заміну стягувача у справі. Мотивуючи подану заяву, заявниця вказує, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 та має право на одержання суми пенсії, що належали пенсіонерові, але залишились не виплаченими у зв'язку з його смертю.
Відтак, заявниця просить замінити стягувача ОСОБА_2 його правонаступником ОСОБА_1 .
Ухвалою від 07.01.2026 заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2026 о 12:00год.
Представник ГУ ПФУ у Вінницькій області 12.01.2026 надав пояснення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , також просив здійснювати розгляд справи без участі представника Головного управління.
Сторони 20.01.2026 в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 2 ст. 379 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи за відсутності представників сторін.
Визначаючись щодо заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд виходить з такого.
Так, відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2023, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати із 01.12.2019 пенсію ОСОБА_2 із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат і премії), виходячи із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 30.11.2022 №5096, з урахуванням раніше виплачених сум.
Із матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 43).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 24.12.1984 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є дружиною померлого (а.с. 42).
Калинівською державною нотаріальною конторою 29.05.2025 до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи (а.с. 44).
Відповідно до листа Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області №826/02-14 від 15.12.2025, повідомлено, що на підставі заяви про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 89/2025 на майно померлого, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом і має право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 (а.с. 45).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, державний нотаріус Калинівської Державної нотаріальної контори Вінницької області Василишина Л.В. посвідчила, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_1 . Дочка померлого, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищезазначене свідоцтво охоплює питання про право власності на частку квартири (а.с. 46).
Як зазначає заявниця у заяві від 22.12.2025, вона була повідомлена відповідачем про надходження коштів на виконання рішення у справі №120/608/23, але вона, як єдиний спадкоємець, зможе їх отримати після надання ухвали про заміну стягувача у цій справі. Наведене не спростовується представником відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Перш за все, при вирішенні питання щодо заміни сторони виконавчого провадження необхідно встановити наявність виконавчого провадження.
З відомостей у КП "ДСС" судом встановлено, що наразі виконавчий лист у справі №120/608/23 не видавався.
Так, статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Як зазначено судом вище, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч. 1 ст. 379 КАС України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
До того ж цей Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача.
Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11.
Порядок виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, якому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», врегульовано статтею 61 цього Закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 61 вказаного Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За приписами ч. 1 ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, заявниця, у відповідності до положень ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має право на отримання суми пенсії позивача, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, за наслідком прийняття рішення в адміністративній справі №120/608/23.
Як було встановлено судом, на момент подачі розглядуваної заяви в справі виконавчий лист ще не видано, заборгованість по виконанню рішення суду від 20.02.2023 по справі №120/608/23 залишається несплаченою.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на справедливий суд. У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196).
Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення. Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).
З огляду на зазначене та враховуючи, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, беручи до уваги, що кошти на виконання судового рішення були нараховані за життя померлого, проте не виплачені, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом заміни позивача в адміністративній справі №120/608/23 ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), у зв'язку з його смертю, на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
При цьому, слід звернути увагу, що в силу положень статті 52 КАС України, усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Керуючись ст.ст. 52, 248, 256, 379 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Замінити позивача у справі №120/608/23 ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) його правонаступником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна