30 січня2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/11633/25
Головуючий у першій інстанції - Ольшевська І.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6610/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року у задоволенні заява ОСОБА_1 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 направив 29 грудня 2025 року до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
06 січня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
28 січня 2026 року надійшли матеріали цивільної справи та 29 січня 2026 року передані судді-доповідачу.
Однак, апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою не може бути відкрите з огляду на наступне.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
В даному переліку відсутня така ухвала, як ухвала про відмову в залучені до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21) зроблено висновок, що «Тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду».
Отже, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац 5 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17, а також Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача підлягає поверненню.
Керуючись статтями 353, 357 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: В.В. Саліхов
Є.П. Євграфова
Б.Б. Левенець