Апеляційне провадження № 22-ц/824/3604/2026
Справа № 367/4592/19
29 січня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів: Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільно набутим майном подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна,
В червні 2019 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільно набутим майном подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року позов задоволено, визнано 43/100 частини будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 спільно-набутим майном подружжя; визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку 43/100 частини будинку (домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку 43/100 частини будинку (домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із даним заочним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що судом було вирішено питання про їх права, свободи та інтереси, 16 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку подали апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду та заявили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Електронним листом від 22 жовтня 2025 року Київським апеляційним судом з Ірпінського міського суду Київської області було витребувано справу № 367/4592/19, яка 04 листопада 2025 року надійшла до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року було поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.15 січня 2026 року засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої заявники долучили квитанцію № 278509999 від 09 січня 2026 року про сплату судового збору в розмірі 6 034,82 грн. Також, 26 січня 2026 року засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року надійшла нова редакція апеляційної скарги та її копія для позивача ОСОБА_3 .
Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про неможливість відкриття апеляційного провадження, оскільки, перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають процесуальний статус правонаступників відповідача як його спадкоємців.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 долучили свідоцтво про смерть відповідача - ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року та довідку від 07 жовтня 2025 року № 300/02-14, видану приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех К.Г., про склад спадкоємців, відповідно до якої на теперішній час син спадкодавця - ОСОБА_2 є його спадкоємцем.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_4 .
Також, ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_4 , оскільки він є його батьком, і, відповідно, є спадкоємцем першої черги за законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог закону із заявою про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року до суду першої інстанції не зверталися.
Відповідно до частин першої - третьої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частини друга, третя статті 288 ЦПК України).
Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача).
При цьому, апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18), постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 202/3829/16-ц (провадження № 61-1930св2) та постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 233/4821/20 (провадження № 61-3987св24).
Оскільки чинне цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку заочного рішення відповідачем без попереднього розгляду його заяви про перегляд заочного рішення судом, який ухвалив рішення, апеляційна скарга підлягає поверненню заявникам.
Постановлення цієї ухвали не перешкоджає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реалізувати право апеляційного оскарження заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року за умови дотримання порядку, встановленого для оскарження заочних рішень.
Відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право звернутися до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року, долучивши заяву про поновлення строку на перегляд зазначеного заочного рішення з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Також, як вбачається з матеріалів справи, заявники сплатили судовий збір в розмірі 6 034,82 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, у зв'язку з поверненням апеляційної скаргиОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявники мають право звернутися до суду апеляційної інстанції із клопотанням про повернення судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року.
Керуючись ст. 284, 287, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2023 року повернути заявникам.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: