Провадження № 11-сс/824/610/2026
ЄУН: 757/44050/25-к Головуючий суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
14 січня 2026року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 5 вересня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню. На переконання апелянта, слідчим суддею, під час розгляду його скарги вчинено істотне порушення вимог ст. 214 КПК України, оскільки головною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є подача заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Разом з тим, на стадії розгляду скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, оскільки не мав законних повноважень перевіряти відомості про кримінальне правопорушення на відповідність диспозиції конкретної статті Особливої частини КК України.
Також апелент зазначає про те, що на стадії подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей про нього до ЄРДР кримінальний процесуальний закон не вимагає подання доказів вчинення кримінального правопорушення чи навіть посилання на такі докази.
Невнесення відомостей до ЄРДР указує на допущення прокурором бездіяльності, яка може бути оскаржена у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Як вважає апелянт, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень при розгляді скарги, надаючи оцінку змісту заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
Адвокат ОСОБА_7 повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, до суду апеляційної інстанції не з'явився, будь-яких клопотань та заяв не подавав.
Зважаючи на позицію прокурора ОСОБА_6 , положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення розгляду за відсутності адвоката ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи, що будь-які підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за поданою заявою відсутні, оскільки дії, відносно яких заявник просить внести відомості до ЄРДР, проведені прокурором відповідно до вимог КПК України в іншому кримінальному провадженні, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
З матеріалів судового провадження встановлено, що 5 вересня 2025 року ОСОБА_8 до Офісу Генерального прокурора подано заяву про вчинення кримінального правопорушення - надання в розпорядження слідчого судді незаконного, сфальсифікованого клопотання про надання дозволу за місцем проживання заявника, вчинених прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , в діях якого вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366 КК України.
Оскільки заявник не отримав даних про те, що відомості про кримінальне правопорушення по поданій заяві внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ним оскаржена до Печерського районного суду м. Києва бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 5 вересня 2025 року.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя обґрунтував прийняте рішення тим, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 у справі № 556/450/18.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Проте, факти, викладені у скарзі та доданих до неї документах, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомлено заявника листом від 24 вересня 2025 року вих. № 10/1/2-89198ВИХ-25.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у скарзі та доданих до неї документів, кримінального правопорушення відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак слідчий суддя не встановив підстав для задоволення скарги.
Такий висновок слідчого судді колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_10 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
При цьому колегія суддів доходить висновку, що заява ОСОБА_10 містять виклад обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_11 висловлена незгода з процесуальними діями прокурора у кримінальному провадженні № 22024000000000752, по якому ГСУ СБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в межах якого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , під час якого, згідно з даними листа за підписом ОСОБА_12 , виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування.
Таким чином, на думку колегії суддів, заявник, звертаючись до Офісу Генерального прокурора з заявою про вчинення прокурором у межах кримінального провадження № 22024000000000752 кримінального правопорушення, ініціював порушення нового кримінального провадження відносно прокурора з метою з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у межах саме кримінального провадження № 22024000000000752, та наведені ОСОБА_11 у заяві обставини підлягають перевірці в сукупності з іншими доказами саме у вказаному кримінальному провадженні.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини спростовують доводи апеляційної скарги адвоката.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, а тому оскаржувана ухвала слідчого судді, яка є законною та обґрунтованою, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 5 вересня 2025 року, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ __________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4