26 січня 2026 року м. Київ
Справа №361/8977/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/840/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.,
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Писанець Н.В. 13 лютого 2025 року в місті Бровари, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
У вересні 2024 року представник ПрАТ «СК «Граве Україна» звернувся суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь страхової компанії страхове відшкодування у розмірі 8171, 40 грн та судові витрати у розмірі 3028 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 вересня 2021 року в м. Бровари по бул. Незалежності, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volksvagen, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 ..
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2021 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У результаті пригоди був пошкоджений автомобіль Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до рахунку-фактури №ВР-0002725 від 29 вересня 2021 року, вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобілю становила 21838,40 грн. Про вказаний страховий випадок 11 жовтня 2021 року було складено страховий акт №11.98006536.1/КОS. Згідно платіжного доручення №1019108220 від 19 жовтня 2021 року, ПрАТ «СК «Граве Україна» виплатило страхове відшкодування за ремонт Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 21838,40 грн.
На момент ДТП, цивільноправова відповідальність власника автомобіля Volksvagen, номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Оберіг», у зв'язку з чим останнє здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13667,00 грн. Отже, сума виплати страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач, складає 8171, 40 грн, що і просив стягнути позивач.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 8171,40 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що страховик виконав, покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, разом з тим, різницю, що становила коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, якому більше 7 років повинен сплатити відповідач, а тому позовні вимоги були заявлені правомірно і з відповідача підлягає стягненню вказана сума.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що його діями дійсно було пошкоджене майно, а саме автомобіль Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «Маскіо Гаспардо Україна». Відповідно, позивачу пошкоджене майно на праві власності не належить. Таким чином, матеріальну шкоду протиправними діями відповідача було завдано саме ТОВ «Маскіо Гаспардо Україна», внаслідок чого виникло деліктне зобовязання між відповідачем та ТОВ «Маскіо Гаспардо Україна».
Вказує, що суд мав розглядати позов за нормами, які застосовуються до правовідносин, які виникли з деліктних зобов'язань, а не регресних.
Зазначає, що рахунок-фактура не є достовірним доказом розміру завданого збитку. Даний документ є інформаційним і визначає пропозицію щодо оплати. Також позивач не надав в якості доказу акт виконаних робіт.
Зазначає, що виплати страхового відшкодування або регламентної виплати було достатньо для повного відшкодування завданої шкоди, так як ПрАТ «СК «Граве Україна» та ТДВ «СГ «Оберіг» узгодили між собою розмір страхового відшкодування та здійснили розрахунки, здійсненого в порядку законодавства про цивільно-правову відповідальність власників транспортних засобів, то з відповідача не підлягає стягнення на користь позивача різниці між завданим розміром шкоди і страховим відшкодуванням/регламентною виплатою.
Зазначає, що судом за розглядом справи не було встановлено, що ОСОБА_1 є належним відповідачем. В даному випадку належним відповідачем є ТДВ «СГ «Оберіг», про що було зазначено у відзиві на позов.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Також представником відповідача було подано заяву про стягнення судових витрат, в якій відповідач просив стягнути з позивача витрати, понесені ним зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надання правової допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «СК «Граве Україна» вказав, що суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги доказову базу позивача, яка в повній мірі розкриває усі обставини справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також представником позивача було подано заяву про стягнення понесених судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В обгунтування вказаної заяви вказав, що за підготовку заперечень на апеляційну скаргу, до якої входять визначення підсудності розгляду позовної заяви, визначення складу учасників судового процесу, розрахунок ціни позову та розміру судових витрат, написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками в суд було витрачену 1 годину, вартість яких становить 3000 грн, у звязку з чим просив стягнути вказану суму з відповідача.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2021 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився позаду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказані обставини встановлені постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2021 року у справі № 361/9017/21, якою відповідача було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП /а.с.25-26/.
В результаті вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Маскіо-Гаспардо Україна». Між ТОВ «Маскіо-Гаспардо Україна» та ПрАТ СК «Графе Україна» був укладений договір добровільного страхування, що підтверджується Полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності №АР/5074635, згідно якого страхова сума становила 375000 грн, франшиза - 0, страхова виплата здійснюється без врахування зносу деталей транспортного засобу /а.с.19/.
Власником автомобіля «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована за полісом обов'язкового страхування №АР/001165677 у ТДВ «СГ «Оберіг»/а.с. 35/.
Представник ТОВ «Маскіо-Гаспардо Україна» - Бульба Г.В. звернувся до ПрАТ СК «Граве Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду і заявою про здійснення страхової виплати /а.с.21,22,32/.
Відповідно до Рахунку-фактури №ВР-0002725 від 29 вересня 2021 року ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» вартість робіт по відновленню автомобіля «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 становила 5113,39 грн, вартість запчастин - 13085, 28 грн, ПДВ - 3639, 73 грн, а всього 21838, 40 грн /а.с.31/.
Згідно страхового акту №11.98006536.1/KOS ПрАТ «СК «Граве Україна» вартість робіт та матеріалів пошкодженого автомобіля становила 8242, 07 грн, вартість запчастин - 13596, 33 грн ,а всього 21838, 40 грн /а.с.33/.
19 жовтня 2021 року ПрАТ СК «Граве Україна» було перераховано на рахунок ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» суму страхового відшкодування у розмірі 21838, 40 грн /а.с.34/.
Згідно висновку ТДВ «СГ «Оберіг» від 25 листопада 2024 року строк експлуатації транспортного засобу «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 станом на дату настання дорожньо-транспортної пригоди перевищував 7 років, а тому керуючись Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2023 року №142/5/2092 ТДВ «СГ «Оберіг» було розраховано розмір коефіцієнту фізичного зносу, який склав 0,6010, а тому вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становила 13667 грн.
Згідно виписки від 10 вересня 2024 року ТДВ «СГ «Оберіг» по регресній вимозі було виплачено ПрАТ СК «Граве Україна» страхове відшкодування згідно страхового акту №33599р/1 у розмірі 13667 грн /а.с.36/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до положень ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у справі №686/17155/15-ц у постанові від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) та визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З наведених обставин справи вбачається, що 05 квітня 2019 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача та ОСОБА_2 . Вина відповідача у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення. Тому в межах даної справи обставини ДТП та вина відповідача не потребують доказування. Також встановленими є обставини пошкодження транспортного засобу, належного ПрАТ «СК «Граве Україна».
Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Граве Україна» було здійснено виплату в межах страхового відшкодування в розмірі 21838, 40 грн, що підтверджується належними доказами.
В порядку, визначеному ст. 1194 ЦК України, у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої шкоди саме винна особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням. Це ж саме стосується не лише потерпілого, а й страховика, який відшкодував йому завдану шкоду та набув право вимоги до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, зменшення ТДВ «СГ «Оберіг» розміру відшкодування завданої шкоди із заявленої суми 21838, 40 грн до 13667 грн. було пов'язане із застосуванням страховиком коефіцієнта фізичного зносу. Оскільки компенсація сум, що припадають на коефіцієнт фізичного зносу та франшизи, якщо вона визначена договором, є обов'язком винної особи, суд обґрунтовано поклав обов'язок по виплаті різниці між виплаченим ПрАТ «СК «Граве Україна» відшкодуванням та здійсненою ТДВ «СГ «Оберіг» виплатою в сумі 8171,40 грн. на відповідача ОСОБА_1 ..
Колегія суддів відхиляє доводи скарги, що ТДВ «СГ «Оберіг» при розрахунку страхового відшкодування безпідставно застосувало коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 не оспорював дій ТДВ «СГ «Оберіг» щодо нарахування та виплати ПрАТ «СК «Граве Україна» страхового відшкодування на підставі укладеного із ним договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що з моменту виробництва пошкодженого автомобіля «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , пройшло менше 7 років. Разом з тим, як вбачається із Свідоцтва реєстрації транспортного засобу перша реєстрація автомобіля «Nissan Х-Trail, номерний знак НОМЕР_1 була проведена 19 травня 2012 року /а.с.20/, тобто на момент вчинення ДТП вказаний автомобіль був в експлуатації більше 7 років, а тому суд відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача відносно вказаних доводів.
Колегія суддів вважає такими, що не відповідають матеріалам справи посилання апелянта на те, що ПрАТ «СК «Граве Україна» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «СК «Граве Україна» виплачувалося страхове відшкодування не безпосередньо власнику транспортного засобу «Nissan Х-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , а на рахунок станції технічного обслуговування на підставі відповідного розрахунку вартості робіт та запасних частин. Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що виплачена ПрАТ «СК «Граве Україна» сума страхового відшкодування не відповідає вартості ремонту пошкодженого автомобіля, завданим внаслідок ДТП, або є завищеною.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочного рішення суду без змін.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, то понесені відповідачемвитрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.
Щодо поданої представником позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. Із змісту вказаної заяви вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
До заяви про стягнення судових витрат було долучено повноваження представника позивача - Синюка С.Л.,рахунок фактуру №23 від 04 серпня 2025 року, платіжну інструкцію №10 від 04 серпня 2025 року про перерахування ПрАТ «СК «Граве Україна» на рахунок АБ «Синюк та партнери» 109650 грн за надані юридичні послуги, акт виконаних робіт від 08 серпня 2025 року, квитанція про надсилання стороні ПрАТ «СК «Граве Україна» вказаної заяви:
Квитанція №4344083 від 28 серпня 2025 року про направлення стороні ПрАТ «СК «Граве Україна»: Про стягнення витрат на правову допомогу по справі №361/8977/24, додаток 1.Повноваження, Додаток 2. Документи на підтвердження понесених витрат.
Від кого доставлено: Синюк Станіслав Леонідович , Кому доставлено: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна».
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (ч. 3 ст. 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (п. 6 ч. 1 ст. 183 ЦПК України).
За правилами ч. 2 ст.183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року в справі № 626/133/21 зазначено: «суд апеляційної інстанції встановив, що до заяви ОСОБА_1 не додано доказів направлення (надання) іншим учасникам справи копії заяви про ухвалення додаткового рішення разом із додатками, доданими до неї та, як наслідок, виснував про наявність підстав для відмови в ухваленні додаткового рішення у справі на підставі частини дев'ятої статті 83 ЦПК України.
За правилами ч.9 ст. 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Порівняльний аналіз правил частини дев'ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев'ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень».
Однак, ПрАТ «СК «Граве Україна» було направлено заяву про стягнення судових витрат позивачу у справі, інтереси якого і представляв адвокат Синюк С.Л.. Тобто, адвокатом Синюком С.Л. не було надано доказів надсилання вказаної заяви відповідачу ОСОБА_1 та/або його представнику копії заяви про стягнення судових витрат із додатками, які є доказами понесення витрат на правничу допомогу.
Отже, представником ПрАТ «СК «Граве Україна»- Синюком С.Л. не дотримано вимоги ч.4 ст. 183 ЦПК України.
За таких обставин, відповідач був позбавлений можливості надати свої заперечення щодо заяви про стягнення з нього витрат на правничу допомогу, а тому вказана заява представника ПрАТ «СК «Граве Україна»- Синюка С.Л. про стягнення понесених судових витрат підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 141, 183, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач В.В.Соколова
Судді О.В. Желепа
Н.В.Поліщук