18 грудня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненнями першого заступника військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_10 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2019, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Новоукраїнка Кіровоградської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: м. Камишин Волгоградської обл. Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим,
Вказаним вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано невинуватими у тому, що ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду начальника митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС України, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч вимогам ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України, 26.12.2016 більш точний час не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі адміністративної будівлі митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС України за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22, оголосив ОСОБА_11 прохання надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 600 (п'ять тисяч шістсот) доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 26.12.2016 складає 147 090 гривень), з розрахунку по 800 (вісімсот) доларів США за 1 контейнер з товарами ТОВ «Вектор Стар», за невчинення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 дій з використанням наданого йому службового становища, спрямованих на штучне затягування митного оформлення товарів, а саме неприйняття ОСОБА_6 участі у проведенні митного контролю та митного оформлення 7 контейнерів з товарами, що переміщуються через митний кордон України ТОВ «Вектор Стар», неприйняття ним рішення про здійснення особовим складом указаного митного поста обов'язкового митного огляду 7 контейнерів, де знаходяться товари ТОВ «Вектор Стар», які підлягають митному контролю, не вимагання останнім від представників ТОВ «Вектор Стар» проведення навантаження, вивантаження товарів, що підлягають митному контролю.
Діючи умисно, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та працівником правоохоронного органу, діючи з вищенаведених метою та мотивами, обіймаючи посаду начальника митного поста «Східний» Київської митниці ДФС України, ОСОБА_6 всупереч вищенаведених вимог законодавства, 07.02.2017, приблизно о 16 год. 00 хв., одержав через ОСОБА_7 , який знаходився у службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі адміністративної будівлі митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС України за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22, від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 600 (п'ять тисяч шістсот) доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 07.02.2017 складає 152 671 гривень), з розрахунку по 800 (вісімсот) доларів США за 1 контейнер з товарами ТОВ «Вектор Стар», за невчинення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 дій з використанням наданого йому службового становища, спрямованих на штучне затягування митного оформлення товарів, а саме неприйняття ОСОБА_6 участі у проведенні митного контролю та митного оформлення 7 контейнерів з товарами, що переміщуються через митний кордон України ТОВ «Вектор Стар», неприйняття ним рішення про здійснення особовим складом указаного митного поста обов'язкового митного огляду 7 контейнерів, де знаходяться товари ТОВ «Вектор Стар», які підлягають митному контролю, не вимагання останнім від представників ТОВ «Вектор Стар» проведення навантаження, вивантаження товарів, що підлягають митному контролю чим вчинив прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Перший заступник військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема прокурор зазначає, що винуватість обвинувачених у вчиненні злочину повністю доводиться дослідженими доказами. Однак, судом порушено вимоги ст. 94 КПК України при надані оцінки заяві ОСОБА_11 та порядку внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, висновок суду щодо наявності провокації злочину з боку заявника є надуманим та жодним чином не вмотивований. Також суд безпідставно визнав недопустимим докази сторони обвинувачення, оскільки висновки суду щодо процесуальних порушень в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій не відповідають дійсності. Крім того суд не надав жодної оцінки речовим доказам у справі, які є належними та допустимими. Також суд безпідставно встановив обмеження сторони захисту у наданні доступу до матеріалів досудового розслідування.
До початку апеляційного розгляду прокурор подав доповнення до апеляційної скарги, в яких просить вирок суду скасувати в призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на неякісну інформацію аудіо запису судових засідань за 07.08.2018 та 11.09.2018, а також на відсутність аудіо запису судового засідання за 12.04.2019. За відсутності підстав для скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, задовольнити первинну апеляційну скаргу та постановити новий вирок.
Захисник ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити вирок без змін. Зазначає, що висунуте ОСОБА_12 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не було доведено його винуватості поза розумним сумнівом, а зібрані докази є суперечливими та здобутими з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, захисник ОСОБА_8 подав заперечення на доповнення до апеляційної скарги, в яких просить відмовити у їх задоволенні та залишити вирок суду без змін. Вважає, що викладені у доповненні до апеляційної скарги обставини не є істотними порушеннями в розумінні п.7 ч.2 ст.412 КПК України.
Захисник ОСОБА_9 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду без змін. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, невмотивованою та побудованою на припущеннях.
Також захисник ОСОБА_9 подала заперечення на доповнення до апеляційної скарги, в яких просить відмовити у їх задоволенні та залишити оскаржуваний вирок без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив всі надані сторонами докази.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність, що в діянні обвинувачених є склад інкримінованого їм кримінального правопорушення ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах - показаннях обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; витягах з ЄРДР; заяві ОСОБА_11 ; супровідному листі №14/288 від 10.01.2017; постанові від 22.02.2017; постанові №85т від 06.02.2017; дорученні прокурора №86т від 06.02.2017 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії; супровідному листі №14/2367 від 07.02.2017; протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів від 07.02.2017; постанові прокурора №52т від 26.01.2017 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії; дорученні прокурора №53т від 26.01.2017; супровідному листі №14/4/1-2484 від 08.02.2017; протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів від 08.02.2017; клопотанні прокурора про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.01.2017; ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 12.01.2017; клопотанні старшого слідчого, погодженого прокурором про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.02.2017; ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 12.01.2017; дорученні прокурора №8т від 12.01.2017; протоколі обшуку від 08.02.2017; ухвалах слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017; протоколах обшуку від 08.02.2017; ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017; протоколах затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.02.2017; ухвалах слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2017; постановах старшого слідчого від 09.02.2017; протоколі огляду від 09.02.2017 з фототаблицею; протоколі огляду речей від 14.02.2017 з фототаблицею; супровідному листі в.о. начальника Київської міської митниці ДФС ОСОБА_19 ; особовій справі №103 ОСОБА_6 ; цивільно-правовій угоді від 01.07.2016; ВП-спецрозділ від 21.02.2018; наказі №2 від 26.05.2017; наказі №3 від 10.09.2018; ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017; протоколі обшуку від 14.02.2017; ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2017; висновку експерта №228/1 від 14.02.2017; постанові старшого слідчого від 07.04.2017; протоколі огляду речей від 18.04.2017; протоколі огляду речей від 19.04.2017; наказі/розпорядженні №2-к від 16.01.2017; супровідному №14/4302 від 17.02.2017; протоколах від 08.02.2017, 09.02.2017, 13.02.2017 про фіксування отриманих фактичних даних - розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_7 з додатками; протоколах від 09.02.2017, 13.02.2017, про фіксування отриманих фактичних даних - розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з додатками; протоколі від 24.04.2017 про результати надання доступу до матеріалів досудового розслідування; заяві про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товаром /Форма №1-ЗЕД/ від 05.12.2016, 13.01.2017; запиті про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код юридичної особи 40882942; заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи від 07.10.2016; реєстраційній заяві платника податку на додану вартість /форма №1-ПДВ/ від 07.11.2016; формі 3 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу; статуті ТОВ «Вектор Стар» м. Київ від 2016 року; протоколі №2 загальних зборів Учасників ТОВ «Вектор Стар» від 27.12.2016; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002455492 від 10.04.2017; заяві від 07.04.2017; листі генерального директора ТОВ «Ветекс» ОСОБА_20 №41 від 13.04.2017; листі заступника начальника ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_21 №5158/10/15-53-21-02 від 04.05.2017; відомостях від 30.03.2017 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав суду, що протягом останніх 20 років пропрацював на митниці. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався. Начальником митного посту «Східний» працював з лютого 2015 року. За період роботи на цій посаді до нього декілька разів звертались особи, які займались контрабандою та іншою діяльністю в обхід законодавства з пропозиціями здійснювати розмитнення вантажів за винагороду, на що він категорично відмовляв. В кінці грудня 2016 року йому зателефонував один із керівників Головного управління ДФС в м. Києві і повідомив, що до нього приїде людина проконсультуватись з приводу розмитнення товару, який відповідає вимогам законодавства і Митному кодексу, тобто без будь-яких порушень митного законодавства. Після цього до нього з'явився ОСОБА_22 та повідомив, що хоче імпортувати товари з КНР через митний пост «Східний» Київської митниці ДФС України. Він розповів йому встановлені законом вимоги для митного оформлення товару. На запитання про оплату він повідомив, що кошти повинні надходити до держбюджету та ніяких додаткових платежів здійснювати не потрібно. Крім того, ОСОБА_23 попросив порекомендувати йому брокерські компанії, які здійснюють свою діяльність на МП «Східний» і можуть оформити вантаж, на що він назвав декілька компаній, в тому числі ТОВ «ВТЛ Плюс». Крім того, ОСОБА_23 наполегливо запитував про вартість розмитнення, на що він відповів, що вартість послуг встановлюється індивідуально брокером. До 8 лютого 2017 року ОСОБА_23 він не бачив, неправомірної вигоди у нього не вимагав, перепон або допомоги в розмитненні вантажу ОСОБА_24 не здійснював і не міг цього зробити, оскільки не знав яку фірму він представляє. Крім того, оформлення контейнерів ТОВ «Вектор Стар», почалося в січні 2017 року, в період його перебування на лікарняному. Після виходу на роботу, до нього заходив ОСОБА_7 , який повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_25 , пославшись на його рекомендацію. Сума винагороди за брокерські послуги йому невідома, коштів від ОСОБА_26 та ОСОБА_25 він не отримував, впливу на проходження митних процедур не здійснював та не міг цього робити, оскільки електронна база формує митні процедури і на це впливати ніхто не може. На його думку, через його принципову позицію щодо недопущення розмитнення контрабандної продукції, певні особи, при співпраці з СБУ шляхом організації провокації, вирішили таким чином відсторонити його від посади начальника митного посту.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні місцевого суду свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав суду, що протягом останніх декілька років він займається брокерською діяльністю, а саме оформленням митних вантажів. В грудні 2016 року він співпрацював з ПП «ВТЛ Плюс» на підставі цивільно-правової угоди б/н від 01.07.2016. В кінці грудня 2016 року, він знаходився у приміщенні адміністративної будівлі за адресою вул. Довбуша, 22, де до нього звернувся чоловік, який представився ОСОБА_27 та шукав представника брокерської фірми «ВТЛ Плюс». Останній йому повідомив, що його підприємство уклало великий контракт на постачання з Китаю товарів, зокрема вони очікують надходження контейнерів з дитячими іграшками. Розмитнення вантажів «Вектор Стар» планує здійснювати на митному посту «Східний». Про намір розмитнювати товари він попередив начальника митного посту, та попросив його рекомендувати брокерську фірму з відповідальним ставленням до роботи. З його слів, начальник посту порадив звернутися до кількох фірм, у тому числі до «ВТЛ Плюс». Крім того повідомив, що вантаж дуже терміновий, оскільки ТОВ «Вектор Стар» новостворена компанія, її майбутні прибутки та репутація залежать від того, як якісно та швидко будуть розмитнені та направлені до кінцевого покупця товари. Ситуація ускладнена тим, що контейнери пливуть морем значно довше, ніж вони розраховували, у ТОВ «Вектор Стар» «горять» контракти на постачання українським оптовим покупцям, тому вони готові платити за якісну роботу митного брокера. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_25 про те, що ПП «ВТЛ плюс» спеціалізується на розмитненні вантажів, роз'яснив процедуру оформлення та повідомив, що це коштує недешево та займає певний час, оскільки необхідно залучити вантажників та додаткових брокерів для проведення попереднього фізичного огляду вантажу. Враховуюче наведене а також те, що всі контейнери мають надійти одночасно, що ускладнить роботу брокерів, ОСОБА_28 запропонував сплатити по 800 доларів за розмитнення кожного контейнеру та просив зберегти під час митних процедур упаковки товарів, за що пообіцяв доплатити ще по 50 доларів за контейнер. Під час розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_25 , що виконавчою службою заблоковані рахунки ТОВ «ВТЛ Плюс», на що ОСОБА_25 пообіцяв розрахуватися готівкою. Після цього вони обмінялися контактами. Весь необхідний документообіг між ними здійснювався електронною поштою. Всі контейнери, прийшли майже одночасно. Фізичний огляд всіх контейнерів з товарами здійснений якісно, терміново та без зауважень з боку клієнта щодо цілісності та збереження товарного вигляду. Митне оформлення контейнерів було здійснено якісно та оперативно. Єдиною затримкою безпосередньо під час митного оформлення стало те, що в одному з контейнерів з іграшками, інспектором митного посту була виявлена незадекларована торгова марка. З цього приводу була складена картка відмови у митному оформленні. Після відмови у митному оформленні зауваження було враховано, в нову декларацію внесені необхідні корективи. При здійсненні всіх процедур митного оформлення на оглядовій рампі митного терміналу був присутній представник ТОВ «Вектор Стар». Весь вантаж був розмитнений до кінця січня 2017 року. З начальником митного поста ОСОБА_6 про здійснення митного оформлення вантажів ТОВ «Вектор Стар» він розмовляв один раз та повідомив йому, що за його рекомендацією до нього звернулося ТОВ «Вектор Стар». Згідно попередньої домовленості він мав отримати від клієнта гроші та розрахуватися з колегами з ПП «ВТЛ Плюс» за виконану роботу наступним чином: 200 доларів за проведення фізичного огляду кожного контейнеру, по 150 доларів за підготовку та подання декларацій. По 100 доларів вантажникам за прискорення вантажних операцій. Крім того, планувалося, що певна сума буде витрачена на сплату боргу ПП «ВТЛ Плюс», з метою зняття арешту з рахунку компанії. Він зателефонував ОСОБА_24 та домовився про розрахунок на початку лютого, оскільки останній був за межами Києва. Перший раз ОСОБА_28 прийшов 07.02.2017 та приніс 5600 доларів США, на запитання про раніше обумовлені 50 доларів з контейнера, ОСОБА_25 пообіцяв принести їх на наступний день. 08.02.2017 ОСОБА_25 знову приїхав і привіз 350 доларів США, після чого ОСОБА_7 був затриманий працівниками СБУ. Всього ОСОБА_25 він бачив 3 рази. В супроводженні і розмитненні вантажу останній участі не приймав. Також показав, що начальника МП «Східний» ОСОБА_6 він знає давно, оскільки вони разом працювали в митних органах, але з 2011 року вони майже не спілкувалися, у зв'язку з його звільненням з митних органів. Ніяких дій чи прохання щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 йому не висловлював.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що до 2014 року він займався розмитненням вантажів з Китаю в м. Луганську. В кінці літа 2016 року він перебував в м. Одеса, де зустрівся з друзями, які в ході розмови запропонували йому допомогу з працевлаштуванням в м. Києві. Познайомившись з ОСОБА_29 , приблизно у листопаді 2016 року, останній запропонував йому посаду його помічника по розмитненню товару з Китаю в ТОВ «Вектор Стар», після чого вони уклали трудовий договір. В ТОВ «Вектор Стар», він займав посаду менеджера. В кінці грудня 2016 року він приїхав у м. Київ, на Східний пост митниці, де познайомився з начальником посту ОСОБА_6 . У кабінеті ОСОБА_6 він повідомив останньому, про намір розмитнити 7 контейнерів з товаром, на що ОСОБА_6 повідомив, що для уникнення будь-яких проблем необхідно заплатити 800 доларів США за контейнер. Після чого ОСОБА_6 познайомив його зі своїм помічником ОСОБА_7 та повідомив, що всі подальші дії необхідно врегульовувати з останнім. Він ОСОБА_7 повідомив, що скине всі документи, а так як йому питання неофіційної оплати не сподобалось, він звернувся з заявою про вимагання грошей, до правоохоронних органів - СБУ. Томаровщенку він нічого про це не повідомляв. 07.02.2017 працівники СБУ спорядили його відео та аудіо апаратурою, передали озвучену ОСОБА_7 суму коштів та на посту митниці, в кабінеті ОСОБА_7 , він передав останньому 5 600 доларів США, для ОСОБА_6 , як неофіційний платіж за безперешкодне розмитнення товару. Під час передачі коштів ОСОБА_7 йому повідомив, що потрібно сплатити ще 350 доларів США в рахунок розмитнення. Наступного дня, 08.02.2017, він приніс вказану суму коштів та знову передав їх ОСОБА_7 . В той день ОСОБА_6 також був на роботі, тому він зайшов до нього в кабінет та подякував за роботу. Після того, як він вийшов з приміщення митниці, туди зайшли працівники правоохоронних органів.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про стороною обвинувачення не надано достовірних об'єктивних даних, які б підтверджували правовий зв'язок ОСОБА_11 в якості представника ТОВ «Вектор Стар» під час складання заяви про кримінальне правопорушення, оскільки керівник підприємства ТОВ «Вектор Стар» ОСОБА_15 прийняв ОСОБА_11 на роботу лише 17.01.2017 року, тобто через тиждень після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому відповідно до витягу з ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення внесені не на підставі заяви ОСОБА_30 , а на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих коштів у сумі 350 доларів США від 08.02.2017 року не містить підпису самого ОСОБА_11 , добровільна згода ОСОБА_11 на залучення його до участі у негласних слідчих (розшукових) діях відсутня, а сам ОСОБА_11 , будучи допитаним у суді, не зміг надати будь-яких логічних пояснень, коли конкретно він звертався до СБ України із заявою про вчинення щодо нього та ТОВ «Вектор Стар» злочину.
Також судом було встановлено істотну невідповідність щодо розміру неправомірної вигоди між змістом заяви і показань ОСОБА_11 та матеріалами НСРД, оскільки у своїй заяві та показаннях ОСОБА_11 повідомляв про вимагання у нього 80000 грн., а у протоколі огляду та вручення грошових коштів зазначається сума 5600 доларів США, джерело походження якої залишилось не доведеним.
Враховуючи суперечливі свідчення ОСОБА_11 та упередженість дій правоохоронних органів в частині реєстрації заяви про злочин та проведення НСРД, суд першої інстанції визнав сумнівними показання ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні, а дії правоохоронних органів по відношенню до обвинувачених такими, що мали ознаки провокації злочину.
Відповідно до частини 3 ст.271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб докази та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено і інші істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені в ході зібрання доказів обвинувачення під час досудового розслідування, які потягнули за собою недопустимість таких доказів.
Так, в порушення вимог ч.3 ст.233, ст.234 КПК України протокол обшуку від 08.02.2017 службового кабінету ОСОБА_7 , в ході якого були виявлені та вилучені речові докази, не містить запису, на підставі чого проводилась вказана слідча дія та за допомогою яких технічних засобів здійснювалась технічна фіксація цієї слідчої дії, а сам відеозапис слідчої дії є неповним, оскільки був перерваний з технічних причин.
В порушення вимог ч.2 ст.290 КПК України слідчі не забезпечили стороні захисту можливість ознайомлення з носіями інформації, на підставі яких складались протоколи розшифрування записів телефонних розмов та особистих зустрічей ОСОБА_11 з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які були надані до суду як докази на підтвердження винуватості осіб, що потягло за собою недопустимість як доказів цих носіїв та протоколів, складених на базі наявної в них інформації.
Як вбачається з протоколу доступу до матеріалів провадження, адвокату ОСОБА_31 стороною обвинувачення не були відкриті в порядку ст.290 КПК України частина матеріалів досудового розслідування, а саме - протокол за результатами проведення негласних слідчих /розшукових/ дій стосовно ОСОБА_6 М14/4-2826 від 09.02.2017 з додатком DVD-R №131 від 08.02.2017 року, протокол за результатами проведення негласних слідчих /розшукових/ дій стосовно ОСОБА_6 М14/4-2828 від 13.02.2017 з додатком DVD-R №137 від 3.02.2017 року, Міcro SD №3104 від 26.08.2014 /додаток до протоколу №14/4-2825 від 08.02.2017/. Міcro SD №126т від 06.02.2017 /додаток до протоколу №14/4-2824 від 08.02.2017, №14/4-2826 від 09.02.2017 та №14/4-2827 від 09.02.2017/. Міcro SD №128т від 08.02.2017 /додаток до протоколу №14/4-2828 від 13.02.2017, №14/4-2829 від 13.02.2017). DVD-R №132 від 08.02.2017.
Крім того у вказаному протоколі не зазначено кількість аркушів, з яких складається четвертий том, в якому знаходились матеріали НСРД, що також підтвердив слідчий ОСОБА_16 під час допиту в судовому засіданні.
Також вказаний протокол не містить відміток про ознайомлення стороною захисту з речовими доказами та електронними носіями інформації, на яких зафіксовані результати НСРД, що відповідно до ч.12 ст.290 КПК України тягне за собою недопустимість цих доказів.
З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що всі докази, зібрані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді контролю за вчиненням злочину за участю свідка ОСОБА_11 є недопустимими.
Оцінивши досліджені докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
За результатами дослідження за клопотанням прокурора доказів судом апеляційної інстанції, не було встановлено будь-яких нових фактичних даних, які могли б поставити під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.
Зміст досліджених судом першої інстанції доказів правильно відображено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
З метою перевірки правильності висновків суду щодо показань свідка ОСОБА_11 апеляційним судом було прийняте рішення про необхідність допиту вказаного свідка, однак вжитими заходами забезпечити його прибуття в судове засідання не виявилось можливим, свідок до суду не прибув, показання по суті справи не дав.
З огляду на те, що колегія суддів не змогла дослідити показання свідка ОСОБА_11 безпосередньо через його неявку в судові засідання, відповідно до встановленої Верховним Судом практики апеляційний суд позбавлений можливості надати його свідченням іншу оцінку, ніж ту, яку їм надав суд першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом не встановлено підстав для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції та постановлення апеляційним судом нового обвинувального вироку.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, то в силу ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
порушено правила підсудності;
не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.
За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої здійснювалось з дотриманням вимог ст.108 КПК України та Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом ДСАУ від 20.09.2012 № 108.
Журнали судових засідань також в повній мірі відповідають вимогам вказаних нормативних актів.
В матеріалах кримінальної справи дійсно відсутній технічна фіксація судових засідань від 07.08.2018, 11.09.2018, 12.04.2019, проте журнали вказаних засідань містять усі визначені ст.108 КПК України відомості щодо складу суду, реквізитів кримінального провадження, дати і часу судових засідань, часу, номеру та найменування процесуальних дій, що проводились під час цих судових засідань, постановлені судом ухвали тощо.
У вказаних журналах в повній мірі зафіксовано зміст досліджених доказів, який в подальшому відображено у вироку та який учасниками кримінального провадження, і зокрема апелянтом, не оспорюється.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутність технічної фіксація судових засідань від 07.08.2018, 11.09.2018, 12.04.2019 не привела до неповноти судового розгляду та не поставила під сумнів обґрунтованість та правильність прийнятого судом рішення.
Також у колегії суддів немає підстав вважати, що судом першої інстанції не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу з доповненнями першого заступника військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2019 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3