Справа № 947/3880/26
Провадження № 2/947/2105/26
про залишення заяви без руху
30.01.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
29 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої просить:
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб та заборонити відчужувати транспортний засіб Opel Vivaro, VIN кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 р. для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Бескровного Я.В. Фактично матеріали передано судді згідно реєстру передачі справ 30.01.2026 р.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., а з урахуванням коефіцієнту за подачу заяви з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС то судовий збір становить 532,48 грн.
В матеріалах справи відсутній оригінал платіжного документу , який підтверджує сплату судового збору .
При цьому, одночасно з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, представником заявника заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Приписами ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, положення статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Таким чином, норма статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає застосування вказаного процесуального інструменту за наявності перелічених трьох умов.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового забору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Приписами частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
На підтвердження неспроможності сплатити судового збіру, у розмірі визначеному законодавцем, представник заявника надав копію довідок ОК-7 та ОК-5, а також Довідки про доходи №6082 0502 0481 2006 та №0228 2525 9095 4240 .
Інших доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище заявника, останній суду не надав.
На переконання суду та обставина, що позивач є пенсіонером, не є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Як зазначалося вище, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Суддя зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Вирішуючи клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суддя зауважує, що вказані у ньому обставини та надані на їх підтвердження докази в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати позивачем судового збору у визначному законом розмірі.
За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягає залишенню без руху для усунення недоліків сплати судового збору у розмірі 532,48 грн. за реквізитами: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження усунення недоліків заяви та сплати судового збору до Київського районного суду м. Одеси заявнику необхідно надати відповідний платіжний документ.
Керуючись положеннями ст. 175 177, 185 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - залишити без руху.
Надати заявнику 10 денний строк для усунення недоліків заяви, який відраховувати із дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявикові.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я. В. Бескровний