Справа № 947/34478/25
Провадження № 2/947/450/26
30.01.2026 року м. Одеса
Київський районний суд у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивачка ОСОБА_1 15 вересня 2025 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №182248, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9843823 від 29.07.2020 року у розмірі 21 774,00 грн. на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» (право вимоги перейшло до ТОВ ТОВ «Сіроко Фінанс» від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу №016-180421від 01.04.2021 року). Також просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» на свою користь судовий збір у розмірі 1816,80 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис №182248 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» заборгованість у розмірі 21 774,00 грн., яка складається з 7200,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13 824,00 - заборгованість за відсотками, яка виникла за період з 01.04.2021 р. по 31.05.2021 включно.
Позивач вказує на те, що кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначає, що у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів, які встановлюють безспірність заборгованості, відповідно до Переліку № 1172, такий виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного законодавства, так як у нотаріуса були відсутні підстави безсумнівно вважати, що борг за кредитним договором існує та саме у тому розмірі, я якому зазначив стягувач, що позивач (боржник) ознайомлена з ним і немає заперечень проти суми заборгованості.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 11 листопада 2025 року о 10 годині 00 хвилин. 02.10.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67901747, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого Одеської області Крецулом Вадимом Андрійовичем, на підставі виконавчого напису № 182248 від 16.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Вадимом Андрійовичем до набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Крецулу Вадиму Андрійовичу для виконання.
Позивачка у підготовчі засідання 11.11.2025, 04.12.2025 не з'явилася, про час та місце його проведення сповіщена належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував та позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Сіроко Фінанс» у підготовчі засідання 11.11.2025, 04.12.2025 не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило. Відзив на позов суду у визначений час не надав.
Треті особи у підготовче засідання 04.12.2025 не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлялись належним чином
Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення, поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (приватний нотаріус Остапенко Є.М.).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення приватний виконавець Крецул В.А. отримав копію ухвали та судову повістку 21.11.2025.
Пояснення, інші процесуальні документи від вказаних осіб до суду не надходили.
Ухвалою від 04.12.2025 підготовче провадження закрито, справу призназначено до судового розгляду.
Сторони у судові засідання 20.01.2026 та 30.01.2026 не з'явилися. Про проведення судових засідань повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також судом відповідачу та третім особам направлялись судові повістки на електронну адресу, про виклик у судові засідання, призначені на 20.01.2026 та 30.01.2026.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
29.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9843823.
01.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», укладено Договір факторингу №016-180421, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є ТОВ «Сіроко Фінанс», в тому числі і за Кредитним договором № 9843823 від 29.07.2020 року.
16.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №182248, щодо стягнення з позивачки на користь ТОВ «Сіроко Фінанс», заборгованості в розмірі 21 774,00 грн., яка складається з 7200,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13 824,00 - заборгованість за відсотками, яка виникла за період з 01.04.2021 р. по 31.05.2021 включно.
16.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження № 67901747, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 21 774,00 грн. на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно підпунктом 1.1. пункту 1 Глави 16 розділу ІІ цього Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (п.п. 1.2 Порядку)
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, вимоги до якої визначено підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2).
Отже, законом передбачено, що для стягнення грошей або витребування майна від боржника у зобов'язанні нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому обов'язковим для вчинення виконавчого напису є подання нотаріусу оригіналу нотаріально-посвідченого договору та документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Положеннями пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів 'в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення оспорюваного виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Отже, вчиняючи виконавчий напис про стягнення боргу з позивачки на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» заборгованості за кредитним договором №9843823 від 29.07.2020 року, приватний нотаріус не врахував того, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», що передбачали можливість вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин за певним переліком документів. В подальшому з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 Кабінет Міністрів України своєю постановою №480 від 19.04.2022 виключив з Переліку розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскільки відповідачем іншого не доведено, суд вважає, що укладений між банком та позивачкою кредитний договір, який встановлює заборгованість, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем.
Таким чином, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) та встановивши відсутність доказів направлення позичальнику стягувачем листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником (позивачем) такого листа, що також не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд зазначає, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
До подібних правових висновків дійшов також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), постанові від 25 березня 2019 року, у справі № 629/3881/16-ц, провадження № 61-31187св18.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачка довела суду поза розумним сумнівом, що вона не була обізнаною ані з сумою боргу, ні зі зміною кредитора, а також не мала можливості подати заперечення щодо заборгованості, яка подана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, що об'єктивно виключало вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Остапенко Є.М.
З врахуванням таких обставин, суд дійшов висновку, що у приватного нотаріуса не було доказів безспірності розміру заборгованості, як немає відповідних доказів і у суду.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно наявних у матеріалах справи документів між ТОВ «ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9843823, який не був нотаріально посвідчений, суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса №182248 від 16.06.2021 року не відповідає вимогам закону, а відтак його вчинено з порушенням прав позивача.
Отже позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір та понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже з відповідача на користь держави підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №182248 від 16.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс » (код ЄДРПОУ 42827134, місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд.45, оф.510А) заборгованість за кредитним договором №9843823 від 29.07.20 у розмірі 21 774,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання копії) до Одеського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», адреса місцязнаходження: 03035, м. Київ, вулиця Митрополіта Василя Липківського, 45, офіс 510-А, код ЄДРПОУ: 42827134.
Треті особи:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 78.
Заочне рішення суду проголошене та підписане 30.01.2026.
Суддя: Ю. А. Скриль