Справа №127/14400/24
Провадження №1-кп/127/402/24
30 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 , представник потерпілого ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 , представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 29.06.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020030000040 від 28.01.2024, -
28.01.2024 близько 00:15 год., ОСОБА_5 , перебуваючи на сьомому поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , почав проламувати вхідні двері до тамбуру, де знаходяться квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , в цей момент, у приміщення тамбуру вийшов мешканець квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_11 з яким у нього виник конфлікт, на ґрунті неправомірної поведінки ОСОБА_5 .
Під час конфлікту ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, маючи суттєву фізичну перевагу над потерпілим, із прикладанням значної фізичної сили, неодноразово завдав цілеспрямованих ударів ОСОБА_11 в ділянку життєво важливих органів - голови та шиї, а також, по іншим частинам тіла та кінцівках, внаслідок чого потерпілий перемістився на сходинковий майданчик шостого поверху та впав на підлогу де і залишився лежати.
Внаслідок дій ОСОБА_5 відбулось порушення життєвих функцій організму потерпілого ОСОБА_11 , що спричинили загрозливі для його життя явища, від яких останній не приходячи до свідомості, помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_13 о 18:16 год.
Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_11 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №155 від 15.02.2024, відкриту черепно-мозкову травму: забиту рану, садно, синці на обличчі, синці на губах з внутрішньої сторони, забиті рани на внутрішніх поверхнях обох губ, крововиливи в м'які покрови голови з внутрішньої поверхні у лобній ділянці зліва з переходом на ліву скроневу ділянку з просякненням лівого скроневого м'язу, в лобній ділянці зліва від центру в проекції рани на лобі з переходом на ліву тім'яну ділянку, в тім'яній ділянці по центру, в лівій тім'яній ділянці, в потиличній ділянці по центру, у правій скроневій ділянці, на межі правої тім'яної та потиличної ділянок, перелом лівої виличної дуги, перелом нижнього краю та латеральної стінки лівої орбіти, перелом передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи (клінічні дані), субдуральні нашарування крові у задній та середній черепній ямках основи черепа з правого боку, над правою потиличною долею, під наметом мозочка, травматичні субарахноїдальні крововиливи в ділянці лівої скроневої частки, над обома потиличними долями, на межі правої потиличної та тім'яної часток, над обома півкулями мозочка та хробаком мозочка, забій головного мозку на базальній поверхні правої скроневої частки з геморагічним просяканням, яка утворилася від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), можливо 28.01.2024, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така, що викликала загрозливі для життя явища та стоїть у причинному зв'язку зі смертю.
Виявлене під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 тілесне ушкодження у вигляді «відкритої черепно-мозкової травми» утворилося від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), якими також можуть бути «руки та взута нога людини».
Смерть ОСОБА_12 настала від вказаної відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась післятравматичним гнійним менінгоенцефалітом, набряком, набуханням та дислокацією головного мозку.
Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_12 є причинний зв'язок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, однак не заперечував факт спричинення потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. З приводу обставин справи повідомив, що напередодні подій він посварився зі своєю дівчиною та вони домовились зустрітися, щоб поговорити. Коли він прийшов за місцем її проживання на проспекті Космонавтів, виявив, що її не має вдома, тому поїхав за адресою проживання її матері по АДРЕСА_3 . Піднявшись на сьомих поверх будинку АДРЕСА_6 , він почав стукати у двері тамбура, однак йому ніхто не відчиняв, тому він наніс декілька ударів у двері, внаслідок яких вони були пошкодженні. Через шум, в тамбур вийшов потерпілий, який мешкав в сусідній квартирі та почав на нього сваритись, виганяти з тамбура, при цьому був випивший. Потерпілий взяв його за одяг і намагався виштовхнути з тамбура, після чого, він наніс йому руками три хаотичні, неприцільні удари в область голови та штовхнув його на сходи, від чого ОСОБА_11 впав та скотився вниз на поверх нижче. Далі він підійшов до квартири де могла б бути його дівчина, однак коли пересвідчився, що там зачинено, вийшов з під'їзду, зателефонував товаришу, який його забрав. Також, зазначив, що коли він виходив з під'їзду, то бачив потерпілого, який був живий, лежав між шостим та сьомим поверхами, хрипів та важко дихав. Повідомив, що втратив у тамбурі біля квартири кепку та паспорт. Заявлену у справі позовну заяву визнав частково, в ході судового розгляду попросив вибачення у потерпілих. Просив суд призначити справедливе та законне покарання.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , який є сином загиблого, зазначив, що 28.01.2024 йому зателефонувала дружина батька та повідомила, що він перебуває в лікарні. В зв'язку з чим він одразу поїхав до м. Вінниці в лікарню ШМД, де йому повідомили, що стан батька важкий, був великий набряк голови, впізнали його за татуюванням на тілі. Через декілька днів батько помер не приходячи до тями. Крім того, зазначив, що був на місці події, в під'їзді, де бачив кров між шостим та сьомим поверхами, а також, біля ліфту на сьомому поверсі, ще були зламані двері в тамбур. Також, повідомив, що заявлену позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_11 був її чоловіком, з яким у них є спільний син. З приводу обставин спричинення чоловіку тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала його смерть їй нічого не відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що 27.01.2024 близько 24:00 год. вона почула звуки з під'їзду, підійшовши до дверей звуки стали ще гучнішими та було чути звуки ударів. Коли вона глянула у вічко дверей, побачила, як один чоловік стояв над іншим, виражався нецензурною лайкою та запитував для чого він вийшов. Далі вона викликала працівників поліції, а підійшовши до балкону побачила чоловіка, якого бачила у вічко дверей, він виходив з двору будинку, був одягнений у куртку темного кольору. Коли приїхали працівники поліції, вона вийшла у під'їзд, де бачила чоловіка, який був без взуття, а голова його була вся в крові.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомила, що вона знайома з обвинуваченим та перебуває з ним у близьких стосунках. Крім того, зазначила, що ОСОБА_11 був сусідом по тамбуру де проживає її дідусь. В день події, до неї зателефонував дідусь та розповів, що у тамбурі відбувся конфлікт, він чув голос сусіда ОСОБА_15 , нащо вона йому повідомила не виходити з квартири.
Окрім показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- повідомлення про кримінальне правопорушення від 30.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 просив внести відомості про вчинення відносно його батька ОСОБА_11 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування (т.1 а.с. 137);
- протокол огляду місця події від 28.01.2024, разом з фототаблицями, відповідно до якого оглянуто під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору з підлоги площадки шостого кольору, металевий хрестик з підлоги між шостим та сьомим поверхами, кепку чорного кольору, яка знаходилась між восьмим та сьомим поверхами, змиви з ручки вхідних дверей до тамбуру квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , ручку від вхідних дверей до тамбуру №61, №62, паспорт громадянина ОСОБА_5 зі слідами бурого кольору, дві пластикові картки «Premier Tower» (т.1 а.с. 139-166);
- протокол огляду місця події від 28.01.2024, разом з фототаблицями, відповідно до якого оглянуто під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору з поверхні стіни між восьмим та сьомим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні перила на п'ятому поверху, змив речовини бурого кольору з поверхні перила між четвертим та п'ятим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги між шостим та сьомим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні сходинки №4 між восьмим та сьомим поверхами, змив речовини білого кольору з поверхні дверей до квартири АДРЕСА_4 , п'ять слідів пальців рук (т.1 а.с. 170-187);
- протокол огляду місця події від 28.01.2024, разом з фототаблицями, відповідно до якого оглянуто вхід до під'їзду №2, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено сліди бурого кольору (т.1 а.с. 191-195);
- протокол обшуку від 28.01.2024, відповідно до якого в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , було виявлено та вилучено: одну пару кросівок чорного кольору, підголівник з дивану зі слідами бурого кольору, мобільний телефон, предмет ззовні схожий на ніж, змив з дивану зі слідами бурого кольору (т.1 а.с. 198-206);
- протокол огляду місця події від 29.01.2024, відповідно до якого було проведено огляд у АДРЕСА_3 , у лікарні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » де було виявлено та вилучено: светр синього кольору, футболку коричневого кольору, штани світло-коричневого кольору, які належать ОСОБА_11 (т.1 а.с. 241, 242);
- висновок експерта №СЕ-19/102-24/1643-Д від 30.01.2024, за результатами судової трасологічної експертизи, відповідно до якого, сліди пальців рук розмірами: 11x18 мм, 18x27 мм, 10x15 мм, слід руки розмірами 25x29 мм, які вилучені 28.01.2024 при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації особи (т.1 а.с. 216-220);
- висновок експерта №СЕ-19/102-24/1896-Д від 31.01.2024, за результатами судової трасологічної експертизи, відповідно до якого, слід пальця руки розмірами 18x27 мм залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , слід пальця руки розмірами 10x15 мм залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 (т.1 а.с. 223-231);
- протокол отримання зразків для експертизи від 01.02.2024, відповідно до якого у ОСОБА_11 за допомогою медичного шприца було відібрано зразок крові (т.1 а.с. 247);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 02.02.2024, відповідно до якого отримано відеозаписи з камер спостереження ЖК «Premier Tower» (т.2 а.с. 3-6);
- протокол огляду документа від 03.02.2024, об'єктом якого є відеозаписи отримані з камер спостереження ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований у АДРЕСА_8 , на яких зображений ОСОБА_5 одягнений у довгу чорну куртку, чорну кепку, сині джинси, чорні черевики, разом з ОСОБА_14 (т.2 а.с. 7-22);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 02.02.2024, відповідно до якого отримано відеозаписи з камер спостереження « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Вінницької міської ради (т.2 а.с. 26-29);
- протокол огляду документа від 03.02.2024, об'єктом якого є відеозаписи отримані з камер спостереження « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Вінницької міської ради (т.2 а.с. 30-34);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 02.02.2024, відповідно до якого отримано відеозаписи з камери спостереження «Червоний маркет», що розміщена на фасаді магазину (т.2 а.с. 38-41);
- протокол огляду документа від 03.02.2024, об'єктом якого є відеозаписи отримані з камери спостереження «Червоний маркет», що розміщена на фасаді магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_9 (т.2 а.с. 42, 43);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 02.02.2024, відповідно до якого отримано відеозаписи з камери спостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 47-50);
- протокол огляду документа від 03.02.2024, об'єктом якого є відеозаписи отримані з камери спостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 51);
- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_11 №1378 від 28.01.2024, відповідно до якої, в останнього встановлено діагноз: Струс головного мозку. Рана потиличної ділянки голови. Кома. При первинному огляді було встановлено попередній діагноз: гостре отруєння невідомою речовиною, забій головного мозку, забійна рана лобної та тім'яної ділянок, перелом лівої виличної дуги та кістки з незначним зміщенням, перелом задньої стінки лівої гайморової пазухи з незначним зміщенням. На фоні вкрай важкого стану, нестабільної гемодинаміки у пацієнта ІНФОРМАЦІЯ_13 о 17:46 раптово виникла зупинка серцевої діяльності, негайно було розпочато СЛР згідно протоколу, що тривала тридцять хвилин та виявилась безуспішною, ІНФОРМАЦІЯ_13 о 18:16 було констатовано біологічну смерть (т.2 а.с. 82-84);
- протокол огляду від 10.02.2024, відповідно до якого в приміщенні моргу було проведено огляд трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.2 а.с. 87-91);
- висновок експерта №155 від 14.02.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якого:
Згідно наданих на судово-медичну експертизу медичної документації, ОСОБА_11 з 28.01.2024 р. по ІНФОРМАЦІЯ_13 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де ІНФОРМАЦІЯ_13 р. о 18.16 год. було констатовано його біологічну смерть та був встановлений наступний діагноз заключний клінічний: «Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеню. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Переломи лівої виличної дуги та стінок лівої орбіти та лівої гайморової пазухи. Забійні рани голови верхньої та нижньої губи. Вентиляційно-асоціативно двобічна пневмонія. Набряк та дислокація головного мозку. Набряк легень. Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра дихальна недостатність. Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II, 2 ст. Ризик 3».
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлена відкрита черепно-мозкова травма: забита рана, садна, синці на обличчі, синці на губах з внутрішньої сторони, забиті рани на внутрішніх поверхнях обох губ, крововиливи в м'які покрови голови з внутрішньої поверхні у лобній ділянці зліва з переходом на ліву скроневу ділянку з просякненням лівого скроневого м'язу, в лобній ділянці зліва від центру в проекції рани на лобі з переходом на ліву тім'яну ділянку, в тім'яній ділянці по центру, в лівій тім'яній ділянці, в потиличній ділянці по центру, у правій скроневій ділянці (2), на межі правої тім'яної та потиличної ділянок, перелом лівої виличної дуги, перелом нижнього краю та латеральної стінки лівої орбіти, перелом передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи (клінічні дані), субдуральні нашарування крові у задній та середній черепній ямках основи черепа з правого боку, над правою потиличною долею, під наметом мозочка, травматичні субарахноїдальні крововиливи в ділянці лівої скроневої частки, над обома потиличними долями, на межі правої потиличної та тім'яної часток, над обома півкулями мозочка та хробаком мозочка, забій головного мозку на базальній поверхні правої скроневої частки з геморагіним просяканням, яка утворилася від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), можливо 28.01.2024, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така, що викликала загрозливі для життя явища та стоїть у причинному зв'язку смертю.
Також, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені синці на шиї, синці та садна на кінцівках, що виникли від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), мають ознаки легких тілесних ушкоджень та у причинному зв'язку зі смертю не стоять.
Виявлене під час судово-медичної експертизі трупа ОСОБА_11 тілесне ушкодження у вигляді вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми утворилося від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), якими, також, можуть бути «руки та взута нога людини».
У виявлених під час судово-медичної експертизі трупа ОСОБА_11 тілесних ушкодженнях не відобразилися індивідуальні особливості та характеристики травмуючого предмету (предметів), тому говорити про конкретний травмуючий предмет не представляється можливим.
Смерть ОСОБА_11 настала від вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась післятравматичним гнійним менінгоенцефалітом, набряком, набуханням та дислокацією головного мозку. Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_11 є причинний зв'язок.
Враховуючи характер, локалізацію - розташування в різних площинах, а також, тяжкість виявленого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесного ушкодження у вигляді вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми, виключається можливість виникнення її під час одноразового падіння з положення стоячи та співударяння з твердим тупим предметом, предметами.
Враховуючи характер, локалізацію - розташування в різних площинах виявленого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесного ушкодження у вигляді вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми, можна висловитись про те, що нападник та потерпілий могли знаходитись у будь якому положенні за умов доступності травмованих ділянок тіла та травмуючого предмету (предметів).
Враховуючи характер та локалізацію усіх виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, можна висловитись про те, що вектор дії травмуючої сили був різнонаправлений та спрямований в різних площинах тіла.
Враховуючи характер та локалізацію, а також тяжкість виявленого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесного ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, можна виловитись про те, що після отримання ним вказаного тілесного ушкодження він міг виконувати активні дії до настання загрозливих для життя явищ (т.2 а.с. 95-98);
- протокол затримання особи, на виконання ухвали суду від 13.02.2024, відповідно до якого, 13.02.2024 о 16:30 год. в АДРЕСА_10 , було затримано ОСОБА_5 за підозрою у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (т.2 а.с. 102);
- протокол обшуку від 13.02.2024, відповідно до якого у приміщенні кімнати готелю за адресою: АДРЕСА_10 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон у корпусі чорного кольору, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_16 , банківську картку, картку від сім-картки, картку-пропуск сірого кольору без будь-яких ідентифікаційних ознак (т.2 а.с. 105-108);
- протокол отримання зразків для експертизи від 14.02.2024, відповідно до якого у ОСОБА_5 за допомогою ватної палички, було відібрано два зразки букального епітелію (т.2 а.с. 118);
- висновок експерта №СЕ-19/102-24/3342-БД від 22.03.2024, за результатами проведення судової біологічної експертизи, відповідно до якого, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та генетичні ознаки зі зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.2 а.с. 127-137);
- висновок експерта №СЕ-19/102-24/3298-БД від 04.04.2024, за результатами проведення судової біологічної експертизи, відповідно до якого:
На трьох змивах з поверхні підлоги (об'єкти №№ 1, 2, 3), на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), у змиві речовини бурого кольору із поверхні дверей до тамбуру зовнішньої сторони до квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 (об'єкт №8), що були вилучені під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 та у змиві речовини бурого кольору з вхідних дверей під'їзду №2 (об'єкт №9), що був вилучений 28.01.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_3 , виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами.
В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених у трьох змивах з поверхні підлоги (об'єкти №№ 1, 2, 3), на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), у змиві речовини бурого кольору із поверхні дверей до тамбуру зовнішньої сторони до квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 (об'єкт № 8), що були вилучені під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 та генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених у змиві речовини бурого кольору з вхідних дверей під'їзду №2 (об'єкт №9), що був вилучений 28.01.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_3 .
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених у трьох змивах з поверхні підлоги (об'єкти №№ 1, 2, 3), що були вилучені під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 № СЕ-19/102-24/3342-БД).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та в об'єктах №№ 1, 2 складає 1,84481 х 10(-35). Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 54,2 децильйонів (5,45 х 10(34) осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та в об'єкті №3 складає 2,34262 х 10(-31). Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,27 нонильйонів (4,27 х 10(30) осіб.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_5 виключається.
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених у змиві речовини бурого кольору з вхідних дверей під'їзду №2 (об'єкт №9), що був вилучений 28.01.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_3 , збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 № СЕ-19/102-24/3342-БД).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та в об'єкті №9 складає 2,77555 х 10(-32). Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 36,0 децильйонів (3,60 х 10(31) осіб.
Походження вищевказаного сліду від ОСОБА_11 виключається.
Генетичні крові людини та клітин з ядрами, виявлених у змиві речовини бурого кольору із поверхні дверей до тамбуру зовнішньої сторони до квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 (об'єкт №8), що був вилучений під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) і генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД).
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), що був вилучений під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , є змішаними, належать більше, ніж одній особі, та є придатними для генетичної ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. При цьому встановлено, що генетичні ознаки особи, яка домінує в змішаних генетичних ознаках слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), що був вилучений під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об'єкт №2 у висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.03.2024 №СЕ-19/102-24/3342-БД).
Походження вищевказаних слідів за домінуючим ДНК-профілем від ОСОБА_11 виключається (т.2 а.с. 141-170);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 06.03.2024, відповідно до якого отримано відеозаписи з нагрудних реєстраторів (т.2 а.с. 176-178);
- протокол огляду документа від 06.03.2024, об'єктом якого є відеозаписи отримані з нагрудних реєстраторів (т.2 а.с. 179-185).
Також, судом було досліджено:
- витяг з кримінального провадження №12024020030000040 від 28.01.2024 (т.1 а.с. 133);
- постанова про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 28.01.2024, від 29.01.2024 (т.1 а.с. 134, 136);
- постанова про призначення групи прокурорів в кримінальному провадженні від 28.01.2024 (т.1 а.с. 135);
- заява ОСОБА_7 про надання згоди на огляд місця події від 28.01.2024 (т.1 а.с. 138);
- акт про застосування службового собаки від 28.01.2024 (т.1 а.с. 167);
- постанова про визначення предметів речовими доказами від 28.01.2024, від 29.01.2024, від 04.02.2024, від 13.02.2024, від 07.03.2024 (т.1 а.с. 168, 188, 196, 207, 208, 243, т.2 а.с. 23, 35, 44, 52, 109, 186);
- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 про надання дозволу на проведення обшуку від 30.01.2024, від 16.02.2024 (т.1 а.с. 169, т.2 а.с. 110, 111);
- ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 про накладення арешту на майно від 30.01.2024, від 31.01.2024, від 05.02.2024, від 19.02.2024 (т.1 а.с. 189, 190, 197, 209, 210, 244, 245, т.2 а.с. 112, 113);
- постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 30.01.2024, від 14.02.2024 (т.1 а.с. 246, т.2 а.с. 116, 117);
- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 01.02.2024 (т.2 а.с. 1, 2, 24, 25, 36, 37, 45, 46);
- постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного від 08.02.2024 (т.2 а.с. 72-74);
- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про тимчасовий доступ від 27.02.2024, від 04.03.2024, від 04.04.2024 (т.2 а.с. 77-79, 99-101, 123, 124);
- постанова про відновлення досудового розслідування від 10.02.2024 (т.2 а.с. 85, 86);
- постанова про зміну правової кваліфікації від 14.02.2024, відповідно до якої ч. 1 ст. 121 КК України змінено на ч. 2 ст. 121 КК України (т.2 а.с. 115);
- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 14.02.2024 (т.2 а.с. 119-122);
- постанова про продовження строку досудового розслідування від 26.03.2024 (т.2 а.с. 187-189);
- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 29.03.2024 (т.2 а.с. 190-192);
- постанова про зміну правової кваліфікації від 25.04.2024, відповідно до якої ч. 2 ст. 121 КК України змінено на ч. 1 ст. 115 КК України (т.2 а.с. 218, 219).
Крім того, судом було досліджено диски з відеозаписами проведених в ході досудового розслідування слідчих дій, результати проведення яких повністю збігаються з відомостями зазначеними у відповідних протоколах.
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що не визнає факт умисного вбивства потерпілого ОСОБА_11 , однак не заперечує нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень, зазначаючи, що наніс три удари, від яких потерпілий впав, скотився сходинками та коли він виходив з під'їзду, лежав між шостим та сьомим поверхами, був живий, хрипів і важко дихав.
Той факт, що саме ОСОБА_5 завдав ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження від яких останні помер, підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.
Зокрема, в ході огляду місця події було виявлено речовини бурого кольору, на різних поверхнях у під'їзді будинку, а також, паспорт громадянина ОСОБА_5 зі слідами бурого кольору, що відображено на фототаблицях, які долучені до протоколу.
Згідно проведеної експертизи №СЕ-19/102-24/1643-Д від 30.01.2024, встановлено, що сліди пальців рук розмірами: 11x18 мм, 18x27 мм, 10x15 мм, слід руки розмірами 25x29 мм, які вилучені 28.01.2024 при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації особи.
З висновку експертизи №СЕ-19/102-24/1896-Д від 31.01.2024 вбачається, що слід пальця руки розмірами 18x27 мм залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , слід пальця руки розмірами 10x15 мм залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 .
Також, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-24/3342-БД від 22.03.2024, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та генетичні ознаки зі зразка крові ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Далі в результаті проведення судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-24/3298-БД від 04.04.2024 було встановлено, що:
- генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених у змиві речовини бурого кольору з вхідних дверей під'їзду №2 (об'єкт №9), що був вилучений 28.01.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_3 , збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в об'єкті №9 складає 2,77555 х 10(-32). Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 36,0 децильйонів (3,60 х 10(31) осіб;
- генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), що був вилучений під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , є змішаними, належать більше, ніж одній особі, та є придатними для генетичної ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. При цьому встановлено, що генетичні ознаки особи, яка домінує в змішаних генетичних ознаках слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні паспорта на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 6, 7), що був вилучений під час огляду місця події 28.01.2024 у АДРЕСА_3 , збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, з огляду на вищевказані докази у кримінальному провадженні, які були дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що саме внаслідок дії обвинуваченого ОСОБА_5 були спричинено смерть потерпілого ОСОБА_11 .
В ході розгляду кримінального провадження сторона захисту не погодилась з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, однак дані заперечення не знайшли свого підтвердження на підставі досліджених судом доказів, зважаючи на наступне.
Так, вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого суд враховує, що ч. 1 ст. 115 КК передбачено відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а за ч. 2 ст. 121 КК - відповідальність настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
Слід мати на увазі, що спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями та наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб та засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів та наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.
Так, згідно медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_11 №1378 від 28.01.2024, в останнього встановлено діагноз: Струс головного мозку. Рана потиличної ділянки голови. Кома. При первинному огляді було встановлено попередній діагноз: гостре отруєння невідомою речовиною, забій головного мозку, забійна рана лобної та тім'яної ділянок, перелом лівої виличної дуги та кістки з незначним зміщенням, перелом задньої стінки лівої гайморової пазухи з незначним зміщенням. На фоні вкрай важкого стану, нестабільної гемодинаміки у пацієнта ІНФОРМАЦІЯ_13 о 17:46 раптово виникла зупинка серцевої діяльності, негайно було розпочато СЛР згідно протоколу, що тривала тридцять хвилин та виявилась безуспішною, ІНФОРМАЦІЯ_13 о 18:16 було констатовано біологічну смерть.
Крім того, в ході проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , №155 від 14.02.2024, було встановлено, що:
- при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлена відкрита черепно-мозкова травма: забита рана, садна, синці на обличчі, синці на губах з внутрішньої сторони, забиті рани на внутрішніх поверхнях обох губ, крововиливи в м'які покрови голови з внутрішньої поверхні у лобній ділянці зліва з переходом на ліву скроневу ділянку з просякненням лівого скроневого м'язу, в лобній ділянці зліва від центру в проекції рани на лобі з переходом на ліву тім'яну ділянку, в тім'яній ділянці по центру, в лівій тім'яній ділянці, в потиличній ділянці по центру, у правій скроневій ділянці (2), на межі правої тім'яної та потиличної ділянок, перелом лівої виличної дуги, перелом нижнього краю та латеральної стінки лівої орбіти, перелом передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи (клінічні дані), субдуральні нашарування крові у задній та середній черепній ямках основи черепа з правого боку, над правою потиличною долею, під наметом мозочка, травматичні субарахноїдальні крововиливи в ділянці лівої скроневої частки, над обома потиличними долями, на межі правої потиличної та тім'яної часток, над обома півкулями мозочка та хробаком мозочка, забій головного мозку на базальній поверхні правої скроневої частки з геморагіним просяканням, яка утворилася від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), можливо 28.01.2024, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така, що викликала загрозливі для життя явища та стоїть у причинному зв'язку смертю;
- при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені синці на шиї, синці та садна на кінцівках, що виникли від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), мають ознаки легких тілесних ушкоджень та у причинному зв'язку зі смертю не стоять;
- виявлене під час судово-медичної експертизі трупа ОСОБА_11 тілесне ушкодження у вигляді вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми утворилося від неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів), якими, також, можуть бути «руки та взута нога людини»;
- враховуючи характер, локалізацію - розташування в різних площинах, а також, тяжкість виявленого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесного ушкодження у вигляді вказаної у п. «2» відкритої черепно-мозкової травми, виключається можливість виникнення її під час одноразового падіння з положення стоячи та співударяння з твердим тупим предметом, предметами;
- враховуючи характер та локалізацію усіх виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, можна висловитись про те, що вектор дії травмуючої сили був різнонаправлений та спрямований в різних площинах тіла.
Кримінальне право не вимагає, щоб особа усвідомлювала причинний зв'язок у всіх деталях і особливостях, достатньо щоб особа усвідомлювала розвиток причинного зв'язку в загальних рисах, і неточність в деталях не має впливу на кримінальну відповідальність.
Ознаки суб'єктивної сторони й особливості психічного ставлення винуватої особи встановлюються судами з урахуванням особливостей вчиненого діяння та об'єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, на підставі доказів, зібраних у порядку, передбаченому КПК, та оцінених відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. При встановленні форми та виду вини, суд у кожному конкретному випадку виходить з аналізу всіх зібраних у справі доказів і сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує характер і спосіб його вчинення, інтенсивність і спрямованість протиправного впливу, кількість і локалізацію на тілі потерпілої особи тілесних ушкоджень, причини припинення протиправних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки тощо.
Визначальним для кваліфікації кримінального правопорушення з матеріальним складом є суб'єктивне ставлення винуватого до наслідків своїх дій. У аспекті встановлення підстави кримінальної відповідальності, юридичної оцінки суб'єктивного ставлення до вчиненого, суд мав враховувати, що за ступенем конкретизації у свідомості суб'єкта передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків виокремлюють визначений (пов'язаний із передбаченням конкретного наслідку) і невизначений (альтернативний) умисли, коли свідомістю винного охоплюється можливість настання двох або більше альтернативних наслідків. Небажання смерті потерпілого не виключає умисної вини. При невизначеному умислі, різновидом якого є альтернативний умисел, кваліфікація здійснюється в залежності від тих наслідків, які були фактично заподіяні.
Аналізуючи вищевикладені докази, враховуючи обставини самої події та показання обвинуваченого, який намагався ввести суд в оману, вказуючи про нанесення потерпілому лише трьох ударів, локалізацію ушкоджень, їх характер, зокрема, те що ОСОБА_5 без застосування допоміжних засобів, лише руками спричинив такої сили удари ОСОБА_11 від яких останній помер, при цьому зробив це з малозначного приводу, тому що до самої події він знайомий з ним не був, що виник у нього раптово, через агресію, в ході конфлікту який між ними трапився, а також те, що після самої події обвинувачений не надав допомогу потерпілому, який лежав, не вставав, лише хрипів, просто пройшовши повз нього, вийшов з під'їзду та займався власними справи до самого затримання працівниками поліції, тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив саме умисне вбивство ОСОБА_11 .
В суду немає підстав сумніватися в достовірності проведених експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними особами, що володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань. Висновки експертиз ніким з учасників судового провадження не оспорюються, не суперечать іншим зібраним доказам, достовірність яких встановлена судом та які підтверджують винуватість ОСОБА_5 у скоєні даного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вищезазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.
Таким чином, всі досліджені у судовому засіданні докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, а тому суд дійшов висновку, про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Частина 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що, вирішуючи в справах про злочини проти життя та здоров'я особи питання про те, з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин справи й враховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб вчинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату - це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності.
У даному кримінальному провадженні про умисел обвинуваченого ОСОБА_5 на вбивство ОСОБА_11 переконливо свідчить сукупність всіх фактичних обставин вчиненого ним діяння, зокрема, спосіб нанесення, характер і локалізація тілесних ушкоджень, інтенсивність та цілеспрямованість дій обвинуваченого, яка свідчить про наявність умислу саме на вбивство.
Крім того, про наявність в обвинуваченого прямого умислу на вбивство ОСОБА_5 також свідчить те, що обвинувачений після нанесення ударів потерпілому, не вжив жодних заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків у вигляді смерті, а саме: не намагався викликати швидку медичну допомогу, а залишив місце вчинення кримінального правопорушення, займався своїми справами, не цікавився взагалі подією, яка трапилась, аж до його затримання працівниками поліції.
У кримінальних правопорушеннях із похідними наслідками діяння безпосередньо породжує лише проміжний наслідок, який у свою чергу викликає наслідки похідні. Реальну можливість настання похідних наслідків створює не діяння само по собі, а викликані ним проміжні наслідки з урахуванням супутніх обставин. Отже, смерть як похідний наслідок і кінцевий результат злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не може виступати прямим наслідком вчиненого особою діяння. Якщо встановлені обставини свідчать, що за об'єктивними даними смерть, заподіяна потерпілому, є саме прямим наслідком протиправного впливу з боку обвинуваченого, то має місце прямий необхідний причинний зв'язок.
Враховуючи вищезазначене, усвідомлене завдання обвинуваченим, який мав суттєву фізичну перевагу над потерпілим, із прикладанням значної фізичної сили, декількох ударів по різним частинам тіла, кінцівках, у тому числі в ділянку життєво важливих органів - голови та шиї потерпілому, внаслідок чого, останній отримав тяжке тілесне ушкодження, яке стало безпосередньою причиною його смерті, виключає психічне ставлення особи до вчиненого у формі злочинної недбалості та свідчить про необхідність кваліфікації його дій за вчинене діяння, саме за ч. 1 ст. 115 КК України.
За наявності умислу на заподіяння смерті проміжок часу до її настання, потенційна можливість врятувати потерпілому життя за умови втручання інших осіб із наданням відповідної допомоги, намагання медичних працівників відвернути настання наслідків у виді смерті на кваліфікацію дій винуватого не впливають.
Обставин, які б вказували на перебування обвинуваченого в стані афекту чи іншому особливому стані під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не мав на меті позбавити життя потерпілого.
В цілому, аргументи сторони захисту не є переконливими та не свідчать про наявність таких суттєвих обставин, які б були підставою для визнання доказів недопустимими та ставили під сумнів причетність обвинуваченого до кримінального правопорушення за встановлених судом обставин, а лише спрямовані на поліпшення становища особи та уникнення справедливого покарання за вчинене ним діяння.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду зі сторони захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було, як і не було озвучено обставин, які б свідчили про вчинення злочину іншою особою.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
При оцінці доказів, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, дослідивши усі вищезазначені докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», постанову Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», а також ст. 3 та ст. 27 Конституції України, відповідно до яких людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід'ємне право на життя, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше судимий (т.1 а.с. 238, 239, т.2 а.с. 53-61, 66), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.2 а.с. 69, 70), на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 не перебуває (т.2 а.с. 67).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №171 від 25.03.2024, в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_5 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, за своїм психічним станом здатний самостійно реалізовувати своє право на захист, на хронічний алкоголізм чи наркоманію не страждає, лікування від алкоголізму чи наркоманії не потребує (т.2 а.с. 172-175).
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочинів.
Згідно положень ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Також, судом враховано правову позицію щодо дотримання справедливості, яку Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м'якого покарання. Так, у Рішенні №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.».
Суд зважає на те, що обвинувачений своєї вини у вчиненому умисного вбивства потерпілого не визнав, надав покази, які спрямовані на покращення свого становища та уникнення відповідальності за вчинені ним дії, хоча його показання не узгоджуються ні з показаннями свідків, ні з висновками експертиз, які є об'єктивними даними і не залежать від суб'єктивних факторів, а відтак підстав для пом'якшення його покарання судом не встановлено, з огляду на відсутність у ОСОБА_5 критичної оцінки своєї злочинної поведінки.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення характер, обставини та наслідки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, які є непоправними, оскільки потягли за собою настання смерті потерпілого, виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, позицію самого обвинуваченого, який вину у вчинені умисного вбивства не визнав та своїми показаннями намагався спростувати обставини, які мали місце насправді, є особою раніше судимою, вчинив дане кримінальне правопорушення перебуваючи під дією іспитового строку, наявність обтяжуючої покарання обставини, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, зважаючи на кількість та характер нанесених загиблому тілесних ушкоджень, які були спричинені з прикладанням значної фізичної сили, суттєву фізичну перевагу, думку потерпілих, які просили суворо покарати обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
Крім того, судом враховано, що обвинуваченого було засуджено 29.06.2022 за вироком ІНФОРМАЦІЯ_9 до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з урахуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком два роки, даний вирок набув законної сили 30.07.2022, а тому остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за даним вироком.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з моменту затримання 13.02.2024 по день набрання вироком законної сили.
З метою забезпечення виконання вироку суду запобіжний захід застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на шістдесят днів, з дня оголошення вироку.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз (т.1 а.с. 215, 222, т.2 а.с. 126, 140), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
Що стосується заявленої позовної заяви потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі шістсот п'ятдесяти тисяч гривень завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.
Згідно із ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково відмовляє в ньому.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам, дітям, а також особам, які з нею проживали однією сім'єю.
Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує роз'яснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Також, суд приймає до уваги п. 9 вищевказаної постанови з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що саме внаслідок дій ОСОБА_5 настала смерті ОСОБА_11 , що підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наявність такої шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, тривалість моральних страждань і переживань потерпілого, оскільки останній втратив свого батька, що призвело до його душевних страждань, істотних змін в житті та негативно позначилося на його моральному та психологічному стані.
Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що настали, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, так як потерпілий безповоротно втратив свого батька, переніс страждання, пов'язані з його смертю, зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, поведінку обвинуваченого, який вину не визнав, не шкодує про вчинене, не намагався відшкодувати потерпілому шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволення на суму триста п'ятдесят тисяч гривень. В задоволені решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 27, 61, 62 Конституції України, ст. ст. 50, 63, 65-67, 72, 89, 115 КК України, ст. ст. 2, 7, 22, 84-86, 91, 92, 100, 124, 126-129, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді одинадцяти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_9 від 29 червня 2022 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 13.02.2024 по день набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на шістдесят днів, з 30.01.2026 до 30.03.2026.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 53 448, 72 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.
Арешт накладений на майно ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/3094/24 від 31.01.2024, №127/3096/24 від 31.01.2024, №127/3093/24 від 30.01.2024, №127/3208/24 від 05.02.2024 та №127/5093/24 від 19.02.2024, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні №12024020030000040, а саме:
- три змиви з поверхні підлоги на шостому поверсі бурого кольору, металевий хрестик з підлоги, пластикову картку «Premier Tower», один слід одорологічного походження з ручки дверей тамбура, змив з ручки вхідних дверей до тамбуру, змив речовини бурого кольору із зовнішньої сторони поверхні дверей до тамбуру, змив сліду речовини бурого кольору з поверхні дверей тамбура, слід взуття (фотознімок), змив речовини бурого кольору з поверхні стіни між шостим та сьомим поверхами біля шостої сходинки, змив речовини бурого кольору з поверхні перила на п'ятому поверсі, змив речовини бурого кольору з поверхні перила між четвертим та п'ятим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги між шостим та сьомим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні сходинки №4 між шостим та сьомим поверхами, змив речовини бурого кольору з поверхні дверей до квартири АДРЕСА_4 , п'ять слідів пальців рук із поверхні вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 , змив речовини бурого кольору з вхідних дверей під'їзду №2, змив поверхні дивану з наявними слідами бурого кольору, светр синього кольору, футболка коричневого кольору, штани світло-коричневого кольору, які передані на зберігання до камери речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 , після набрання вироком законної сили - знищити;
- кросівки чорного кольору марки «Puma», на передній верхній частині яких наявні сліди бурого кольору, підголівник з дивану, на якому наявні чітко виражені сліди бурого кольору, мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі чорного кольору, який упаковано до спец. пакету WAR0059593, предмет, ззовні схожий на ніж, які передані на зберігання до камери речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 , після набрання вироком законної сили - повернути власнику;
- паспорт на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Redmi» у корпусі чорного кольору, без сім-карти, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_16 № НОМЕР_1 , банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_2 , картку від сім-карти на номер НОМЕР_3 , картку-пропуск сірого кольору без будь-яких ідентифікаційних ознак, які передані на зберігання до камери речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 ;
- п'ять оптичних DVD-R дисків для лазерних систем зчитування, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 350 000 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: