Справа № 127/2995/26
Провадження № 1-кс/127/1279/26
Іменем України
29 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області, за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2025020000000118 від 09.07.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_6 11 вересня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та відповідно до ч. 3 ст. 111 та ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України 11 вересня 2025 року у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 10 год. 00 хв. 15 вересня, 16 вересня, 17 вересня 2025 року до слідчого для допиту як підозрюваний, а також проведення інших слідчих і процесуальних дій у статусі підозрюваного. При цьому, ОСОБА_6 у визначені дні не з'явився та про поважні причини не явки не повідомив.
Водночас, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України.
24 вересня 2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук, здійснення якого доручено співробітникам ГВ КР УСБУ у Вінницькій області.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування і суду, та знаходиться на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
При цьому, під час досудового розслідування, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На даний час, підозрюваний знаходиться на тимчасово окупованій території України. Вказаний факт свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на території російської федерації.
Водночас, у ОСОБА_6 , який поділяє погляди політичного та військового керівництва країни агресора щодо необхідності проведення т. зв. «спеціальної військової операції на території України» з метою «демілітаризації та денацифікації України, захисту українського населення від геноциду київського режиму», можуть зберігатися об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, зважаючи на той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду на території російської федерації, у його діях наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - а саме можливість незаконно впливати на свідків, спеціалістів у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вищевказаного кримінального правопорушення дають підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер вищевказаних злочинів та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити нові або продовжуватиме вчиняти злочини, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених обставин, жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження, а тому слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився та не був доставлений, останній перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував, щодо поданого клопотання.
Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №2025020000000118, заслухавши думку прокурора та захисника дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2025020000000118 від 09.07.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2025020000000118 від 09.07.2025 слідує, що: «Відділом КР УСБУ у Вінницькій області отримано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вересні 2023 року прийняли участь у незаконних виборах до органів окупаційної влади «Донецької народної республіки», за результатами яких їх обрано депутатами у т.зв. «Горловском городском совете днр первого созыва.»
Обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період червня-липня 2023 року, більш точний час в ході слідства встановити не представилося за можливе, громадянин України ОСОБА_6 , незважаючи на вищенаведені обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Горлівка Донецької області, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, всупереч та на шкоду інтересам держави Україна, реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на сприяння державі-агресору у реалізації окупаційної політики та створенні незаконних органів влади на тимчасово окупованій території України, а також в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, за результатами чого підривається національна безпека України, створюється загроза державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу та іншим національним інтересам держави Україна, добровільно зареєструвалася кандидатом у депутати так званого «Горловського городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва», з метою бути обраною до вказаного органу окупаційної влади від партії «Единая Россия».
Вибори на тимчасово окупованої території м. Горлівка Донецької області до так званого «Горловського городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва» були проведені у відповідності до російського законодавства та відбувалися 10 вересня 2023 року.
Згідно із протоколом «о результатах выборов» так званої «Территориальной избирательной комиссии № 20 Донецкой Народной Республики» від 11 вересня 2023 року, депутати від так званої «Всероссийской политической партии «Едина Россия» отримали 26 депутатських мандатів, відповідно до списку кандидатів, які були зареєстровані, серед яких, у списку значиться ОСОБА_6 .
Так, з 11 вересня 2023 року ОСОБА_6 , за результатами так званих «виборів», добровільно, без фізичного примусу обраний так званим «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - «Горловського «Горловського городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва» від політичної партії окупаційної влади держави-агресора «Единая Россия».
Надалі, з моменту обрання у вересні 2023 року та по теперішній час ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Горлівка Донецької області, продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на сприяння державі-агресору Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, забезпечення функціонування незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, які підконтрольні окупаційній владі держави-агресора та входять у її вертикаль влади, утримання цими органами під своїм контролем території України, добровільно, без фізичного примусу бере участь у засіданнях так званого «Горловського городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва», виконує інші функції у якості депутата від політичної партії «Единая Россия», тим самим сприяє подальшим заходам держави-агресора по встановленню адміністративного, військового, юридичного, економічного та інших видів контролю на окупованих територіях України.
11 вересня 2025 року старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковником юстиції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у відповідності до статті 277 КПК України, складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто, добровільне обрання до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування (обрання) запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про обрання запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України обґрунтована.
Однак, вручити дане повідомлення ОСОБА_6 , у день його складення, не представилось можливим, так як останній перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та на виклики до слідчого та прокурора не з'являється.
Відповідно до частини першої статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною восьмою статті 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Враховуючи зазначене вище, повідомлення про підозру ОСОБА_6 розміщено в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 викликався до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_5 на 15 вересня, 16 вересня та 17 вересня 2025 року для отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №2025020000000118 від 09.07.2025, шляхом розміщення повісток в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора
Проте, підозрюваний до органу досудового розслідування не з'явився та поважність причин не повідомив.
Таким чином, органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та останній переховується від органів досудового розслідування.
Наведене свідчить про те, що перебуваючи на волі підозрюваний і в подальшому буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані вище ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Абзацом 7 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Таким чином, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Відповідно до частини четвертої статті 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення частини четвертої статті 197 КПК України, суд вважає за можливе та необхідне не зазначати строк дії даної ухвали.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є тотожним поняттю застосування такого запобіжного заходу, а тому після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя