Справа №127/19345/20
Провадження №1-кп/127/777/20
28 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря: ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020020000000165 від 15.05.2020, -
ОСОБА_4 , маючи на меті безперешкодне вчинення протиправних дій, пов'язаних з транспортуванням деревини породи дуб за відсутності документів, які посвідчують законність джерела її походження та яку останній зберігав на приватній території, а саме на базі відпочинку «Бакай», що поблизу смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області шляхом надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, ОСОБА_6 , відповідно до наказу начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області обіймає посаду начальника відділу-старшого державного інспектора державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, тобто обіймає посаду, яка у відповідності до абз. 3 п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відноситься до посад категорії «Б», оскільки є керівником структурного підрозділу державного органу та згідно з п. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Зокрема, відповідно до п.п. 8, 9, 11, 14, 17 п. 2 Розділу II Положення про Відділ державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, відділ відповідно до покладених на нього завдань уповноважений зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати тощо); вилучати в установленому порядку в осіб знаряддя добування об'єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям добування об'єктів рослинного та тваринного світу, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи, тощо); доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону, використання та відтворення рослинного та тваринного світу до органів внутрішніх справ; готувати для передачі до прокуратури та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.
У свою чергу, згідно п.п. 1, 4, 6 п. 4 Розділу III Положення, начальник відділу організовує планування роботи відділу та забезпечує виконання покладених на нього завдань, контролює роботу працівників відділу; несе персональну відповідальність за належне виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх повноважень; розподіляє виконання покладених на відділ завдань між працівниками відділу, забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього службового розпорядку Інспекції.
Так, усвідомлюючи, що уповноваженим особам Держекоінспекції у Вінницькій області відомо про незаконне джерело походження деревини та неможливість безперешкодного її транспортування, ОСОБА_4 , переслідуючи мету пропозиції та надання неправомірної вигоди, за відсутності будь-яких попередніх особистих контактів з ОСОБА_6 , які б могли слугувати підставою для обміну номерами операторів мобільного зв'язку, протягом 13.05.2020 близько 19:30 год. зателефонував до останнього з пропозицією організувати зустріч «для вирішення деяких питань», на що ОСОБА_6 надав свою згоду, при цьому невідкладно повідомивши правоохоронні органи.
В подальшому, 15.05.2020 близько 11:00 год, ОСОБА_4 прибув до обумовленого місця зустрічі неподалік приміщення Держекоінспекції у Вінницькій області, що розташоване за адресою: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, де, через незначний проміжок часу, до нього підійшов ОСОБА_6 .
Так, у ході зустрічі, ОСОБА_4 , переслідуючи мету надання неправомірної вигоди з мотивів подальшого безперешкодного транспортування протиправно здобутої деревини, неодноразово ставив питання ОСОБА_6 щодо можливих шляхів укладення домовленості про надання останнім згоди на невчинення покладених на нього та підлеглих йому працівників обов'язків, що надасть ОСОБА_4 змогу безперешкодного транспортування незаконно отриманої деревини від місця зберігання до місця збуту, а також викрити службових осіб інших правоохоронних органів, яким також відомо про факт здійснення ним протиправної діяльності. У свою чергу, ОСОБА_6 повідомив, що він не може запропонувати ОСОБА_4 жодних шляхів досягнення переслідуваної ОСОБА_4 кінцевої мети.
Водночас, ОСОБА_4 , будучи достеменно обізнаним про те, що ОСОБА_6 обіймає посаду начальника відділу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, тобто займає відповідальне становище, усвідомлюючи, що висловлює пропозицію неправомірної вигоди за невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, за відсутності будь яких провокативних дій з боку ОСОБА_6 , висловив останньому пропозицію неправомірної вигоди у розмірі, яку складе половина суми грошових коштів, отриманих в майбутньому від реалізації деревини, яку ОСОБА_4 має намір і транспортувати, на що отримав відмову. Одразу після отриманої відмови, ОСОБА_4 , не залишаючи наміри схилити ОСОБА_6 та підлеглих йому працівників до умисної протиправної бездіяльності, вербально висловив ОСОБА_6 пропозицію надати грошові кошти у сумі 5 000 доларів США та зобов'язання припинити систематичну незаконну порубку лісу на території Вінницької області, тим самим висловивши пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, на що ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, погодився.
В подальшому, 20.05.2020 прибувши до попередньо обумовленого місця зустрічі, а саме на територію автозаправної станції «Сhipo» по вул. К. Василенка у м. Вінниці, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 , де після нетривалої розмови, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи реалізовувати свій умисел, знаходячись поблизу належного ОСОБА_6 автомобіля марки «Ноnda» моделі «СR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , поклав до заднього сидіння зазначеного транспортного засобу грошові кошти у сумі 5 000 доларів США, що у відповідності до офіційного курсу валют Національного Банку України станом на 20.05.2020 (1 долар США = 26,51 грн.) еквівалентно 132 550 грн, тим самим надавши неправомірну вигоду особі, яка займає відповідальне становище з метою уникнення встановленої законом відповідальності та безперешкодного транспортування деревини без правовстановлюючих документів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що між ним та обвинуваченим, за участю захисника, було укладено угоду про визнання винуватості, яку він просив затвердити та призначити обвинуваченому визначене сторонами угоди покарання, оскільки ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, описаних у наданій угоді, розкаявся у вчиненому.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження наданої угоди про визнання винуватості, суд встановлює чи угоди відповідають вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
Суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно вчинив дане правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання.
Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 27.01.2026 ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у зазначених в обвинувальному акті діяннях, сторони в угоді погоджуються на призначення йому покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років та на звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75, ст. 76 КК України з іспитовим строком.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням його дії охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Крім того, слід звернути увагу, на положення ч. 1 ст. 75 КК України згідно яких визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також, у ч. 1 ст. 75 КК України, зазначено, що обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Суд зважає на те, що угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України, обвинуваченому та його захиснику зрозумілі наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України, крім того, враховує, що ОСОБА_4 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий (т.1 а.с. 138).
Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника - з іншої, визнавши ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції вказаної статті, а також приходить до висновку про можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 77 КК України та не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки умовами угоди не було передбачено призначення даного виду покарання.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства, а також, буде відповідати інтересам суспільства на даний час.
Початок іспитового строку обвинуваченому рахувати з дати ухвалення вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 20.05.2020 по 25.05.2020.
Також, судом враховано, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 було задоволено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 63 060 грн.
Згідно листа з ТУ ДСА у Вінницькій області ОСОБА_7 було внесено заставу за ОСОБА_4 у сумі 63 060 грн, в зв'язку з чим 25.05.2020 він був звільнений з ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області, згідно ч. 4 ст. 202 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15, «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу», кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду кримінального провадження, тому після набрання вироку законної сили, він підлягає скасуванню, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
Крім того, згідно п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Відповідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, які були надані ОСОБА_4 у якості неправомірної вигоди, а тому підлягає конфіскувати в дохід держави, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у справі №355/55/18 від 26 березня 2019 року та №138/2740/16к від 09 квітня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 12, 65, 66-67, 75-77, 96-2, 369 КК України, ст. ст. 174, 370, 371, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2026 року між прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020020000000165 від 15.05.2020.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 28.01.2026.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 20.05.2020 по 25.05.2020.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави з покладеними обов'язками, до набрання вироку законної сили - залишити без змін.
Повернути заставодавцю ОСОБА_7 кошти внесені в якості застави в сумі 63 060 грн., після набрання вироку законної сили.
Арешти накладені ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області №127/10923/20 від 25.05.2020, №127/10921/20 від 25.05.2020, №127/11134/20 від 27.05.2020, №127/11266/20 від 28.05.2020, №127/11252/20 від 28.05.2020, №127/11274/20 від 28.05.2020 після набрання вироку законної сили - скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні №42020020000000165, а саме:
- мобільний телефон марки «Iphone Х» ІМЕІ: НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_4 ;
- грошові кошти у сумі п'яти тисяч доларів США, після набрання вироком законної сили, на підставі ст. 96-2 КК України - конфіскувати на користь держави;
- частини стовбурів дерев в кількості двісті сорока шести штук, що вилучені 22.05.2020 під проведення санкціонованого обшуку на однойменному озері поблизу смт. Вороновиця Вінницького р-ну Вінницької обл. на земельній ділянці водного фонду (кадастровий номер 0520655300:04:001:0017), які передані на зберігання до ДП «Немирівський райагроліс», після набрання вироком законної сили - залишити останнім;
- дев'ять стовбурів дерев виду дуб звичайний довжиною 2,6 м, що не містять будь-яких клеймувань чи слідів від них із наступними діаметрами в ділянках верхнього зрізу: 52 см, 42 см, 57 см, 44 см, 48 см, 39 см, 38 см, 36 см, 45 см, які передані на зберігання до ДП «Іллінецький лісгосп», після набрання вироком законної сили - залишити останнім;
- 62 колоди деревини різного виду та діаметру, а саме: 14 колод дерева дуб звичайний на яких відсутні бірки ідентифікації та походження, довжина кожної колоди складає 310 см, з наступними діаметрами: 40 см, 40 см, 40 см, 60 см, 75 см, 35 см, 60 см, 90 см, 35 см, 40 см, 35 см, 30 см, 40 см, 35 см; 48 колод кругляка видів дуб, ясен, акація, з наступними розмірами: 1) довжина 3,1 м, діаметр 43 см; 2) довжина 3,1 м, діаметр 40 см, бірка 165121390; 3) довжина 3,1 м, діаметр 40 см; 4) довжина 3,1 м, діаметр 43 см; 5) довжина 3,15 м, діаметр 44 см; 6) довжина 3,15 м, діаметр 44 см; 6-1) довжина 3,1 м, діаметр 38 см, бірка 165121388; 7) довжина 3,07 м, діаметр 36 см, бірка 165121391; 8) довжина 2,5 м, діаметр 34 см, бірка 16477958; 9) довжина 3,1 м, діаметр 50 см, бірка 165121408; 10) довжина 3,1 м, діаметр 35 см, бірка 164779580; 11) довжина 3,1 м, діаметр 40 см, бірка 165121386; 12) довжина 3,1 м, діаметр 30 см, бірка 165121387; 13) довжина 3,1 м, діаметр 50 см, бірка 165121392; 14) довжина 3,15 м, діаметр 38 см, бірка 165121393; 15) довжина 3,1 м, діаметр 63 см, бірка 164771615; 16) довжина 3,15 м, діаметр 40 см, бірка 165121489; 17) довжина 3,1 м, діаметр 40 см, бірка 165121396; 18) довжина 4,22 м, діаметр 40 см; 19) довжина 4,7 м, діаметр 36 см; 20) довжина 2,75 м, діаметр 42 см. Колоди деревини з відсутніми бірками для їх ідентифікації, довжиною 3,1 м з наступними діаметрами: 40 см, 44 см, 43 см, 35 см, 45 см, 42 см, 40 см, 28 см, 30 см, 30 см, 35 см, 35 см, 28 см, 25 см, 30 см, 26 см, 26 см, 36 см, 27 см, 28 см, 45 см, 30 см, 35 см, 26 см, 55 см, 22 см, 47 см, 37 см, які передані на зберігання до ДП «Вінницький райагроліс», після набрання вироком законної сили - залишити останнім;
- 2 акти приймання лісо продукції №1 до договору підряду на переробку деревини №10103 від 10.03.2020 (ТТН серії ВНА №147048 від 11.03.2020, листок в клітинку з рукописними числовими позначеннями в два стовпчики, які починаються номерами 167 та 215 відповідно, листок в клітинку з чорновими рукописними записами (номера телефонів та анкетні дані), блокнот в клітинку фіолетовий з чорновими рукописними записами, на звороті з маркуваннями «блокнот на 48 арк. Buromax», що поміщено до пакету білого кольору з червоним візерунком, який належним чином запаковано та опечатано біркою №1, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: