Справа №127/24563/25
Провадження №1-кп/127/850/25
28 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, інваліда третьої групи, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020010000766 від 13.05.2025, -
13.05.2025 близько 08:30 год. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проїзній частині вулиці Пирогова в місті Вінниці, рухаючись в крайній лівій смузі руху, в напрямку вул. В.Отамановського, поруч з буд. 17, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа-наліво, по ходу руху автомобіля, перетинала проїзну частину пішохід ОСОБА_6 , не надав останній переваги у русі, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити, в результаті чого, з необережності, що виразилося у кримінально протиправній самовпевненості, здійснив наїзд на потерпілу.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: « закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки голови, забій лівої нирки-підкапсульний розрив лівої нирки, субкапсулярна гематома лівої нирки, субкапсульний розрив селезінки, розрив лівої передньої хрестоподібної зв'язки з відривом міжвиросткового підвищення, забій грудної клітки - закритий перелом 7-9 ребер зліва без зміщення, закритий перелом нижньої третини лівої ліктьової кістки з помірним зміщенням, множинні садна та забої тіла», які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлися небезпечними для життя в момент спричинення, і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але за своїм характером такі, що потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Також, відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи - «...B даній дорожній обстановці, водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,» - ОСОБА_4 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».
Таким чином, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що:
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, визнав у повному обсязі, суду повідомив, що рухаючись по вул. Пирогова, наближаючись до пішохідного переходу бачив людей, однак потім йому огляд перекрив трамвай та раптово на переході з'явилась потерпіла, він не встиг зреагувати та здійснив на неї наїзд. Також, зазначив, що був тверезим за кермом, викликав швидку допомогу, відвідував потерпілу у лікарні, надав їй грошові кошти для лікування, а також неодноразово вибачався за вчинене.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 13.05.2025 вона рухалась на роботу та коли перетинала дорогу через пішохідний перехід її збив автомобіль. Зазначила, що водія бачила далеко. Також, повідомила, що в неї кардинально змінилось життя після події, вона не знає як їй жити далі, просила суд задовольнити поданий нею цивільний позов. Крім того, підтвердила, що обвинувачений виплатив їй частково шкоду, однак цього дуже мало.
Окрім показань обвинуваченого, потерпілої, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 13.05.2025, разом з фототаблицею (т.1 а.с. 199-208);
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2025, відповідно до якого було тимчасово вилучено медичну карту стаціонарно хворого, рентгенівський знімок на ім'я ОСОБА_6 (т.1 а.с. 217, 218);
- висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №551/552 від 02.06.2025 та №636 від 17.06.2025, відповідно до якої:
Під час стаціонарного лікування у ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження: «Закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки голови. Забій лівої нирки - підкапсульний розрив лівої нирки, субкапсулярна гематома лівої нирки. Субкапсульний розрив селезінки. Розрив лівої передньої хрестоподібної зв'язки з відривом міжвиросткового підвищення. Забій грудної клітини - закритий перелом 7-9 ребер зліва без зміщення. Закритий перелом нижньої третини лівої ліктьової кістки з помірним зміщенням. Множинні садна та забої тіла».
Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились у властивостях тілесних ушкоджень, давністю утворення, відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 13.05.2025 р. (т.1 а.с. 220-223, 244-247);
- висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/10960-ІТ від 05.06.2025, відповідно до якого:
На момент експертного огляду рульове керування, гальмова система автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходяться у працездатному стані.
У деталях та вузлах рульового керування, гальмової системи автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах рульового керування, гальмової системи автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) наявних несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось (т.1 а.с. 226-230);
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 14.05.2025, відповідно до якого на будівлі приміщення ПП « ОСОБА_8 » в м. Вінниці, з робочого комп'ютера було вилучено відео файл з камери зовнішнього відеоспостереження приміщення по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 234, 235);
- протокол огляду предмету від 14.05.2025, об'єктом якого є оптичний носій із фрагментом відеозапису події, відповідно до якого:
При відкритті відеофайлу«Камера 10_148_20250513082900_20250513083059_1327365» розпочато перегляд відеозапису. В верхній лівій частині, міститься час і дата та напис у форматі «13-05-2025 Вт 08:29:40». Відеокамера встановлена на нерухомому об'єкті, на буд. АДРЕСА_2 поруч з місцем ДТП та направлена на проїзну частину вул. Пирогова. На відеозаписі спостерігається проїзна частина вулиці Пирогова, поруч з буд. №17, та перехрестям з вул. В. Стуса на якій організовано односторонній рух в напрямку вул. В. Отамановського та є три смуги руху. Під час перегляду встановлено, що подія відбувається в світлий час доби, при ясній сонячній погоді, а дорожнє покриття знаходиться в сухому стані. В подальшому ми спостерігаємо, як пішохід ОСОБА_6 пересікає проїзну частину вул. В. Стуса та направляється в напрямку нерегульованого пішохідного переходу, який розташований на проїзній частині вул. Пирогова, при цьому транспортні засоби на на проїзній частині відсутні. В подальшому пішохід ОСОБА_6 вступає на проїзну частину вул. Пирогова, в межах нерегульованого пішохідного переходу та починає її пересікати, рухаючись в темпі спокійного кроку від буд. №17, при цьому з лівого вул. Пирогова в напрямку вул. Отамановського, рухається трамвай. Згодом трамвай проїжджає нерегульований пішохідний перехід, а пішохід не зупиняючись продовжує рухатись в попередньому напрямку, пересікаючи проїзну частину. В той момент коли пішохід вступає на крайню ліву смугу руху вул. Пирогова, по якій рухається автомобіль марки «Volkswagen passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , то відбувається наїзд, правою передньою частиною кузова вищевказаного автомобіля на пішохода, який від удару падає на проїзну частину.
При по кадровому перегляді вказаного відеозапису та відповідно до часової мітки на відеозаписі, було встановлено, що з моменту, виходу пішоходів на проїзну частину і до моменту наїзду на пішохода ОСОБА_6 , автомобіля марки «Volkswagen passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , проходить час, який складає 5 сек. На цьому перегляд відеозапису завершено (т.1 а.с. 236);
- висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/11870-ІТ від 29.05.2025, відповідно до якого:
В даній дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 , повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху.
Дії пішохода ОСОБА_9 в даній дорожній ситуації, експертом не досліджувались. Оцінка дій пішохода не потребує спеціальних знань в області авто техніки, в зв'язку з чим може бути здійснена органами слідства(суду) самостійно у відповідності до вимог Розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідність чи невідповідність дій пішохода ОСОБА_6 в даній дорожній ситуації, експертом не досліджувались. Оцінка дій пішохода не потребує спеціальних знань в області авто техніки, в зв'язку з чим може бути здійснена органами слідства(суду) самостійно у відповідності до вимог (т.2 а.с. 2-6).
Також, судом було досліджено:
- витяг з кримінального провадження №12025020010000766 від 13.05.2025 (т.1 а.с. 194);
- постанова про визнання речовим доказом від 13.05.2025, від 14.05.2025 (т.1 а.с. 212, 237);
- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення арешту на майно від 19.05.2025 (т.1 а.с. 213);
- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про тимчасовий доступ до речей та документів від 16.05.2025 (т.1 а.с. 216);
- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 23.05.2025 (т.1 а.с. 219);
- постанова про призначення судової інженерно-транспортної експертизи від 14.05.2025, від 22.05.2025 (т.1 а.с. 224, 248, 349);
- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 14.05.2025 (т.1 а.с. 233);
- постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 11.06.2025 (т.1 а.с. 241).
Заслухавши показання обвинуваченого та пояснення потерпілої, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, крім його показань, в яких він повністю визнав свою вину та повідомив про обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується показаннями потерпілої та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 13.05.2025, разом з фототаблицею.
Також, вина доводиться наявністю у потерпілої ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що підтверджується, висновками експертів за результатами проведення судово-медичних експертиз №551/552 від 02.06.2025 та №636 від 17.06.2025, якими встановлено наявність у неї закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови, забою лівої нирки - підкапсульного розриву лівої нирки, субкапсулярної гематоми лівої нирки, субкапсульного розриву селезінки, розриву лівої передньої хрестоподібної зв'язки з відривом міжвиросткового підвищення, забою грудної клітини - закритого перелому 7-9 ребер зліва без зміщення, закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки з помірним зміщенням, множинних саден та забою тіла, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується висновком судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/11870-ІТ від 29.05.2025.
Крім того, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/10960-ІТ від 05.06.2025 було встановлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 , був повністю справним, що в черговий раз підтверджує те, що саме внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм відбулась дана подія.
Також, вина ОСОБА_4 доводиться дослідженим відеозаписом на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди, що відображено у протоколі огляду предмету від 14.05.2025, об'єктом якого є оптичний носій із фрагментом відеозапису події.
Диспозицією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України наступає за наявності сукупності наступних обставин: а) діяння у виді порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту; б) настання наслідків у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень; в) наявності причинного зв'язку між діянням та наслідками, що настали.
Для притягнення до кримінальної відповідальності за даний вид кримінального правопорушення необхідно чітко встановити, який саме пункт Правил дорожнього руху або експлуатації транспорту було порушено суб'єктом і що саме порушення ПДР призвело до негативних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень або смерті.
Крім того, злочин, передбачений у ст. 286 КК України, визнається необережним. По відношенню до діяння у виді порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особа може ставитися умисно або необережно, по відношенню до наслідків у виді заподіяння шкоди життю або здоров'ю потерпілого - тільки з необережністю.
Таким чином, ОСОБА_4 було порушено п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що всі докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Вищезазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.
Таким чином, всі досліджені у судовому засіданні докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, а тому суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України зазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання , необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий (т.2 а.с. 9), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (т.2 а.с. 10, 11), під час вчинення кримінального правопорушення перебував в тверезому стані (т.1 а.с. 211), має інвалідність третьої групи безстроково (т.2 а.с. 13, 41), є пенсіонером (т.2 а.с. 12), за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, в конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, скарг від сусідів на нього не надходило, працьовитий, товариський, ввічливий (т.2 а.с. 17, 40), працевлаштований на посаді водія де зарекомендував себе позитивно, як фахівець на визначеній йому ділянці роботи, відповідальний, дисциплінований, свої обов'язки виконує в повному обсязі, користується повагою та авторитетом серед колег по роботі (т.2 а.с. 18, 19, 38), має численні нагороди та зразкову характеристику за час несення служби (т.2 а.с. 20-25, 42-47), відшкодував завдану потерпілій шкоду у розмірі дев'ятнадцяти тисяч шістсот сорока шести гривень (т.2 а.с. 26, 37).
Відповідно до роз'яснень зазначених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», слідує, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним та такими можуть визнаватися і інші обставини.
Згідно із ч. 2 ст. 66 КК України при призначення покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України.
Таким чином, суд вважає, що обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, враховуючи визнання вини під час здійснення досудового розслідування та в ході судового розгляду, відшкодування завданої шкоди, а також вперше притягнення до кримінальної відповідальності.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, необережну форму вини, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, під час вчинення кримінального правопорушення перебував в тверезому стані, має інвалідність третьої групи безстроково, є пенсіонером, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, має численні нагороди та зразкову характеристику за час несення служби, відшкодував завдану потерпілій шкоду, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому, слід призначити у виді штрафу в розмірі визначеному санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства, а також буде відповідати інтересам суспільства на даний час.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз (т.1 а.с. 225, т.2 а.с. 1), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
Крім того, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_6 було подано позовну заяву про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Що стосується заявленого позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Так, згідно заявлених позовних вимог ОСОБА_6 просить стягнути з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 430 071, 41 грн у відшкодування завданої майнової шкоди, яка полягала у витратах на діагностику, лікування, реабілітацією потерпілої, та підтверджується медичною документами та розрахунковими документами на загальну суму 109 863, 41 грн.
Крім того, в якості матеріальної шкоди потерпіла просить виплатити втрачений заробіток (дохід), згідно медичних висновків тимчасової непрацездатності та виписки з її медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого нейрохірургічного відділення №715 за сто дев'ятнадцять днів (з 13.05.2025 до 08.09.2025) становить 156 485 грн., оскільки середньомісячний дохід менший за п'ять мінімальних розмірів заробітних плат, то для розрахунку за правилами ч. 2 ст. 1197 ЦК України слід обчислити втрачений заробіток з суми виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (40 000 Х 12 місяців/365 днів = 1315 гривень/день; 119 X 1315 = 156 485).
Також, потерпіла ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні (з 15.09.2025 до 29.09.2025), що свідчить про її тимчасово непрацездатність ще п'ятнадцять днів (15 X 1315 = 19 725 грн.).
Крім того, в якості матеріальної шкоди потерпіла ОСОБА_6 просила стягнути 144 000 грн. у зв'язку з встановленням їй другої групи інвалідності.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.
Згідно вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Стаття 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України передбачає що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно ст. 1197 ЦК України передбачено, що Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров'ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої фізичної особи та тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою.
Згідно ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється страховиком, у розмірі витрат, пов'язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров'я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров'я, а розмір витрат - розрахунковим документом.
Відповідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою здійснюється страховиком у розмірі суми втрачених (не отриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я період втрати працездатності. Втрачені (не отримані) доходи потерпілої фізичної особи оцінюються у розмірі для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - не отриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за період втрати працездатності, зазначений у листку непрацездатності, яка визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором.
Відповідно до витягу 10473/25/7766/В з рішення експертної команди КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.09.2025, громадянці ОСОБА_6 встановлено другу групу інвалідності терміном на два роки (до 01.10.2027), та рекомендовано отримання реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров'я. Тобто, фактично травми отриманні внаслідок ДТП стали причиною отримання потерпілою другої групи інвалідності.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки суду були надані всі необхідні документи, які підтверджують законність пред'явлених вимог.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6 з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у розмірі 43 007,34 грн та з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у розмірі 356 992,66 грн, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наявність такої шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, оскільки останній було завдано тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я, що призвело до її душевних страждань та негативно позначилося на її моральному та психологічному стані.
Також, судом враховано ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якої страховик, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв'язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.
Зважаючи на те, що судом прийнято рішення про стягнення з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » матеріальної шкоди в сумі 430 071, 41 грн, моральна шкода, яка підлягає стягнення у розмірі 10% від суми матеріальної шкоди, буде складати 43 007, 14 грн.
Також, суд звертає увагу, що судова практика виходить з того, що розмір моральної шкоди повинен бути справедливим, об'єктивно обґрунтованим та не призводити до збагачення потерпілої.
Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що настали, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » підлягають частковому задоволенні в розмірі 100 000 грн.
З приводу вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати, з-поміж іншого, складаються з витрат на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що, між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_7 було укладено договір про надання правничої допомоги. Також, суду було надано квитанцію від 04.09.2025, від 19.09.2025 про сплату 10 000 грн. за послуги адвоката.
Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, та стягнути з обвинуваченого понесені потерпілою витрати на правову допомогу у розмірі десяти тисяч гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 91, 100, 118, 124, 126, 128, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 12 ЦПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає п'ятдесят одну тисячу гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в загальній сумі 5348,40 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/14946/25 від 19.05.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні №12025020010000766, а саме:
- автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat», днз. НОМЕР_1 , який переданий під розписку на відповідальне зберігання власнику - ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », після набрання вироком законної сили - залишити власнику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
- DVD-R диск з відеозаписом подій, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_6 430 071, 41 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.
Стягнути з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_6 43 007,14 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Стягнути з ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на користь ОСОБА_6 100 000 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 10 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1