Справа №: 148/1935/25
Провадження № 2/148/51/26
30 січня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчук О.О.,
за участю секретаря Носулько К.П.
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представниця позивача звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» набуло права вимоги до відповідача за зазначеними нижче підставами:
14.06.2021 між ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"» та ТОВ «ФК "ЄАПБ"» укладено договір факторингу №14/06/21 та додаткову угоду № 7 від 13.06.2022, у відповідності до умов яких, ТОВ «ФК "ЄАПБ"» набув права грошової вимоги на платній основі за відкритими кредитними договорами в обсязі та на умовах, що належали первісному кредитору. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 40 від 23.12.2024, ТОВ «ФК "ЄАПБ"» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 22036,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн - сума заборгованості за процентами; 13986,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою, за таких підстав: 15.08.2024 між ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"» та відповідачем було укладено договір позики № 73589587, який підписано шляхом використання при укладені цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника. Підписуючи договір позики відповідач підтвердив, що інформація зазначена в частині 2 статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» товариством йому надана. Відповідач, також підтвердив що з правилами надання кредиту був ознайомлений, їх суть, зміст, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Однак в порушення договору відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики та процентами в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22036,00 грн.
Зауважує, що зобов'язання станом 27.06.2025 не виконані та з моменту отримання прав вимоги до відповідача жодних процентів та штрафних санкцій ТОВ ФК "ЄАПБ" відносно останнього не нараховувало.
Таким чином ТОВ «ФК "ЄАПБ"» набуло права вимоги за кредитним зобов'язанням відповідача на загальну суму 22036,00 грн, просить стягнути вказану суму в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 73589587 від 15.08.2024 та відшкодувати понесені витрати при зверненні до суду в розмірі судового збору.
Представниця позивача ТОВ «ФК "ЄАПБ"», за довіреністю Дараган Ю.О. (а.с.39) у судове засідання не з'явилася, із змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що остання наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.5).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, відповідно ст. 187 ЦПК України (а.с.45, 49-53), заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.
Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, не надав своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
При укладанні Договору позики сторони керувались статтями 641, 644 ЦК України, відповідно до яких зазначені договори є публічною пропозицією (офертою) на укладення договорів кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права та обов'язки сторін, іншу інформацію для укладення договорів.
Положеннями договору про надання позики № 73589587 від 15.08.2024 укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем визначено, що договір позики підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п.п. 21-24 договору, де вказаний порядок підписання ідентифікації та верифікації особи позичальника.
За умовами договору позикодавець надає позичальнику в користування 1000,00 грн строком на 10 днів до 24.08.2024, проценти у розмірі 1,50% в день нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою (договором передбачено денну процентну ставку та процентну ставку за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,70 %).
Також додатковою угодою до договору про надання позики № 73589587 від 15.08.2024 укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем збільшено суму позики на 6000,00 грн, у зв'язку загальна сума позики склала 7000,00 грн (а.с.10).
Відповідно до п. 1 договору позики, Товариство зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк (строк позики) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Також, п.3 та п. 4 даного договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за Договором. Згідно з п.п. 5.1-5.3 договору позики підписанням цього договору позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті Товариства з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами НБУ, нормативно правовими актами НБУ, з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ, також до моменту підписання Договору позичальник вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Відповідно до п.18 зазначеного договору, у разі Якщо Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Позикою (іі частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. (а.с.6-8).
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту підписаного з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором ОСОБА_2 (а.с.7) убачається, що 15.08.2024 відповідачем погоджено отримання кредитних коштів у сумі 10000,00 грн, які були надані відповідачу відповідно до умов договору позики № 73589587, також відповідно до витягу з реєстру боржників № 29 до договору факторингу № 14/06/21 (а.с.15) станом на день його укладання 23.12.2024 у відповідача була наявна заборгованість перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у розмірі 22036,00 грн, яка складалась з 7000,00 грн, суми заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн, суми заборгованості за відсотками та 13986,00 грн, суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою.
Згідно пунктів 1.1 та 1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «ФК "ЄАПБ"» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ Фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - Боржників. Сторони погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Згідно акту прийому передачі. Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, Клієнт зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів перерахувати наявні на ньому грошові кошти Фактору за банківськими реквізитами, зазначеними у договорі (а.с.8-10).
Із копії акту прийому-передачі Реєстру боржників № 29 від 23.12.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 та додаткових угод від 28.07.2021 № 2, від 13.07.2022 № 7 та від 23.12.2024 № 14 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників № 29 (а.с.14).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 29 від 23.12.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК "ЄАПБ"» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 № кредитного договору 73589587 в сумі 22036,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 13986,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а.с.15).
Із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 31.01.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 73589587 від 15.08.2024 становить 22036,00 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 7000,00 грн; 1050,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 13986,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а.с.16).
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами параграфа 2 глави 71 та главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законам; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року
у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у різі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»). При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
На підставі наведених вище правових норм, беручи до уваги те, що вказаний договір позики підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом первісного кредитору підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Таким чином, оскільки вказаний договір позики, який підписаний сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, тому вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем, як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування позичковими коштами.
Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 6 Договору позики № 73589587 від 15.08.2024 передбачено, що позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за Договором Позикодавець має право без згоди Позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу № 14/06/21 (а.с.14-16) вбачається, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі відповідного реєстру Боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 7 до Договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021 (а.с.18) передбачено, що сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «9.1. Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності 3 моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.»
Із змісту додаткової угоди № 45 від 23.12.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.19) убачається, що дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною Договору. Положення даної додаткової угоди діють щодо реєстру боржників № 39 від 23.12.2024 та реєстру боржників № 40 від 23.12.2024.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору або Фактору ТОВ “ФК “ЄАПБ» не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками зі його користуванням.
За змістом статті 1082 ЦК України вбачається, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, я лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. …неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Судом встановлено, що 15.08.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено електронний договір позики № 73589587, строком на 10 днів, який станом на дату передачі прав вимоги 23.12.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, між позикодавцем та відповідачем не було виконано, та загальна заборгованість за яким становила 22036,00 грн.
Після зміни кредитора відповідно до акту прийому передачі реєстрів боржників № 40 та витягу з реєстру боржників від 23.12.2024 у позивача виникли права вимоги за не припиненими /невиконаними договорами. У зв'язку з чим, станом на 23.12.2024 загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК "ЄАПБ"» становила 22036,00 грн.
Із наданих до суду документів не вбачається погашення заборгованості первісному кредитору або фактору.
Водночас, суд не погоджується з позицією позивача щодо стягнення з відповідача пені, що хоча і передбачено умовами договору, однак суперечить чинному законодавству, а саме: п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» 8050,00 грн, заборгованість відповідно до Договору позики № 73589587 від 08.11.2024 про надання кредиту, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованості за процентами - 1050,00 грн.
Таким чином, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд вважає позовні вимоги позивача, у заявлених ним межах, обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1106,16 грн (2422,40 х 8050,00 / 22036,00).
Керуючись ст. ст. 512-516, 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 626, 628-629, 634, 1046-1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ "Про електронні довірчі послуги", суд,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк») загальну заборгованість за кредитним договором № 73589587 від 15.08.2024 у розмірі 8050,00 грн (Вісім тисяч п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк»), у рахунок відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1106,16 (Одна тисяча сто шістнадцять) гривень 16 коп.
У частині позовних вимог, а саме стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором № 73589587 від 15.08.2024, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Дамчук