Справа № 147/183/26
Провадження № 3/147/125/26
30 січня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №2 (селище Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС 21.02.1996, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 січня 2026 року у провадження Тростянецького районного суду Вінницької області, надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП. У результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/183/26, номер провадження 3/147/125/26.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №673891 від 11.12.2025 зазначено, що 11.12.2025 близько 17 год 30 хв. за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та створення нестерпних умов проживання, чим завдав шкоди психічному здоров'ю, повторно протягом року. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Також, 29 січня 2026 року у провадження Тростянецького районного суду Вінницької області, надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП. У результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/184/26, номер провадження 3/147/126/26.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №748315 від 13.12.2025 зазначено, що 13.12.2025 о 08 годині 10 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Також ОСОБА_1 порушив термін ТЗП, а саме: зайшов до будинку в яклму проживає потерпіла ОСОБА_2 . Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Водночас про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту до суду не надходило.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне об'єднати зазначені вище адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 та за ч. 3 ст. 173-2 в одне провадження, присвоївши єдиний номер 147/183/23, номер провадження 3/147/125/24.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч.3 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме:
-вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч. 1 );
-діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи (ч. 2).
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання реальної, а не уявної, шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. 14 ст. 1 Закону визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Судом встановлено, що 11.12.2025 близько 17 год 30 хв. за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та створення нестерпних умов проживання, чим завдав шкоди психічному здоров'ю, повторно протягом року.
Крім того, 13.12.2025 о 08 годині 10 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Також ОСОБА_1 порушив термін ТЗП, а саме: зайшов до будинку в яклму проживає потерпіла ОСОБА_2 .
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», тобто доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справ у їх сукупності, вважаю, що у діях громадянина ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №673891 від 11.12.2025 та серії ВАД №748315 від 13.12.2025, до яких ОСОБА_1 зауважень не висловлював; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.12.2025, від ОСОБА_2 , яка повідомила, що співмешканець ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно неї психологічного характеру; терміновими заборонними приписами відносно кривдника від 11.12.2025 та від 13.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.12.2025 та від 13.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.12.2025 та від 13.12.2025.
Як вбачається зі змісту постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 березня 2025 у справі №147/340/25, ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КупАП,
Зазначені документи знаходяться в об'єктивному зв'язку між собою.
За таких обставин, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тому його варто притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст.34, 35 КУпАП, суд не встановив.
Враховуючи обставини та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що останнього потрібно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу, з урахуванням ст. 36 КУпАП, відповідно до вимог ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно із ч.6, 7 ст.28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є правом суду, а не його обов'язком. Водночас необхідно враховувати волевиявлення самого кривдника, який повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
Беручи до уваги наведене, враховуючи відсутність добровільної згоди з боку ОСОБА_1 , суддя не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст.39-1 КУпАП.
У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави потрібно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Керуючись статтями 36, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення №147/183/26 провадження №3/147/125/26 та №147/184/26 провадження №3/147/126/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в одне провадження із присвоєнням номеру справи №147/183/26 провадження №3/147/125/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 00 копійок на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 2380 (дві тисячі вісімдесят) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. Г. Борейко