Справа № 147/51/26
Провадження № 3/147/52/26
29 січня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючої, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав 0512, 09.04.2021,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №673852 від 02.12.2025, 28.11.2025 ОСОБА_1 ухилявся від покладених на нього ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушує правила поведінки учнів ліцею, здійснює продаж в навчальному закладі електронних сигарет учням, курить електронні сигарети на території ліцею.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч . 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду справи, зокрема, за місцем проживання, яке вказане в протоколі, скеровувалася судова повістка, яку порушник не отримав з незалежних від суду причин. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд Тростянецьким районним судом Вінницької області справи про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст. 268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року, № 789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як вбачається з диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків передбачена в разі вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає у вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки правопорушення, за яке передбачена відповідальність КУпАП.
Отже, диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП при описі об'єктивної сторони правопорушення передбачає настання адміністративної відповідальності батьків за вчинення дитиною у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами вчинення Римарчуком адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП є:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №673852 від 02.12.2025, відповідно до якого 28.11.2025 ОСОБА_1 ухилявся від покладених на нього ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушує правила поведінки учнів ліцею, здійснює продаж в навчальному закладі електронних сигарет учням, курить електронні сигарети на території ліцею;
- повідомлення Тростянецького ліцею про систематичні порушення дисципліни та правил поведінки учнів ліцею учнем 10-А класу ОСОБА_2 , а саме створення конфліктних ситуацій, продаж сигарет учням та куріння;
- пояснювальна записка ОСОБА_2 в якій він вказав, сам не курить, однак на прохання товариша продав електронну сигарету, однак коштів не отримав;
-поясненнями ОСОБА_3 , в яких він вказав, що придбав електронну сигарету в ОСОБА_4 ;
- пояснення ОСОБА_2 , в яких він вказав, що інколи порушує правила поведінки учнів та були випадки, коли він продавав учням електронні сигарети.
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яке правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , а саме стаття, частина статті КУпАП.
Відтак, суб'єкт владних повноважень зазначаючи в протоколі склад адміністративного правопорушення повинен був вказати, яке правопорушення було вчинено неповнолітнім з посиланням на конкретну статтю КУпАП. Вказане позбавляє суд можливості кваліфікувати дії ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Зазначені в протоколі діяння неповнолітнього ОСОБА_2 , які полягають в порушенні поведінки учнів ліцею, продажі електронних сигарет, курінні електронних сигарет на території ліцею, не підтверджені іншими доказами, що свідчать вчинення неповнолітнім правопорушення передбаченого КУпАП, натомість в поясненнях неповнолітній ОСОБА_2 заперечує куріння ним сигарет.Також не конкретизовано та не підтверджено доказами, які саме правила поведінки учнів порушує неповнолітній та чи містять такі діяння неповнолітнього склад адміністративного правопорушення. Загальні твердження про куріння електронних сигарет без визначення місця та дати таких дій, за відсутності доказів про такі діяння, не можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №673852 від 02.12.2025 неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 .
Однак матеріали справи про адміністратвине правопорушення копій документів на підтвердження батьківства не містять.
Будь-яких інших доказів суду не надано.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази діяння неповнолітнього, що свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, що є обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене доходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 184, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
.
Суддя О.М. Почкіна